Договір відступлення права грошової вимоги передусім є ефективним інструментом для суб’єктів господарювання, що бажають розібратися із «завислою» заборгованістю (або не допустити її появи). Однак нерідко на практиці стороною (а то й обома сторонами) подібного договору є фізичні особи. Тож з’ясуймо, у якому випадку відступлення права вимоги призводить до виникнення оподатковуваного доходу у фізичної особи та які наслідки його виникнення
Передусім нагадаємо: у матеріалі «Відступлення права вимоги: правові аспекти» газети № 177/2018 зазначалося, що серед науковців побутує думка, згідно з якою договори відступлення права вимоги не є самостійними договорами, і до них, залежно від фактичних відносин, що склалися між сторонами, можуть бути застосовані як норми договору купівлі-продажу, так і міни. До того ж не виключаємо ситуацію, коли договором відступлення права вимоги також можуть бути опосередковані відносини дарування.
Зважаючи на те що аналогічної точки зору переважно дотримуються й суди, саме через призму викладеного вище підходу розглядатимемо ПДФО-наслідки (та, відповідно, наслідки у частині обкладення військовим збором) для фізичних осіб.
Відступлення права вимоги й купівля-продаж
Незважаючи на те що ЦКУ (п. 1 ч. 1 ст. 512) розглядає відступлення права вимоги передусім як один зі способів заміни кредитора у зобов’язанні, що оформлюється окремим правочином (ст. 513 ЦКУ), однак для проведення аналогії між відступленням права вимоги та купівлею-продажем є вагомі підстави.