Для бюджетних установ штатний розпис є не лише документом із кадрового діловодства, а й передумова для формування фонду оплати праці, а з ним — і планування потреби в бюджетних асигнуваннях на оплату праці. Тож до нього — пильніша увага

Під час формування штатів бюджетних установ необхідно зважати на те, що вони не мають великих маневрів при складанні своїх штатних розписів. Адже для закладів бюджетної сфери маємо чіткі вимоги щодо форми штатного розпису, штатних нормативів, за якими вводяться посади, та величини тарифних розрядів і посадових окладів за відповідними посадами. До того ж для кожної з галузей бюджетної сфери (освіта, охорона здоров’я, культура, спорт, соцзахист, державне управління тощо) передбачено певні особливості стосовно умов оплати праці працівників, які треба взяти до уваги при затвердженні штатних розписів. Розгляньмо ключові з них.

Форма штатного розпису

Бюджетні установи застосовують форму типового штатного розпису, затверджену наказом Мінфіну «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002 р. № 57. А ось для органів державного управління та місцевого самоврядування у цьому ж наказі наведено окремо форму штатного розпису. Це підтверджує й вимога з п. 28 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 (даліПорядок № 228).

Там же вказується, що штатний розпис установ затверджується в порядку, визначеному відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади. Однак наразі маємо лише умови оплати праці й типові штатні нормативи для окремих галузей та закладів бюджетної сфери, затверджені відповідними міністерствами.

Штатні нормативи

Для низки установ й організацій бюджетної сфери відповідними міністерствами затверджено типові штатні нормативи, на підставі яких вони мають формувати штатні розписи.