Звіт про платежі на користь держави для представників видобувних галузей: нові правила

Згадка про спеціальну форму звітності — звіт про платежі на користь держави — з’явилася у Законі про бухоблік   01.01.2018 (про це свого часу йшлося в матеріалі «Зміни у Закон про бухоблік: наближення до євровимог» газети № 215/2017). Спочатку визначення порядку та строків подання звіту було віднесене до компетенції Кабміну, а склад і форму звіту про платежі на користь держави повинен був затвердити Мінфін  . Звітувати за відповідною формою малися б підприємства, що провадять діяльність із видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини й водночас становлять суспільний інтерес. Однак Закон про видобувні галузі  , що набрав чинності 16.11.2018, дещо змінив правила гри. Як саме — з’ясуймо далі

Хто має подавати звіт за новими правилами

Порівняно з попередніми правилами, парламентарі вирішили змінити:

• зміст звіту й порядок його подання;
• коло осіб, які мають готувати звіт.

По-перше, законодавець вирішив: звіт про платежі на користь держави має містити також узагальнену інформацію про діяльність суб’єкта господарювання, на додачу до деталізованих відомостей про податки та збори, інші платежі, що були сплачені або належні до сплати на користь держави.

По-друге, і це найголовніше, він розділив усіх осіб, яким треба готувати звіт про платежі на користь держави, на дві категорії:

1) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях відповідно до Закону про видобувні галузі. Для них склад і форми звіту, порядок та строки його подання встановлює Закон про видобувні галузі (ч.ч. 2, 4 ст. 11 Закону про бухоблік);

2) підприємства, що здійснюють заготівлю деревини та водночас становлять суспільний інтерес. Для таких юросіб діятимуть старі правила: Мінфін має розробити форму звіту, а Кабмін — визначає порядок його подання.

Завважимо: до першої категорії ввійшли всі суб’єкти господарювання, себто як підприємства (незалежно від статусу), так і суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи.

Звісно, Закон про бухоблік не може змусити фізосіб-підприємців готувати будь-яку звітність, адже згідно зі ст. 2 він поширюється на юридичних осіб. Однак Закон про видобувні галузі не обмежує кола осіб, які мають звітувати про платежі на користь держави. Навпаки: він безпосередньо прописує, що під «суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях» слід розуміти як фізосіб-підприємців, так і юросіб (ст. 1 Закону про видобувні галузі).

Тож, як одні, так і інші вважаються суб’єктами розкриття інформації (ч. 1 ст. 4 Закону про видобувні галузі) та повинні (ч. 1 ст. 5 Закону про видобувні галузі):

• подавати звіт про платежі на користь держави;
• розміщувати на власному веб-сайті (за наявності) електронну версію звіту про платежі на користь держави;
• надавати Міненерговугілля або розміщувати в електронній системі подання та аналізу звітності (за наявності) інформацію про істотні умови угод про користування надрами разом із відповідними витягами з таких угод;
• надавати інформацію про платежі на користь держави на запит Міненерговугілля та незалежного адміністратора.

Якою буде форма звіту за Законом про видобувні галузі

У ч. 1 ст. 6 Закону про видобувні галузі викладено детальний перелік інформації, яку має містити звіт про платежі на користь держави.

Впадає в око те, що наведений склад інформації набагато ширший за обсягом, аніж вимоги, викладені до змісту звіту в ст. 43 Директиви 2013/34/ЄС .

Так, європейська директива згадує про загальну суму платежів на користь кожного уряду, загальну суму за кожним видом сплаченого платежу (податки, ліцензійні платежі, роялті, дивіденди тощо) та суму платежів за кожним проектом. У підсумку вартісні дані у звіті про платежі на користь держави, який готують згідно з вимогами Директиви 2013/34/ЄС, представляють собою таблиці з відповідними відомостями.