Для того аби отримати кошти на виплату зарплати чи перерахувати їх на зарплатні рахунки працівників, необхідно подати до банку платіжні доручення на сплату податків і зборів із зарплати, тобто ПДФО, військового збору та ЄСВ.

Адже згідно з пп. 168.1.2 ПКУ ПДФО сплачуємо (перераховуємо) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, а банки приймають платіжку на виплату доходу лише за умови, якщо одночасно надано платіжку на перерахування цього податку до бюджету. Це саме стосується військового збору, оскільки його нарахування, утримання та сплата (перерахування) до бюджету здійснюються в тому ж порядку, що й ПДФО (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 «Перехідних положень» ПКУ).

Для ЄСВ маємо аналогічну норму, яка зобов’язує під час виплати зарплати одночасно надавати платіжку на перерахування відповідних сум ЄСВ або ж документи, що підтверджують фактичну сплату таких сум (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі Закон № 2464).

З’ясувавши, що вимога є обов’язковою, розгляньмо вимоги стосовно заповнення реквізитів платіжного доручення, які наведено в додатку 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22 (даліІнструкція № 22). Форма платіжного доручення затверджена додатком 2 до Інструкції № 22.

Зверніть увагу!

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку (п. 2.3 Інструкції № 22).

Особливості заповнення полів платіжки під час сплати податків

Кожен із ключових реквізитів (полів) платіжного доручення й особливості їх заповнення в разі перерахування податків із зарплати див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Інформація, що вказується в реквізитах платіжного доручення

Назва реквізиту (поле)

Інформація, що має вказуватися

Наприклад

Платник

Найменування підприємства (установи), яке заявлене в банківській картці зі зразками підписів, або скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах

ТОВ «Новатор»

Код платника

Код ЄДРПОУ чи реєстраційний (обліковий) номер платника податку

30621589

Банк платника

Найменування та місцезнаходження (населений пункт) банку. У разі складання розрахункового документа з використанням комп’ютерної техніки допускається скорочення найменування за умови, якщо у скороченому вигляді цей реквізит міститиме інформацію, достатню для однозначної ідентифікації банку (філії), місцезнаходження банку (філії) зазначати не обов’язково

АТ «Укрсиббанк»

Код банку платника

Код банку (МФО)

351005

Рахунок платника

Номер рахунка в банку, з якого будуть перераховані кошти

26001162002243

Отримувач

Під час сплати платежів до бюджету зазначаються: найменування (повне чи скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

У разі сплати ПДФО та військового збору до бюджету отримувачем є відповідний орган Казначейства за місцем обліку платника податку. Тому вказуються його найменування та код ЄДРПОУ. Проте в разі сплати ЄСВ указуватимуться найменування органу ДФС і його код ЄДРПОУ. Пояснення цього нюансу див. після таблиці 1

Для ПДФО:

УДКСУ у Голосіїв.р-ні / Голосіїв.р-н/11010100

Для військового збору:

УДКСУ у Голосіїв.р-ні / Голосіїв.р-н/11011000

Для ЄСВ:

ГУ ДФС у м. Києвi (ДПI у Голосіїв.р-ні )

Код отримувача

Код ЄДРПОУ чи реєстраційний (обліковий) номер отримувача

Для ПДФО та військового збору:

38039757

Для ЄСВ:

39439980

Банк отримувача

Найменування та місцезнаходження (населений пункт) банку (філії) отримувача. У разі складання розрахункового документа з використанням комп’ютерної техніки допускається скорочення найменування

Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача

Код банку, який є банком отримувача (МФО)

899998

Рахунок отримувача

Номер рахунка отримувача

Для ПДФО:

33113340026002

Для військового збору:

31113063026002

Для ЄСВ:

37196201002650

Варто пояснити особливості заповнення окремих полів платіжки для сплати податків і зборів, зважаючи на те що платежі необхідно перераховувати на рахунки, відкриті в Казначействі.

Рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів відкриваються щороку на початок нового бюджетного періоду в органах Казначейства (п. 2.1 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 р. № 758, далі Порядок № 758).

Якщо мають місце зміни до законодавства, згідно з якими змінюється перелік надходжень, що зараховуються до відповідних бюджетів, та/або порядок їх зарахування, а також код і назва території, Казначейство централізовано відкриває/закриває рахунки за надходженнями, керуючись унесеними змінами.

Наприклад: змінилися коди доходів бюджету для податку або збору чи змінився орган або рівень бюджету, до якого він має справлятися.

Далі інформація про відкриті/закриті рахунки доводиться до відома органів Казначейства, які, своєю чергою, інформують про це органи, що контролюють справляння надходжень бюджету. Такий механізм зазначено в п. 2.1 Порядку № 758.

У полях «Отримувач» та «Код отримувача» платіжки на сплату платежів до бюджету вказуємо:

  • найменування (повне чи скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації;
  • ідентифікаційний код отримувача за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Зважаючи на те що ПДФО та військовий збір зараховуються до відповідних бюджетів, а бюджетні рахунки відкриваються на ім’я органів Казначейства, тоді отримувачем є відповідний орган Казначейства за місцем обліку платника податку.

Реквізити бюджетних рахунків, які діють із 03.01.2019, наведено в Довіднику.

Своєю чергою, у полі «Отримувач» платіжки разом із найменуванням установи, на ім’я якої відкрито бюджетні рахунки, необхідно вказувати й код бюджетної класифікації:

  • 11010100 «ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати»;
  • 11011000 «Військовий збір».

Якщо код бюджетної класифікації не вписати у цьому полі, платіж усе одно має надійти на той бюджетний рахунок, який буде вказано в платіжному дорученні (див. статтю «Як ураховувати зміну кодів доходів бюджету й бюджетних рахунків під час заповнення платіжного доручення» газети № 30/2016).

Нагадаємо: з 02.07.2018 почали діяти нові рахунки для зарахування податків і зборів до державного та місцевих бюджетів. Усі бюджетні рахунки для зарахування податків, зборів, платежів відкрито на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998) у розрізі кодів класифікації доходів бюджету й бюджетів. Адже згідно з п. 3.1 Порядку № 43 бюджетні платежі зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України на ім’я відповідного органу Казначейства. Тому із цієї дати отримали як банк отримувача платежу — Казначейство України, а його код (МФО) — 899998.

Натомість для зарахування ЄСВ у Казначействі та його територіальних органах відкриваються небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів винятково для обслуговування коштів ЄСВ (ч. 6 ст. 9 Закону № 2464). Тож, рахунки для зарахування ЄСВ відкриваються на ім’я органів доходів і зборів. Тому й у полях «Отримувач» і «Код отримувача» платіжки під час сплати ЄСВ указуватимуться найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ. Зважайте на те, що наразі як юрособи функціонують головні управління ДФС, а ДПІ є їхніми підрозділами, що й обумовлює один код ЄДРПОУ для всієї області. Водночас код бюджетної класифікації не вказується, оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету.

Зверніть увагу!

Якщо внаслідок реорганізації деяких територіальних органів ДФС утворюється нова юрособа публічного права, тоді це спричиняє появу нового для неї коду ЄДРПОУ, а разом із цим — по-новому відкриття на її ім’я рахунків для зарахування ЄСВ. Тому не дивуйтеся, якщо з появою Державної податкової служби знову отримаємо нові реквізити рахунків для сплати ЄСВ.

Так сталося й у квітні 2019 року, коли Казначейство повідомило, що з 02.05.2019 функціонують нові рахунки для сплати ЄСВ, які також відкриті на балансі центрального апарату Казначейства України (МФО 899998). Їхнє відкриття пов’язано не лише із централізацією сплати ЄСВ, а й у зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів ДФС.

Отже, у полях «Банк отримувача» і «Код банку отримувача» платіжки сплату ПДФО, військового збору, а віднині — і ЄСВ указуємо Казначейство України та його МФО — 899998.

Реквізити нових рахунків розміщені в довіднику «Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску». Зважайте на те, що для правильного визначення реквізиту рахунка необхідно враховувати символ звітності, який присвоєно кожній категорії платників ЄСВ (201, 202, 203, 204, 205, 206, 207). Роботодавцям передусім слід брати до уваги символ 201, який призначено для зарахування ЄСВ, нарахованого на суми: зарплати (22%, 8,41%, 5,3%, 5,5%); винагороди за договорами ЦПХ; допомоги з тимчасової непрацездатності (22%). Цей тризначний символ відображений у розрахунковому рахунку шостою, сьомою та восьмою цифрами.

Що вказувати в «Призначенні платежу» платіжного доручення

Це поле платіжного доручення в разі сплати податків і зборів, у т.ч. ЄСВ, до бюджету заповнюють згідно з вимогами Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666 (даліПорядок № 666). У цьому документі містяться й приклади заповнення поля «Призначення платежу» платіжки на сплату окремих податків і зборів.

Своєю чергою, сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлюватись окремим документом на переказ (п. 6 Порядку № 666).

Для сплати податків і зборів та ЄСВ використовується код виду сплати 101, який наведено в Переліку кодів видів сплати, затвердженому в додатку до Порядку № 666.

Наприклад, який вигляд повинно мати поле «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату ЄСВ, — див. у таблиці 2.

Таблиця 2

Поле «Призначення платежу» платіжки на сплату ЄСВ

Інформація для заповнення поля «Призначення платежу»

1

2

3

4

5

6

7

службовий код

код виду сплати згідно з додатком до Порядку № 666

код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату

друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу. При цьому формат такої інформації не регламентується, а лише обмежується довжиною цього поля відповідно до системи електронних платежів НБУ. Також між словами не допускається використання службового знака «;»

не заповнюється

*

;101

;25120114

;ЄСВ із зарплати за квітень 2019 р.

;

;

;

Згідно з п. 3.10 Інструкції № 22, якщо податковий агент перераховує на рахунки працівників підприємства, що відкриті в банках, дохід, з якого відповідно до ПКУ не утримується ПДФО, то в реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа має бути зазначено, що дохід не підлягає оподаткуванню. Тому важливо таку інформацію уточнювати в платіжному дорученні, як і період, за який здійснюється виплата.

До того ж якщо в платника ЄСВ наявний податковий борг/недоїмки з ЄСВ, тоді платіжка на переказ коштів приймається до виконання незалежно від коду виду сплати, указаного в полі «Призначення платежу». Проте зарахування коштів відбудеться в порядку черговості, установленому ПКУ, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140. Власне цей порядок передбачає п. 8 Порядку № 666.

Зверніть увагу!

Обов’язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним із часу подання до обслуговуючого банку платіжного документа на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок грошових коштів платника. Своєю чергою, платник не несе відповідальності за дії банківських і кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати й перерахування податків до бюджету. Про судову практику із цього питання йшлося в новині «Затримка платежу до бюджету з вини банку: судова практика».

Микола КИРИЛЬЧУК,

бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»