Хто з бухгалтерів підприємств роздрібної торгівлі продовольчими товарами не опинявся у ситуації, коли за результатами інвентаризації виявляли нестачі. І в такому випадку відразу на думку спадають питання:

  • а чи можна для списання товарів скористатися нормами природного убутку? Якщо так, то якими?
  • які наслідки матимуть зазначені операції (у межах і понад такі норми) у бухгалтерському та податковому обліку?

Про це ми сьогодні й поговоримо.

У такому випадку підприємству можуть допомогти норми природного убутку й інструкція щодо їх застосування, затверджені наказом Мінторгу СРСР «Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування» від 02.04.1987 р. № 88 (далі — Наказ № 88).

Згідно з п. 2 Інструкції із застосування норм природного убутку продовольчих товарів у роздрібній мережі державної та кооперативної торгівлі, затвердженої Наказом № 88 (далі — Інструкція № 88), природний убуток — це товарні втрати, зумовлені природними процесами, що викликають зміну (зменшення) кількості товару, зберігаючи його якість.

І хоча в назві Інструкції № 88 говориться про підприємства державної та кооперативної торгівлі, нині її положення застосовують також підприємства приватної форми власності. До речі, про те, що «радянські» Наказ № 88 і затверджена ним Інструкція № 88 продовжують діяти в Україні, свого часу зазначало також Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України в листі від 19.09.2003 р. № 83-22/605.

До природного убутку належать втрати від усихання та вивітрювання, розпилення, кришіння, витікання (танення та просочування), розливу під час перекачування та продажу рідких товарів, витрат речовин на дихання (борошно, крупа) тощо.

Своєю чергою, норми природного убутку, установлені Наказом № 88, поширюються на такі групи товарів, як:

  • м’ясо та м’ясні продукти;
  • рибу та рибні товари;
  • молочні та жирові товари;
  • хлібобулочні вироби;
  • кондитерські вироби;
  • бакалійні товари.

Зауважимо

Не належать до природного убутку технологічні й аварійні втрати, нестачі через брак, розкрадання, втрати під час ремонту, унаслідок порушення стандартів, правил технічної експлуатації, пошкодження тари тощо.

У таблиці 1 наведемо основні правила розрахунку та списання природного убутку.