Про одну складову плати за землю – земельний податок – ми розповіли в матеріалі «Земельний податок: платники, пільги та порядок обчислення». Тепер розглянемо орендну плату.
Платники орендної плати
Платниками плати за землю в частині орендної плати, передбаченої ст. 288 ПКУ, є суб’єкти господарювання та фізособи-громадяни, які уклали з органом місцевого самоврядування договір оренди земельної ділянки державної й комунальної власності. Якщо ж орендують землю приватної власності, то орендар (юрособа чи фізособа) просто сплачує орендодавцю суму, зазначену в договорі оренди, і не подає декларацію з плати за землю.
Зауважимо: якщо особа набула право користування земельною ділянкою на підставі договору, права та обов’язки сторін за яким є відмінними від договору оренди (наприклад, договору емфітевзису, сервітуту, суперфіцію), то не виникає обов’язку зі складання й подання декларації з плати за землю (див. ІПК ДФСУ від 13.12.2017 р. № 2972/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, а також роз’яснення з категорії 112.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).
На замітку!
Від сплати земельного податку й орендної плати звільняються фізичні та юридичні особи, які орендують земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та на території населених пунктів на лінії зіткнення (п. 38.7 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ). Ця пільга діє з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, у якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції об’єднаних сил (ООС).
Коли розпочинають і припиняють сплату