Чи виникають різниці з податку на прибуток за операцією відступлення права вимоги? Чи не перетворюється заборгованість у безнадійну? Чи вважатиметься, що перший кредитор пробачив борг, а другому кредитору кошти за відступленням права вимоги «подаровані» (як безповоротна фіндопомога)? Чи можуть трактувати товари, роботи, послуги як отримані безкоштовно, якщо було відступлення права вимоги за ними? Відповіді читайте в матеріалі

Чи виникають різниці з податку на прибуток

Передусім нагадаємо: податок на прибуток визначають виходячи з бухфінрезультату, відкоригованого на різниці з ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ). Без різниць із р. ІІІ ПКУ (крім збитку попередніх періодів) податок на прибуток можуть обчислювати платники, що мають дохід згідно з даними бухобліку за останній рік не більш як 20 млн грн.

Тож, аби розуміти, як конкретна операція (у нашому випадку — відступлення права вимоги) відобразиться на податку на прибуток, потрібно з’ясувати:

  • як вона відобразилася в бухобліку й, відповідно, уплинула на бухфінрезультат. Про це ми розповідали в матеріалі «Відступлення права вимоги в бухгалтерському обліку» газети № 179/2018;
  • чи є різниці за такою операцією. ПКУ не передбачає окремих різниць для операцій відступлення права вимоги. Підтверджують це й контролери. Зокрема в листі ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3666/6/99-99-15-03-02-15 вони зробили чіткий висновок:

«ПКУ не передбачено різниці щодо операцій із відступлення права вимоги, на які коригується фінансовий результат до оподаткування, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку».

Зауважимо: у редакції ПКУ до 01.01.2015 були прописані особливі правила з відображення операцій із відступлення права вимоги. Щоправда, з датою фіксації доходу в першого кредитора виникало запитання — показувати його за отриманням коштів від нового кредитора чи за переходом права власності? Про це йшлося в матеріалі «Відступлення права вимоги: податковий облік» газети № 48/2014.

Податківці вважали, що в редакції ПКУ до 01.01.2015 у факторингових операціях визнавався дохід за датою надходження коштів з одночасним урахуванням сум витрат у розмірі заборгованості, до яких касовий метод не застосовувався. Тому якщо операція «перехідна» — воліють бачити різниці з п. 18 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ (див. лист ДФСУ від 17.12.2015 р. № 27010/9/99-99-19-02-02-15).

Нагадаємо: п. 18 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ установлено, що за операціями, по яких дохід для цілей обкладення податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначався за датою надходження коштів на банківський рахунок або в касу платника податку, і станом на 1 січня 2015 року в платника податку мала місце дебіторська заборгованість за такими операціями, під час розрахунку об’єкта оподаткування сума коштів, що надійшла на банківський рахунок або в касу платника податку після 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Інакше кажучи: якщо дебіторка була до 01.01.2015, а новий кредитор після відступлення права вимоги перераховує кошти першому кредитору після 01.01.2015, то вочевидь контролери волітимуть бачити збільшувальну різницю. Ми б рекомендували в такій ситуації потурбуватися про індивідуальну податкову консультацію.