Для госпрозрахункових підприємств, як відомо, немає обов’язкового нормативного документа на кшталт того, що мають бюджетники. Ідеться про Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджену наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. № 59 (далі — Інструкція про відрядження). Саме тому виникає чимало запитань стосовно оформлення відряджень і відшкодування витрат у відрядженні, які ми наразі й розглянемо

Насправді деякі підприємства можуть керуватися нормами Інструкції про відрядження. Але спочатку необхідно видати наказ про застосування її положень у разі направлення працівника у відрядження. Проте у цьому наказі треба вказати, що норми Інструкції про відрядження, які визначають розміри витрат у відрядженні й обмеження для бюджетників, підприємство не застосовує.

Звісно, краще розробити окреме Положення про службові відрядження підприємства, у якому зібрати всі норми, пов’язані з направленням у відрядження, звітуванням за витрачені кошти, підтвердними документами й оплатою відрядження. Тобто за його основу взяти положення, що стосуються відряджень, з ПКУ, Кодексу законів про працю України та деякі — з Інструкції про відрядження.

Такий документ може бути й додатком до колдоговору (за його наявності), оскільки відрядження пов’язане з виконанням трудових обов’язків, режимом та умовами роботи й особливостями оплати праці (див. лист Мінсоцполітики від 26.04.2013 р. № 478/13/84-13).

Форм документів, за якими можна було б визначити розміри витрат у відрядженні (для кошторису витрат чи довідки-розрахунку) та якими відряджений працівник міг підтвердити не лише факт перебування в місці відрядження, а й звітувати за виконану роботу, фактично нормативно не встановлено. Тому як додатки до Положення про службові відрядження підприємства можна затвердити форми кошторису витрат на відрядження, довідки-розрахунку на виданий аванс, звіту про виконану роботу у відрядженні тощо.

На окрему увагу заслуговують такі питання, як:

  • скасування відрядження та можливість відшкодування витрат, пов’язаних із поверненням проїзних квитків документів;
  • затримка у відрядженні, визначення поважних причин затримки та відшкодування витрат, пов’язаних із затримкою;
  • тимчасова непрацездатність у відрядженні та підтвердження цього факту, а також можливість відшкодування витрат за час хвороби після повернення на місце основної роботи;
  • подовження строку відрядження та його оформлення;
  • необхідність виходу на роботу в дні вибуття у відрядження та прибуття з нього;
  • компенсація роботи у відрядженні у вихідні дні й за дні прибуття та вибуття, які припадають на вихідні дні за графіком роботи підприємства.