Декларація з податку на прибуток: рядок за рядком

Нині гаряча пора формування звітності з податку на прибуток. Багато хто вперше звітує за новими правилами.
Розгляньмо кожен рядок декларації та їхнє наповнення. Наведімо підходи податківців щодо формування окремих показників і надамо відповіді на найпоширеніші запитання, що виникають під час складання декларації

Строк звітування

З 01.01.2018 строк звітування за рік — для всіх однаковий.

Так, річну декларацію платники податку на прибуток, незалежно від того, звітують вони раз на рік чи подавали декларації щокварталу, подають упродовж 60 днів за звітним роком. Таке правило прописано в пп. 49.18.6 та п. 49.19 ПКУ.

Тобто слід направити декларацію з податку на прибуток за 2018 рік не пізніше 1 березня 2019 року.

Звернімо увагу: річну декларацію подають усі в один строк — 60 днів, а ось квартальні декларації (за перший квартал, півріччя, три квартали) — протягом 40 днів, як і було.

Про це зазначають і контролери в роз’ясненні з категорії 102.23.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

Нагадаємо: неприбуткові організації звітують за підсумками року та подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (форма затверджена наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553, у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 469). Строк подання — не пізніше 1 березня 2019 року (пп. 133.4.7, пп. 49.18.3 ПКУ).

Форма декларації

Із 2015 року платники податку на прибуток визначають базу оподаткування, беручи за основу бухфінрезультат плюс/мінус різниці.

Під час звітування за 2018 рік податківці рекомендують звітувати за оновленою формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, з урахуванням змін, унесених наказом від 19.10.2018 р. № 842 (див. лист ДФС від 04.01.2019 р. № 357/7/99-99-15-02-01-17). Щоправда, контролери зазначають, що можна подавати декларацію як за старою формою, так і за новою (див. лист ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17).

Зауважимо: до форми декларації були внесені зміни наказом Мінфіну від 19.10.2018 р. № 842. Про них ішлося у статті «Декларація з податку на прибуток: ознайомлюємося з оновленнями» газети № 272/2018.

Водночас нагадаємо: за формою Декларації № 897 звітують не лише підприємства, а й банки, страховики тощо. Адже замість 5-ти окремих декларацій — одна. Форма — одна для всіх з окремими рядками для відображення особливостей діяльності деяких платників (як-от страховики). У шапці в графі 9 проставлятиметься відмітка про те, ким є платник податку на прибуток: банк, страховик, сільгоспвиробник тощо (див. лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17).

Неприбуткові організації використовують форму, затверджену наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553, у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 469.

Подання розрахунку податкових зобов’язань із податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, здійснюється за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544. Про особливості звітування для постпредставництв податківці зазначили в листі від 31.05.2017 р. № 421/О/99-99-15-02-02-14/ІПК.

Подання фінзвітності до податкової

Під час подання декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік усі платники податку на прибуток разом із нею подають фінансову звітність (п. 46.2 ПКУ). Тим часом остання є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Розлогіше про це див. у статті «Фінзвітність — невід’ємна складова податкової декларації з податку на прибуток: зміни-2017 у ПКУ» газети № 5/2017.

У таблиці під основною частиною декларації нині діючої форми ставиться відмітка «+» про подання відповідної форми (форм) фінзвітності. Таке правило міститься у виносці 12 до декларації:

«Фінансова звітність, що складається платниками податку на прибуток, є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною. У відповідних клітинках проставляється позначка «+».

Про це докладніше йтиметься далі.

Особливості подання електронної декларації

Нагадаємо: обов’язок подавати декларацію в електронному вигляді діє для платників податку на прибуток, які належать до великих і середніх підприємств. Така вимога прописана в п. 49.4 ПКУ:

«Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством».

Тому фактично декларацію з податку на прибуток у паперовому вигляді можуть подавати лише мікропідприємства та малі підприємства.

До слова — діє окрема норма щодо подання всіма платниками ПДВ декларацій із ПДВ в електронній формі (абз. 2 п. 49.4 ПКУ).

Зауважте: згідно з обслуговуючим програмним забезпеченням, подання податкової звітності з податку на прибуток в електронному вигляді для платників із квартальним і річним звітними періодами передбачено різними електронними кодами форм (див. лист ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17). Коди форм можна знайти на веб-сайті ДФСУ таким чином:

Головна > Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр електронних форм податкових документів.

Ті підприємства, що звітують лише за рік, подають Податкову декларацію з податку на прибуток за електронною формою J0108104 (додатки J0180304, J0180604, J0181304, J0181404, J0181504, J0181604, J0181704, J0181804, J0182804).

А ось квартальники подають Податкову декларацію з податку на прибуток за формою J0100117 (додатки J0110317, J0110617, J0111317, J0111417, J0111517, J0111617, J0111717, J0111817, J0112817).

Однак оскільки електронна форма для «річників» не оновлена (а податківці рекомендують, наголошуємо — саме рекомендують, а не вимагають) подавати за новою формою, то вони як вихід побажали, аби як річники, так і квартальники  подали декларацію за електронною формою  J0100117 (див. новину «Декларація з податку на прибуток – 2018: яку "J"-ку обрати?»).

Зважаючи на численні запитання, податківці в листі ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17 пояснили, що можна обирати, за якою формою звітувати. Головне — правильно проставити базовий звітний період. Так, в оновленій J0100117 (яка ніби лише для квартальників) можна для річників поставити відмітку для базового звітного року й подати оновлену форму за ідентифікатором J0100117. Для квартальника, відповідно, має бути відмітка — базовий звітний квартал.

Ідентифікатор електронної форми декларації

(за роз’ясненнями з листа ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17)

Важливо: платникам податку на прибуток під час звітування за 2018 рік можна подавати або стару, або вже оновлену форму декларації. Ті, хто звітує за оновленою формою, використовують ідентифікатор J0100117 (як квартальники, так і річники), але обов’язково проставляють відмітку щодо базового звітного періоду: річники ставлять «базовий звітний період рік», квартальники — «базовий звітний період квартал».

Зауважте: у разі подання платником за 2018 рік декларації за новою формою за ідентифікатором форми J0100117 до закінчення граничного строку подання (01.03.2019 включно), податкові зобов’язання визначаються за декларацією, що подана останньою, незважаючи на наявність раніше поданої за ідентифікатором форми J0108104 або J0100116 (див. лист ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17). Це актуально для тих, хто подав за старою формою, а потім вирішив усе ж переподати за новою. Наголошуємо: обов’язку переподавати за оновленою формою немає. Своєю чергою, податківці зазначають, що можна звітувати й за старою.

Правила заповнення

Затверджених правил заповнення декларації немає. Деякі підказки наведено у виносках власне декларації. До того ж у листі ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17 зафіксовані певні нюанси щодо заповнення декларації.

Пройдімося кожним рядком декларації та закцентуймо увагу на найважливішому, а там, де є підхід податківців, — наведімо його.

Шапка

У полі 1 проставляється вид декларації — «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча». Звітуючи за 2018 рік, відмітка навпроти — «Звітна». У разі коли подали вже звітну декларацію та до граничної дати подання (до 01.03.2019) виявили неточність — можна подати декларацію «Звітна нова». Після граничної дати подання декларації позбутися помилки можна буде лише через уточнюючу декларацію (з відміткою «Уточнююча») або ж через наступну поточну звітну декларацію (із заповненням додатка ВП).

У полі 2 указується звітний податковий період 2018 рік. До того ж у рядку 2 заголовної частини декларації передбачено поле для позначки «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік» (див. лист ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17).

Поле 3 заповнюють лише в тому випадку, коли виправляють помилку з податку на прибуток. Якщо виправлення проводяться через поточну декларацію, тобто із заповненням додатка ВП за період, що виправляється. Саме цей період і зазначається в полі 3 декларації. А якщо помилка виправляється через уточнюючу декларацію (коли в полі 1 — «Уточнююча»), то поля 2 і 3 будуть однаковими.

Заповнення полів 4–8 не розглядатимемо, оскільки вони стандартні.

Поле 9. У ньому проставляються особливі відмітки — приналежність до «особливих» платників податку на прибуток. Звичайні підприємства тут нічого не заповнюють. Ці особливі відмітки передбачені для:

• виробника сільськогосподарської продукції;
• банку;
• страховика;
• суб’єкта, який здійснює випуск і проведення лотерей;
• суб’єкта, що провадить азартні ігри з використанням гральних автоматів;
• суб’єкта, що провадить букмекерську діяльність й азартні ігри (у т.ч. казино), крім азартних ігор із використанням гральних автоматів;
• постійного представництва нерезидента;
• підприємства (організації) громадської організації інвалідів, яке отримало дозвіл на користування пільгою;
• платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації;
• платника єдиного податку.

Основна частина декларації

Декларація заповнюється в гривнях — про це вказано над основною частиною декларації написом «(грн)».

Розгляньмо рядки.

Рядок 01

За цим критерієм вирішуватиметься, чи може підприємство визначати базу оподаткування без застосування різниць (якщо дохід — понад 20 млн грн, обов’язково застосовуються різниці, якщо менше — є право вибору в першому році безперервної сукупності років, коли дохід не перевищує 20 млн грн). Про особливості див. статтю «Хто застосовує різниці під час визначення податку на прибуток» газети № 28/2019.

У розрахунку 20-мільйонного ліміту беруть участь (абз. 10 пп. 134.1.1 ПКУ):

• дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядка 2000 форми № 2) (див. лист ДФС у м. Києві від 16.03.2016 р. № 6300/10/26-15-12-05-11);
• інші операційні доходи (рядок 2120 форми № 2) ― обороти за Дт 71 із Кт 791;
• фінансові доходи (рядок 2220 форми № 2) — обороти за Дт 73 із Кт 792. До фінансових доходів включають дивіденди, відсотки й інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (окрім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі) (п. 7 П(С)БО 15);
• інші доходи (рядок 2240 форми № 2) — обороти за Дт 74 Кт 793.

Та слід звернути увагу, що податківці, окрім цих складових, воліють бачити ще й дохід від участі в капіталі! Підтвердження цьому — лист ДФС у м. Києві від 16.03.2016 р. № 6300/10/26-15-12-05-11. Цитуймо:

«Для визначення річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), установленого за правилами бухгалтерського обліку, розраховується сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) Форма № 2: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000), інші операційні доходи (ряд. 2120), дохід від участі в капіталі (ряд. 2200), інші фінансові доходи (ряд. 2220), інші доходи (ряд. 2240)».

Таке саме наповнення бухдоходу наведено й у листі ДФС від 10.02.2016 р. № 2716/6/99-99-19-02-02-15.

Отже, для заповнення рядка 01 декларації беруть суму рядків 2000, 2120, 2220, 2240 (на думку контролерів — ще й ряд. 2200) із форми № 2. Для «малюків», що звітують за формами 2-м або № 2-мс, дані беруть із рядка 2280. Зауважте: форма № 2 заповнюється в тис. грн (форми № 2-м та № 2-мс — у тис. грн з одним десятковим знаком) із відповідним округленням, а декларація — у грн. Тож із цих рядків фінзвітності треба взяти суму в гривнях іще до округлення, та саме її записати в рядок 01 декларації.

Рядок 02

Дані для заповнення рядка 02 декларації слід брати з рядка 2290 або рядка 2295 ф. № 2, або рядка 2290 ф. № 2-м, ф. 2-мс. Якщо прибуток, то записують із додатним значенням, а якщо збиток — указують зі знаком «–».

Форма № 2 заповнюється в тисячах гривень із відповідним округленням (для суб’єктів малого підприємництва, що звітують за формами з П(С)БО 25, — у тис. грн із одним десятковим знаком), а декларація — у грн. Тож, із фінзвітності треба взяти суму прибутку (чи збитку) у гривнях іще до округлення, і саме її записати в рядок 02 декларації.

Рядок 03 РІ

Передусім нагадаємо: база з податку на прибуток із 01.01.2015 визначається як бухфінрезультат плюс/мінус різниці. Проте платники, які мають дохід (рядок 01 декларації) не більш ніж 20 млн грн, вправі не застосовувати різниць із р. ІІІ ПКУ (окрім податкового збитку минулих періодів) (п. 134.1 ПКУ). Про відмову від застосування різниць вони зазначають у декларації в окремому полі. Проте тут вагомо, що відмовитися вони можуть саме від різниць із р. ІІІ ПКУ (окрім збитку попередніх періодів), а різниці з перехідних правил підрозділу 4 р. ХХ ПКУ та з р. ІІ вони мають використовувати.

Різниці показують в окремому додатку РІ. У додатку окремо згруповано різниці — як із р. ІІІ, так і з інших розділів. Тож, додаток РІ заповнюють не лише ті, у кого дохід становить понад 20 млн грн, а й ті, хто має дохід менш ніж 20 млн грн і вирішив не застосовувати різниць із р. ІІІ ПКУ. Звісно, додаток РІ заповнюється, якщо є хоча б одна з різниць. Адже якщо додаток РІ порожній, то заповнювати його й, відповідно, рядок 03 РІ не потрібно.

Про заповнення додатка РІ й особливості його складання йдеться в окремій статті «Додаток РІ: різниці з податку на прибуток». А наразі задля розуміння, кому які різниці за групами можуть «перепасти», пропонуємо ознайомитися з табличкою-підказкою.

Таблиця

Різниці, які застосовують різні категорії платників

Рядок 04

Заповнюється розрахунково як сума рядків 02 та 03 (із відповідним знаком), і, відповідно, якщо отримали прибуток ― записуємо додатне значення, якщо вийшов збиток — проставляємо суму зі знаком «–».

Рядок 05

Фактично звільнення від оподаткування в 2018 році передбачено лише для підприємств й організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів, та щодо Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта «Укриття», а також для літакобудування (п. 142.1, п. 41 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

Рядок 06

Розраховується податок на прибуток (уточнено, що від додатного значення, тобто від прибутку), а саме — різниця між прибутком із рядка 04 та звільненим прибутком із рядка 05 перемножується на ставку податку.

Оскільки прибуток звільнено лише для організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів і суб’єктів літакобудування, то для решти підприємств у рядку 06 буде добуток прибутку (з рядка 04) і ставки податку 18%, поділеної на 100%.

Рядки 07–15 призначені для особливих платників — страховиків, суб’єктів, що проводять азартні ігри, лотереї, букмекерів. Отже, звичайні підприємства їх не заповнюватимуть, а проставлятимуть прочерки.

Рядок 16 ЗП

Зменшення нарахованої суми податку проводять у додатку ЗП, значення якого й переносять до рядка 16 ЗП. Нагадаємо, податок на прибуток можна зменшити:

• на суму податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном;
• на суму нарахованого та сплаченого авансового  внеску у зв’язку з виплатою дивідендів;
• на акцизний податок, сплачений за важкі дистиляти (газойль) (товарні позиції 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД), використані на дизельних локомотивах і самоскидах вантажопідйомністю понад 75 т (у додатку ЗП — новий рядок 16.5 за формою з Наказу № 842).

Розлогіше про заповнення додатка ЗП ідеться в окремій публікації «Додаток ЗП: зменшення податку на прибуток».

Рядок 17

Заповнюється розрахунково. Для звичайних підприємств (не страховиків, не банків, не букмекерських й особливих категорій) у рядку 17 буде різниця між нарахованим податком на прибуток (із рядка 06) і сумами, що його зменшують (із рядка 16 ЗП).

Рядок 18

Заповнюють лише ті платники, котрі звітували поквартально (на це вказує виноска 7). Вони в декларації за 2018 рік у рядку 18 зазначають податкові зобов’язання за результатами 3-х кварталів 2018 року.

Рядок 19

Заповнюють рядок як ті, хто звітує лише за рік, так і поквартальники.

У платників, що звітують лише за підсумками року, рядок 19 = рядку 17.

У платників-поквартальників визначається різниця між рядками 17 та 18.

Рядок 20 АВ

Розрахунок суми дивідендного авансового внеску наводиться в додатку АВ. Про правила обчислення та сплати такого авансу ми розповідали в публікаціях: «Виплата дивідендів і сплата авансового внеску: правила, які потрібно знати», «Авансові внески під час виплати дивідендів: контролери про виплату за неповний рік».

Про заповнення додатка АВ ідеться в окремій статті «Додаток АВ: авансовий внесок під час виплати дивідендів».

Рядок 21

Заповнюють лише квартальники. Про це свідчить виноска 7.

Рядок 22

Для платників, що звітують лише за рік: рядок 22 = рядку 20.

Для квартальників обчислюється розрахунково: рядок 20 АВ – рядок 21.

Рядок 23 ПН

Заповнюють ті платники, які у звітному періоді виплачували нерезидентам доходи із джерел походження з України. Про правила оподаткування доходів нерезидентів ішлося у статті «Податок на репатріацію: хто сплачує» газети № 167/2017.

Водночас розрахунок податку (чи звільнення від сплати, якщо застосовувався міжнародний договір) проводять у додатку ПН. Його заповнюють на кожного нерезидента окремо. А до рядка 23 ПН переносять сумарне значення з усіх додатків ПН за звітний рік.

Рядок 24

Заповнюють лише квартальники (див. виноску 7).

Рядок 25

Для тих, хто звітує лише за підсумками року: рядок 25 = рядку 23.

Квартальники, своєю чергою, розраховують різницю між рядками 23 і 24, і записують її в рядок 25.

Виправлення помилок

Передбачено окремі блоки для виправлення помилок:

• у податку на прибуток й авансовому внеску під час виплати дивідендів (рядки 26–30);
• за податком на репатріацію під час виплати доходів нерезидентам (рядки 31–34).

У разі виправлення помилок за допомогою поточної декларації заповнюють додаток ВП. Результат виправлення (заниження чи завищення) переносять у відповідний блок декларації зі знаком «+» — заниження, а зі знаком «–» — завищення. Водночас у разі заниження податкових зобов’язань розраховують суму самоштрафу (5%) і пеню, а їх суми зазначають у відповідних рядках. Якщо заниження — ані штрафу, ані пені.

Додатки

Про заповнення додатків ми незабаром поговоримо в окремих публікаціях нашого видання. Однак зауважимо, що нині їх 10:

АВ — Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) (див. матеріал);

ЗП — Зменшення нарахованої суми податку (див. матеріал);

ПН — Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (таблиця 1). Розрахунок прибутку від операцій із безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов’язаннями (рядок 16 таблиці 1) (таблиця 2) (див. матеріал);

ТЦ — Самостійне коригування податкових зобов’язань платника податку з метою трансфертного ціноутворення (див. матеріал);

ВП — Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и) (див. матеріал);

РІ — Різниці (див. матеріал);

ПЗ — Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування (таблиця 1). Підстави для застосування пільги (таблиця 2) (див. матеріал);

АМ — Інформація щодо нарахованої амортизації (див. матеріал);

ЦП — Розрахунок фінансового результату від операцій із цінними паперами (див. матеріал);

ФЗ — Фінансова звітність.

Три з них (а саме — додатки АМ, ЦП і ТЦ) є додатками до додатка РІ. Тому їх дані напряму не переносяться до рядків декларації, а відображаються в додатку РІ, та вже через нього — у рядку 03 РІ декларації.

Про наявність додатків треба зазначити в окремому полі.

У відповідних клітинках таблиці проставляється позначка «+», окрім клітинки під літерами «ПН», у якій зазначається кількість поданих додатків «ПН» до декларації. Про це свідчить виноска 10.

Додаток ТЦ заповнюється платниками податку на прибуток підприємств, які здійснювали самостійне коригування відповідно до ст. 39 р. I ПКУ (виноска 11).

Фінзвітність, що подається з декларацією

Навпроти відповідної клітинки проставляється знак «+» (зазначено у виносці 12).

Доповнення до декларації

Нагадаємо: згідно з п. 46.4 ПКУ, якщо платник вважає, що форма податкової декларації збільшує чи зменшує його податкові зобов’язання, усупереч нормам він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

За потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до цієї декларації,  складене в довільній формі, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Це доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Отже, якщо підприємство подає доповнення, воно нумерує їх і вказує суть, зміст доповнення в наведеному вище полі.

Рішення про незастосування різниць

Якщо підприємство має дохід не більш ніж 20 млн грн і не бажає використовувати різниці під час визначення податку на прибуток, потрібно:

• оформити таке рішення окремим наказом або розпорядженням. Хоча безпосередньо про це в п. 134.1 ПКУ не сказано, але нагадаємо, що платникам податків заборонено формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ПКУ («…на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів»). Загалом краще наперед унеможливити навіть теоретичні прирікання з контролерами й мати документ, що підтверджуватиме прийняте підприємством рішення;
• зазначити про прийняте рішення в декларації в окремому полі. Водночас, у який спосіб проставлятиметься відмітка, — ролі не відіграє, головне, аби однозначно було зрозуміло. Тому найвдалішим варіантом нам видається проставляння відмітки «+» і запис реквізитів документа, яким прийнято рішення про незастосування різниць, — «наказ (рішення) від… №…»).

Важливо: рішення приймається не більш ніж раз протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає в податковій звітності із цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. Протягом наступних років такої сукупності коригування фінансового результату на різниці з р. ІІІ ПКУ також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) (пп. 134.1.1 ПКУ).

Розлогіше про це — у статті «Як у декларації з податку на прибуток правильно проставити відмітку про незастосування різниць» газети № 29/2019.

Щоправда, тут варто додати підхід контролерів стосовно прийняття рішення про відмову від різниць. Вони вважають, що прийняти рішення про відмову можна в будь-якому році безперервної сукупності років, коли дохід не перевищує 20 млн грн, а не обов’язково саме в першому в такій безперервній сукупності.

У роз’ясненні з категорії 102.13 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua) щодо запитання «Чи має право платник податків, доходи якого не перевищували 20 млн грн, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень р. ІІІ Податкового кодексу України, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату на другий, третій рік у безперервній сукупності років, у кожному з яких розмір доходу не перевищує 20 млн грн?» — міститься така відповідь:

«Платник податків, доходи якого від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку, не перевищували двадцяти мільйонів гривень, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), має право один раз у будь-якому році безперервної сукупності років, у кожному з яких розмір доходу не перевищує двадцяти мільйонів гривень, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, та зазначити про прийняття такого рішення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік».

Додамо: якщо ви раніше прийняли рішення про відмову від різниць (скажімо, у минулорічній декларації за 2017 рік), і в 2018 році у вас дохід не перевищив 20 млн грн, контролери воліють, аби у цій декларації було продубльовано прийняте рішення про відмову від різниць (див. статтю «Чи треба щороку дублювати рішення про незастосування різниць» газети № 30/2019).