Оплата праці та трудові відносини

Чи може Держпраці примушувати укладати трудові договори

Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 10.08.2018 р. у справі № 804/2857/18 наголосив, що сторони вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на власний розсуд вправі визначати вид такого договору: трудовий чи цивільно-правовий.

Також суд завважив, що до компетенції органів Держпраці не входить зобов’язувати підприємство та фізособу укладати трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнавати існуючий між ними договір недійсним.

Виплата зарплати раз у місяць обійдеться в мінімальний штраф

Строки, періодичність виплати працівникам зарплати за першу половину місяця (авансу), а також її розмір, прописані у ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

А ось який із розмірів штрафів, визначених у ч. 2 ст. 265 КЗпП, слідуватиме, якщо роботодавець виплатить аванс у сумі меншій, аніж половина тарифної ставки, або ж якщо не виплачує аванс, а платить зарплату раз на місяць?

Держпраці в листі від 26.07.2018 р. № 58920/4/4.3-ДП-18 надало докладне роз’яснення щодо цього.

1. У разі порушення строків виплати зарплати НЕ більш як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінзарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП), незважаючи на періодичність (один, два чи більше разів на рік) учинення такого порушення.

2. У разі встановлення порушення строків виплати зарплати більш як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу в трикратному розмірі мінзарплати (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

3. У разі одночасної виплати працівникам зарплати й компенсації втрати частини зарплати у зв’язку із затримкою строків її виплати підстав для звільнення суб’єктів господарювання від відповідальності за несвоєчасну та не в повному обсязі виплату зарплати згідно зі ст. 265 КЗпП не передбачено.

4. У разі виплати зарплати раз на місяць (непроведення авансових виплат) роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінзарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Судова практика за подібних випадків якраз свідчить, що Держпраці в разі порушення вимог ст. 115 КЗпП застосовує саме штраф згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі однієї мінімальної зарплати. Цю ситуацію прокоментовано в матеріалі «На скільки оштрафують за несвоєчасну виплату авансу чи виплату його в меншому розмірі» газети «Інтерактивна бухгалтерія».

Виплату індексації необхідно довести первинними документами: Верховний Суд

Виплата індексації зарплати має підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. А відповідно до положень КЗпП і вимог Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, обов’язок доводити відсутність заборгованості перед позивачем з індексації зарплати покладається на роботодавця, а не на працівника.

На ці моменти звертає увагу Верховний Суд (Друга судова палата Касаційного цивільного суду) у постанові від 06.06.2018 р. у справі № 695/984/16-ц.

Справа полягала в тому, що позивач (колишній працівник) вимагав стягнути з роботодавця невиплачену індексацію зарплати за період роботи 2001–2012 рр.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахункові листи й індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 Пенсійного фонду України та розрахунок індексації зарплати.

Натомість відповідач долучив до матеріалів справи копію особового рахунка форми за період із 1 січня 2004 року по 31 грудня 2015 року, у якому у відповідній графі детально вказано про нарахування та сплату індексації, визначено її розмір.

ВС вважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, оскільки підприємство надало докази нарахування й індексації зарплати позивачу.

Своєю чергою, долучені позивачем розрахункові листки за період квітень – листопад 2009 року, травень – грудень 2010 року та січень, квітень, травень, серпень, жовтень 2011 року не підписані, не завірені належним чином і не є документами первинного бухгалтерського обліку, тому не є належним доказом цих обставин.

Долучені до позовної заяви індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 Пенсійного фонду України унеможливлюють установлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки містять лише звітні дані про загальну суму нарахувань, але не мають даних стосовно структури зарплати.

Як називати посаду керівника бухгалтерської служби бюджетної установи

Однією з форм ведення бухобліку на підприємстві, в установі, організації є створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером. Але яку назву повинен мати цей підрозділ та яке найменування посади в його керівника? Відповідь надає Мінсоцполітики в листі від 14.03.2018 р. № 411/0/101-18/284.

В бюджетних установах бухгалтерська служба утворюється як самостійний структурний підрозділ, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності бухгалтерської роботи, — департамент, управління, відділ, сектор або в бюджетній установі вводиться посада спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби. Це передбачає Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59 (даліТипове положення).

Отже, у разі утворення в органах виконавчої влади чи місцевого самоврядування бухгалтерської служби як відповідного самостійного структурного підрозділу керівництво цим підрозділом здійснює керівник відповідного підрозділу. У такому випадку допускається застосування подвійної назви посади, наприклад: «Начальник управління — головний бухгалтер», «Начальник відділу — головний бухгалтер», «Начальник сектора — головний бухгалтер», «Завідувач відділу — головний бухгалтер», «Завідувач сектора — головний бухгалтер».

Якщо в бюджетній установі не утворюється бухгалтерська служба, до штатного розпису вводиться посада спеціаліста-бухгалтера певної категорії, яка враховує обсяг, характер і складність бухгалтерської роботи.

Аналітика на тему

Навчання працівників: правові підстави, гарантії, оплата, облік та оподаткування

Збереження середнього заробітку в разі переведення на нижчеоплачувану роботу

Кадрова політика підприємства: розроблюємо положення

ПДФО

ПДФО з компенсації працівникові за придбані товари за власні кошти: Верховний Суд відмовив ДФС

Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДФС на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 р., які попередньо стали на бік платника податків.

Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції, що під час виплати працівникові суми витрат, здійснених ним при виконанні трудових обов’язків на підприємстві (зокрема, купівля канцелярії, палива чи конвертів), такий працівник не отримує доходу, а отже, об’єкт обкладення з ПДФО відсутній.

Сподіватимемося, що таким чином буде поставлена крапка у суперечливій позиції ДФС, за якою фіскальний орган продовжує наполягати на оподаткуванні компенсації працівникові за витрачені власні кошти на придбані товари.

Українське підприємство власним коштом оплачує проживання іноземця: що з ПДФО

Дохід у вигляді вартості послуг проживання фізичної особи — нерезидента на території України, які оплачуються юридичною особою — резидентом за власний рахунок, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого нерезидента як додаткове благо й обкладається ПДФО на загальних підставах.

Водночас згідно з Довідником ознак доходів указаний дохід відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ з ознакою доходу «126».

Податківці в ІПК від 20.08.2018 р. № 3592/6/99-99-15-01-15/ІПК також зазначили: згідно з п. 70.5 ПКУ, фізична особа — платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалась облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи вповноважену особу подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи — платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Аналітика на тему

Чи виникає оподатковуваний дохід у фізособи — сторони договору відступлення права грошової вимоги

Спецодяг для працівників: які норми, порядок видачі, коли утримувати ПДФО

Як штрафують податкових агентів за порушення з ПДФО та ВЗ

Бюджетні рахунки

Перевели на нове місце обліку — не забудьте сплачувати податки на інші бюджетні рахунки

Помилкове перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені строки на інший рахунок, призначений теж для надходжень до Держбюджету, має квалiфiкуватися як помилкова дiя. Оскільки дiї не мiстять ознак бездiяльностi платника податкiв, то під час сплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання не можуть бути пiдставою для застосування штрафiв.

Про це йшлося в постанові ВСУ від 16.06.2015 р. у справі № 21-377а15.

Аналогічну позицію Верховний Суд озвучив у постанові від 01.08.2018 р. у справі № 813/2487/17.

Проте варто зазначити: особливістю цієї справи був той факт, що рішенням ДФС було змінено основне місце обліку підприємства як великого платника податків шляхом переведення з об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Лcьвівській області до Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС, що спричинило зміну рахунків для сплати податків.

Ось чому платник податків помилився з реквізитами бюджетного рахунка, адже сплатив його за попереднім місцем обліку.

РРО

Чи застосовується 50-тисячне обмеження під час розрахунків через платіжний термінал

Розрахунок фізособи із суб’єктом господарювання за товари, надані послуги за допомогою платіжної картки через платіжний термінал, установлений у закладі торгівлі/торгових послуг, що належать такому суб’єкту господарювання, не вважається готівковим розрахунком.

Податківці в ІПК ГУ ДФС в м. Києві від 21.08.2018 р. № 3629/ІПК/26-15-14-09-15 зазначають, що обмеження, установлені пп. 1 п. 7 р. II Положення № 148, не поширюються на розрахунки фізосіб із суб’єктом господарювання за допомогою платіжної картки через платіжний термінал.

Нагадаємо: мовиться про обмеження у 50000 грн під час здійснення готівкових розрахунків між фізособами та суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами.

Аналітика на тему

Протягом якого строку можуть оштрафувати за перевищення граничних сум розрахунків готівкою

Як правильно нумерувати касові ордери та журнал реєстрації ордерів

ПДВ

Учасно не зареєстрували ПН у ЄРПН через недостатню реєстраційну суму — штрафу не уникнути

Для реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування п. 201.10 ПКУ встановлені граничні строки. Своєю чергою, суми ПДВ на підставі своєчасно зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування включаються до податкового кредиту протягом 1095 к.дн. із дати складання відповідної податкової накладної/розрахунку коригування.

А ось суми ПДВ із несвоєчасно зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 к.дн. із дати складання податкових накладних/розрахунків коригування.

Суми ПДВ, зазначені в податковій накладній/розрахунку коригування, не зареєстрованих у ЄРПН, не можуть бути включені до податкового кредиту.

Своєю чергою, згідно з п. 1201.1 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН (окрім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого згідно з вимогами ст. 192 і ст. 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.

Водночас згідно з п. 35 підрозділу 2 р. XX ПКУ норми п. 1201.1 ПКУ не застосовуються в разі порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року. Інших винятків у частині застосування п. 1201.1 ПКУ, у т.ч. у разі порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування через недостатність суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, чинним законодавством не передбачено.

Див. ІПК ДФСУ від 21.08.2018 р. № 3637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

«Компенсувати» податковий кредит за допомогою договору не вдасться: позиція суду

Столичний Господарський суд переконаний: вимога належним чином скласти й зареєструвати податкову накладну — обов’язок, що лежить у площині податкового законодавством. Тож, така вимога (хоч і зафіксована договором) не може вважатися господарським зобов’язанням, що, своєю чергою, виключає можливість застосовувати господарські санкції за таке порушення.

У рішенні від 02.07.2018 р. у справі № 910/4959/18 суд зазначив: «невиконання відповідачем зобов’язання, яке виникає не за договором підряду (а з податкових правовідносин), не може бути підставою для покладення на підрядника господарської відповідальності у вигляді штрафних санкцій, які застосовуються лише в разі порушення стороною умов договору підряду або, маючи компенсаційну природу, — по факту настання реальних негативних наслідків у іншої сторони, настання яких позивач суду не довів».

Нагадаємо: подібні висновки свого часу зробив і Верховний Суд (див. постанову по справі від 13.04.2018 р. № 902/380/17).

Аванс за товари (послуги) повертає новий боржник: які ПДВ-наслідки

За договором купівлі-продажу товарів/послуг покупець перерахував постачальнику аванс, але товари/послуги постачальник так і не поставив. Натомість було укладено договір про переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника, який повернув авансовий платіж покупцеві.

Які ПДВ-наслідки здійснення таких операцій?

Податківці зазначили:

  • платник ПДВ — постачальник товарів/послуг на дату отримання авансового платежу від покупця за такі товари/послуги зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ і скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН;
  • операція з торгівлі борговими зобов’язаннями (не передбачається постачання товарів/послуг), яка здійснюється за грошові кошти, не є об’єктом обкладення ПДВ, а тому за такою операцією в платника податку податкові зобов’язання з ПДВ не виникають;
  • зважаючи на те що після переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника повернення авансового платежу покупцеві здійснюється новим боржником, а не постачальником (боржником), законодавчі підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної на зменшення податкових зобов’язань із ПДВ у постачальника (боржника) відсутні, оскільки не виникає жодної з обставин, зазначених у п. 192.1 ПКУ;
  • оскільки згідно з умовами цивільно-правового договору покупець після переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника не отримуватиме товар, за який було сплачено авансовий платіж, і має отримати від нового боржника частково товар та частково грошові кошти, то такий покупець втрачає право на раніше сформований податковий кредит із ПДВ на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН постачальником (боржником) за попередньою операцією на дату отримання авансового платежу. У цьому випадку покупець зобов’язаний зменшити суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, шляхом нарахування податкових зобов’язань із ПДВ і складання та реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, визначеними п. 198.5 ПКУ.

Див. ІПК ДФСУ від 20.08.2018 р. № 3596/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Аналітика на тему

Відображення результатів податкової перевірки у звітності

Продаж залізничних й авіаквитків: що з ПДВ у посередника

Експорт товарів за заниженими цінами лише з 0%-вим ПДВ

Про що ми писали минулого тижня

Газета «Інтерактивна бухгалтерія» №№ 177– 181 за 2018 рік

Експерти коментують

Унесення запису до трудової книжки в разі перетворення закладів охорони здоров’я

Збереження середнього заробітку в разі переведення на нижчеоплачувану роботу

Тема тижня: Відступлення права вимоги

Відступлення права вимоги: правові аспекти

Відступлення права грошової вимоги: ПДВ-облік у сторін

Відступлення права вимоги в бухгалтерському обліку

Відступлення права товарної вимоги: ПДВ-облік у сторін

Чи мають право платники єдиного податку укладати договори відступлення права вимоги

Відступлення права вимоги: податок на прибуток

Чи виникає оподатковуваний дохід у фізособи — сторони договору відступлення права грошової вимоги

ПДФО

ПДФО та військовий збір: оподаткування й заповнення форми № 1ДФ

ЄСВ

Аналізуємо нові нормативні акти щодо нарахування та сплати ЄСВ, подання звітності з ЄСВ

Кадрове діловодство

Кадрова політика підприємства: розроблюємо положення

Слідкуйте за публікаціями «Інтерактивної бухгалтерії» — і будьте завжди в курсі найголовніших бухгалтерських новин!

Приєднуйтеся до дружної команди «Інтерактивної бухгалтерії» у Facebook, Twitter, Google+, LinkdIn, спілкуйтеся й обмінюйтеся новинами за допомогою Telegram.

Замовляйте тестовий доступ до продукту за посиланням або оформіть передплату — та користуйтеся всіма перевагами сервісу «Інтерактивна бухгалтерія» уже сьогодні.

З безмежною повагою,

«Інтерактивна бухгалтерія»