Валютна відлига: що подарував Нацбанк

Минулого року Парламент ухвалив широко анонсований Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (далі — Закон про валюту), яким закладено основу для нової, ліберальної системи валютного регулювання. Він запрацює 07.02.2019 і скасує декілька валютних нормативів, зокрема Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93 й Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (далі — Закон № 185/94). Ба більше, Нацбанк уже ухвалив низку постанов , які консолідують та оновлять наявну валютно-регулятивну нормативну базу з більш ніж півсотні документів. Зараз ми ж оглядово ознайомимо вас, шановні читачі, з чотирма важливими нормативами:
• Положенням про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх запровадження, подовження та дострокового припинення, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 4 (далі — Перелік № 4);
• Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5 (далі — Положення № 5);
• Положенням про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 6 (далі — Положення № 6);
• Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7 (далі — Інструкція № 7).

Перелік № 4, Положення № 5, Положення № 6 та Інструкція № 7 (разом із низкою норм, які регулюють перехід на нові правила) запрацюють одночасно із Законом про валюту — 07.02.2019. Нацбанк повідомив, що Перелік № 4 та Положення № 6 — нормативні акти, що діють постійно, а Положення № 5 та Інструкція № 7 — тимчасові нормативи . Тож зараз окреслимо найвагоміші новинки, а пізніше обов’язково ще повернемося до цієї актуальної «валютної» теми.

Перелік заходів захисту

З Переліку № 4 дізнаємося, які заходи захисту банківської та фінансової системи може запроваджувати Нацбанк за наявності кризових явищ, системних ризиків і загроз у грошово-кредитній сфері.

До Переліку увійшли:

• усі заходи, передбачені ч. 1 ст. 12 Закону про валюту, зокрема добре відомі нам обов’язковий продаж частини інвалютних надходжень і граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями;
• заходи «під» ст. 7¹ Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-XIV у вигляді:
  • купівлі інвалюти з умовою її цільового використання протягом визначеного строку у випадках, установлених Нацбанком;
  • обов’язкового використання визначених Нацбанком форми, порядку й умов розрахунків під час валютних операцій у сфері ЗЕД;
  • вимог щодо здійснення валютних операцій із виконання боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими кредитами (позиками, включаючи поворотну фінансову допомогу) не раніше визначеного Нацбанком терміну;
  • установлення обмежувальних умов, порядку, особливостей або встановлення тимчасових заборон щодо здійснення:
    • валютних операцій за поточними, вкладними (депозитними), кореспондентськими рахунками, рахунками умовного зберігання (ескроу) суб’єктів валютних операцій;
    • операцій із купівлі, продажу, обміну інвалюти та банківських металів;
    • валютних операцій, пов’язаних з інвестиційною діяльністю іноземних інвесторів в Україні;
    • операцій із транскордонного переміщення валютних цінностей, транскордонного переказу валютних цінностей, проведення розрахунків/переказів за валютними операціями на території України.

Також у документі визначили механізм запровадження, подовження строку дії та дострокового припинення конкретних заходів захисту — усе регулюється окремими постановами Правління Нацбанку.

Для запровадження, продовження чи припинення відповідного захисного заходу Нацбанк аналізує критерії, визначені в п. п. 6 – 8 Переліку № 4, як-от, наприклад, значне зниження курсу гривні до інвалют та/або золотовалютних резервів Нацбанку, значне зменшення загального обсягу депозитів у банківській системі або ескалація суспільно-політичної та/або геополітичної напруги, що створює ризик для стабільності вітчизняного фінансового сектору.

У загальному випадку для запровадження захисних заходів через нестійкий фінансовий стан банківської системи або обставини, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи, Нацбанк має заручитися підтримкою Ради з фінансової стабільності. Цікаво, що загальний строк дії заходів захисту обмежено 18 місяцями протягом 24 місяців починаючи з дня першого запровадження відповідного заходу захисту (ст. 12 Закону про валюту).

Послаблення в заходах захисту