Фізособі простили банківський кредит: чи слід вважати його додатковим благом

У березні 2015 року фізособа отримала в банківській установі кредит у сумі 50 тис. грн. За період користування кредитом сплачено 27 тис. грн основної суми кредиту й 4 тис. грн — відсотків. Оскільки позичальник припинив сплату за кредитом, банк нарахував штрафні санкції та пеню за прострочення платежів.
У березні минулого року, до спливу 3-річного строку позовної давності, суму боргу в розмірі 23 тис. грн банк за власним рішенням анулював (простив). Також банк анулював відсотки, штрафні санкції (пеню) на загальну суму 7 тис. грн. Чи вважається сума прощеного боргу доходом фізичної особи та чи потрібно її оподатковувати?

Аби надати відповідь на ці питання, варто згадати, що таке додаткові блага в розумінні ПКУ.

Згідно з пп. 14.1.47 ПКУ, додаткові блага — кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платникові податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний із виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами р. IV ПКУ).

Своєю чергою, за загальним правилом до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий ним як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до спливу строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (абз. 1 пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).

Тим часом кредитор зобов’язаний поінформувати фізособу-боржника, надсилаючи рекомендованого листа з повідомленням про вручення або укладаючи відповідний договір, або надаючи йому повідомлення особисто під підпис про прощення (анулювання) боргу. Цей кредитор має відобразити суму прощеного (анульованого) боргу у формі № 1 ДФ за підсумками звітного періоду, у якому простили такий борг. Боржник, тобто фізособа, самостійно сплачує податок із таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації . І що важливо, якщо кредитор не повідомить боржника про прощення (анулювання) боргу в наведеному вище порядку, саме такий кредитор зобов’язаний буде виконати всі обов’язки податкового агента стосовно доходу, визначені згаданим вище підпунктом.