Якщо про фінансову й адміністративну відповідальність, яка загрожує у зв’язку з неперерахуванням до бюджету податків та зборів, інших обов’язкових платежів, більшість суб’єктів господарювання знає не із чуток, то до кримінальної відповідальності, на щастя, на практиці справа доходить рідко. Однак не дарма кажуть, що озброєний той, хто попереджений. Тож, з’ясуймо, кому та за яких обставин може загрожувати притягнення до відповідальності на підставі статей 212, 2121 Кримінального кодексу України (далі — ККУ)

Передусім зауважимо, що статті 212, 2121 ККУ, про які йтиметься далі, принципово відрізняються видами платежів: у ст. 212 ККУ мовиться про обов’язкові платежі, що входять до податкової системи України (п.п. 9.1, 10.1, 10.2 ПКУ), а у ст. 2121 ККУ — про ЄСВ та страхові внески . Водночас оскільки об’єктивна сторона обох злочинів (тобто їх зовнішній прояв), суб’єкт (особи, що можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності) та суб’єктивна сторона (ставлення суб’єкта до вчинюваного ним кримінального правопорушення) є однаковими, говоритимемо про ці два кримінальні правопорушення одночасно.

 Страхові внески — кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, далі — Закон № 1058).

Склад злочинів, передбачених статтями 212, 2121 ККУ

У теорії кримінального права у складі будь-якого злочину традиційно виокремлюються чотири обов’язкових елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона. Проаналізуймо кожен із цих елементів.

Об’єкт

Об’єктом злочинів, передбачених статтями 212, 2121 ККУ, є встановлений законодавством (ПКУ, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464), Законом № 1058) порядок справляння до бюджету обов’язкових платежів.

Об’єктивна сторона

Об’єктивна сторона злочинів, передбачених статтями 212, 2121 ККУ, включає безпосередньо діяння (ухилення від сплати платежів), наслідки (ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів) і причинно-наслідковий зв’язок між ними.

Які дії чи бездіяльність слід вважати ухиленням від сплати податків і зборів, свого часу роз’яснював Пленум ВСУ в постанові «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» від 08.10.2004 р. № 15 (далі — Постанова № 15), якою суди керуються й донині.

Так, згідно з п. 13 Постанови № 15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів може бути вчинене, наприклад, шляхом:

  • неподання документів, пов’язаних із їх обчисленням та сплатою до бюджетів або державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо);
  • приховування об’єктів оподаткування;
  • заниження цих об’єктів;
  • заниження сум податків, зборів, інших обов’язкових платежів;
  • приховування факту втрати підстав для одержання пільг з оподаткування;
  • подання неправдивих відомостей чи документів, що засвідчують право фізичної особи на податкову соціальну пільгу.