Фізособи-підприємці є роботодавцями, якщо в них трудяться наймані працівники. Тому вони зобов’язані дотримуватися всіх вимог трудового законодавства. Але ж фізособа-підприємець зазвичай не може дозволити собі найняти бухгалтера та касира, тому всіма робочими нюансами має опікуватися сам. У зв’язку із цим виникає безліч питань під час оформлення працівників на роботу та в разі їх звільнення

До 01.01.2015 фізособи-підприємці зобов’язані були дотримуватися вимог Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260 (далі Порядок № 260).

Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260 (далі Наказ № 260).

Після скасування ст. 241 КЗпП (з 01.01.2015) фізособи-підприємці не повинні в тижневий строк реєструвати у центрах зайнятості трудові договори, укладені з працівниками. А ось чи може фізособа-підприємець відкривати трудову книжку, як уносити записи до неї, чітко не визначено.

Якщо проаналізувати норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мін’юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58 (далі Інструкція № 58), то маємо таке:

  • у графі 4 трудової книжки повторюються дата й номер наказу (розпорядження) роботодавця, на підставі якого внесений запис до трудової книжки (п.п. 2.10, 2.15, 2.20 Інструкції № 58);
  • фізособи-підприємці вказують, на підставі чого внесено запис (дата й номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості: «Трудовий договір (номер), зареєстрований (дата)»);
  • у разі звільнення фізособи-підприємці вносять запис: «Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України)»;
  • у графі 4 фізособи-підприємці в разі звільнення вказують дату зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: «Трудовий договір (номер) знято з реєстрації (дата)» (п. 21-1 Інструкції № 58).