РРО та каса

Заокруглення копійок: додаємо нові рядки у фіскальних чеках і показуємо суми в податкових накладних

Податківці нарешті надали хоч якесь роз’яснення стосовно правил заокруглення копійок і його відображення у фіскальному чеку.

Маємо відповідь на запитання: як у фіскальному звітному чеку відповідно до постанови Правління НБУ від 15.03.2018 р. № 25 відображається заокруглення сум розрахунків готівкою, і яку суму необхідно застосовувати з метою оприбуткування: до заокруглення чи після? (див. підкатегорію 109.19 системи «ЗІР»).

Суб’єктам господарювання запропоновано додатково друкувати в реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чека так:

  • після рядка 7 фіскального чека та перед рядком 8 фіскального чека додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «Заокруглена знижка / заокруглена надбавка»;
  • у рядку 8 фіскального чека «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказану суму вважають сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

До підсумку розрахункових операцій Z-звіту й Х-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

Аналітика на тему

Заокруглюємо копійки: застосовуємо РРО, визначаємо дохід і податкові зобов’язання з ПДВ

Як правильно нумерувати касові ордери та журнал реєстрації ордерів

ЄСВ

Коли подавати вперше оновлену звітність з ЄСВ

Платникам ЄСВ варто зважати на строки подання вперше оновленої звітності з ЄСВ. Адже вже з 01.08.2018 набере чинності наказ Мінфіну від 15.05.2018 р. № 511, яким викладено в новій редакції Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Тому за новими формами:

  • роботодавці подають додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» вперше за звітний період серпень 2018 року, а граничний термін подання — 20.09.2018;
  • самозайняті особи — додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за звітний період за 2018 рік — до 10.02.2019.

Тож додаток 4 (звіт з ЄСВ) за липень 2018 року подаємо до 20.08.2018 ще за старою формою.

Коли застосовуємо пільгову ставку ЄСВ для працівника з інвалідністю

Для підприємств, у яких працюють особи з інвалідністю, розмір ЄСВ становить 8,41 % суми нарахованої заробітної плати.

Підставою для застосування цього розміру ЄСВ є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (п. 8 розд. III Порядку № 449).

З огляду на це, чернівецькі податківці у ІПК від 12.07.2018 р. № 3076/ІПК/25-01-13-06-09 зазначають, що нарахування ЄСВ у розмірі 8,41 % на зарплату працюючій особі з інвалідністю здійснюється в період:

  • з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки з акта огляду в МСЕК;
  • до дати скасування інвалідності на підставі рішення цієї комісії.

При цьому до дати одержання завіреної копії зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі 22 %.

Однак податківці не зазначили, що завірення копії довідки з акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності здійснює безпосередньо підприємств, установа або організація, де працює особа з інвалідністю (п. 8 розд. III Порядку № 449).

Тобто працівник має пред’явити роботодавцю довідку з акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності. Роботодавець повинен зробити копію цієї довідки, завірити її своєю печаткою та написом на зразок «З оригіналом вірно», проставити дату завірення та передати її до бухгалтерії. Така копія є достатньою підставою для застосування ставки нарахування ЄСВ у розмірі 8,41 %.

Чи сплачує фермер ЄСВ, якщо він найманий працівник або підприємець?

Якщо член фермерського господарства є одночасно застрахованою особою (працівником) на іншому підприємстві, то за нього єдиний внесок сплачує роботодавець.

Якщо член фермерського господарства є одночасно фізичною особою — підприємцем, єдиний внесок сплачується ним самостійно, як фізичною особою — підприємцем.

Якщо член фермерського господарства не підлягає страхуванню на інших підставах (зокрема, не є ні працівником, ні підприємцем), то він зобов’язаний стати на облік в контролюючому органі та сплачувати самостійно єдиний внесок від суми доходу (прибутку), отриманого ним від діяльності в цьому господарстві, що підлягають обкладенню ПДФО.

При цьому дохід (прибуток), виплачений фермерським господарством члену такого господарства, не є базою нарахування єдиного внеску для фермерського господарства.

Таку думку висловили податківці в ІПК від 13.07.2018 р. № 3086/6/99-99-13-02-01-15/ІПК.

Аналітика на тему

Сплата ЄСВ головою та членами фермерських господарств

Нарахування та сплата ЄСВ: запізнілі оновлення

Соціальне страхування

З 1 жовтня за лікарняними (декретними) звертаємося за новою формою довідки-розрахунку

На жовтень 2018 року Фонд соцстраху підготував «подарунок» роботодавцям. Він хоч і не є несподіванкою, але додаткової роботи додає.

19 липня відбулося позачергове засідання правління Фонду соцстрахування України, на якому затвердили:

1. Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду.

Зокрема, документ із 1 жовтня 2018 року вводить у дію нову форму заяви-розрахунка та впроваджує систему оперативного інформування роботодавцями про здійснення виплат застрахованим особам шляхом надання Фонду повідомлення. Цей крок дасть змогу мінімізувати ризик затримок під час виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності та в подальшому зменшити навантаження на роботодавців за рахунок спрощення звітності.

2. У новій редакції Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

3. Порядки списання Фондом безнадійної дебіторської заборгованості зі сплати страхових коштів та списання кредиторської заборгованості Фонду, строк позовної давності якої минув.

ПДВ

Анулюємо податкову накладну, складену без факту здійснення госпоперації

У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ із метою виправлення помилок, допущених під час складання такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого було складено таку податкову накладну (п. 192.1 ПКУ).

Обсяги постачання товарів/послуг і сума ПДВ, указані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації з ПДВ.

При цьому, ураховуючи норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117, і п. 44.1 ПКУ платник ПДВ самостійно приймає рішення про надання/ненадання пояснень до зайво складених податкових накладних / розрахунків коригування до них, реєстрацію в ЄРПН яких було зупинено, на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Водночас відповідно до п. 192.1 ПКУ розрахунок коригування може бути складено лише до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. При цьому чинними нормами ПКУ не передбачено можливості виключення з ЄРПН поданих на реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування (зокрема, тих, які було складено без факту здійснення господарської операції).

Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, то відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунка коригування в ЄРПН визначено ст. 1201 ПКУ.

При цьому ст. 1201 ПКУ не передбачено винятків щодо застосування норм зазначеної статті за порушення термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.

Таке роз’яснення ДФСУ надала в ІПК від 13.07.2018 р. № 3098/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Із цього робимо висновок: якщо помилкову податкову накладну було заблоковано, то можна не подавати «розблокувальні» пояснення та розрахунок коригування до неї складати й реєструвати в ЄРПН не потрібно. Можна залишити все як є.

До того ж неможливо виключити з ЄРПН подані на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування, які було заблоковано.

Якщо ж помилкову податкову накладну все-таки зареєстрували в ЄРПН, то доведеться складати й реєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до неї.

При цьому податківці натякають, що за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН навіть помилкових податкових накладних і розрахунків коригування до них вони будуть штрафувати.

Аналітика на тему

Декларація з ПДВ: алгоритм заповнення (Частина І)

Декларація з ПДВ: алгоритм заповнення (Частина ІІ)

Додаток Д5 до декларації з ПДВ: розшифровуємо контрагентів

Трудові відносини

Трудові книжки іноземців заповнюватимуть за місцем роботи

18 липня Кабмін скасував дискримінаційну норму щодо заборони на внесення записів і зберігання трудових книжок своїх працівників іноземними компаніями на території України. Адже відповідна норма прямо суперечить Господарському кодексу України, згідно з яким іноземні юридичні особи на території України прирівнюються у своїх правах і юридичному статусі до українських.

Скасування такої заборони дає змогу іноземним юридичним особам самостійно вносити відмітки до трудових книжок своїх працівників. Відтепер їм непотрібно витрачати час і кошти на заповнення трудових книжок Генеральною дирекцією з обслуговування іноземних представництв.

Перевірки

Чергове оновлення плану перевірок ДФС

ДФС розмістила оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.

На сайті ДФС додано актуальний станом на 16.07.2018 розділ І Плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб» та розділ ІІ Плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» із урахуванням коригування (липень 2018 року).

Звітність

Порядок подання фінзвітності зазнав змін

Уряд вніс зміни до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419. Документ приведено у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» від 05.10.2017 р. № 2164-VIII.

Зміни затверджено постановою КМУ від 11.07.2018 р. № 547.

Зокрема, постановою передбачено:

  • доповнення переліку підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності;
  • подання фінансової звітності, складеної за МСФЗ, на основі таксономії в єдиному електронному форматі;
  • подання окремими категоріями підприємств разом з фінансовою звітністю звіту про управління та звіту про платежі на користь державі;
  • оприлюднення фінансової звітності згідно з вимогами, встановленими Законом;
  • подання консолідованої фінансової звітності.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім абз. 8 п. 1 змін, затверджених цією постановою, який набирає чинності з 1 січня 2019 року.

Який обсяг фінзвітності податківці очікують від прибутківців-квартальників.

Укотре податківці пробують «нагадати» платникам податку на прибуток про обсяг форм квартальної фінзвітності, яку останні мають подавати разом із декларацією. Цього разу на сайті Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області її представники ще 09.07.2018 розмістили нагадування, у якому стверджують про таке:

«з 01.01.2018 із ст. 13 Закону № 996 виключено положення щодо складання проміжної фінансової звітності у складі лише балансу та звіту про фінансові результати.

Отже, відповідно до норм П(С)БО № 1 проміжна фінансова звітність також складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності».

Зі свого боку зазначимо, що незважаючи на те, що в Законі № 996 дійсно вже немає уточнення щодо складу проміжної фінзвітності, проте воно з’явилось у профільному Порядку про подання фінзвітності. Зміни до нього було внесено постановою Кабміну від 11.07.2018 р. № 547, яка набрала чинності 14.07.2018 р.

Там, зокрема, сказано, що підприємства, які складають фінзвітність і консолідовану фінзвітність за П(С)БО, складають проміжну фінзвітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком із початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Тож схоже, що податківці поспішили з висновками.

До того ж не варто забувати, що представники ДФС в одному зі своїх роз'яснень офіційно визнали, що разом із щоквартальною декларацією вони очікують на неповноформатну фінзвітність, тобто хочуть бачити лише квартальний баланс і звіт про фінрезультати.

Зокрема, у чинному роз’ясненні з підкатегорії 102.23.02 системи «ЗІР» податківці запевнили, що «платниками податку на прибуток (крім суб’єктів мікропідприємств, малого підприємництва, неприбуткових установ та організацій, представництв іноземних суб'єктів господарювання) разом із відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається квартальна фінансова звітність, складена за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати».

Тож, найімовірніше, платникам доведеться готувати лише дві форми фінзвітності.

Аналітика на тему

Звітність із ПДВ: правила подання

Чи буде штраф за неподання Звіту з ЄСВ, якщо квитанція № 2 надійшла після граничного строку

Чи може подання уточнюючої декларації стати приводом для документальної перевірки

Про що ми писали минулого тижня

Газета «Інтерактивна бухгалтерія» №№ 142– 146 за 2018 рік

Експерти коментують

Чи сплачувати земельний податок під багатоквартирними будинками

Чи будуть штрафні санкції, якщо роботодавець самостійно усунув порушення

Новий Закон про валюту: валютні обмеження та свободи

Тема тижня: Облік у бюджетних установах

Бухоблік у бюджетній установі: застосовуємо субрахунки правильно

Відшкодування витрат спортсменам і тренерам: за яким КЕКВ проводити й на який субрахунок відносити

Чи може сільрада компенсувати працівникові вартість проїзду на роботу

Відшкодування витрат на відправлення рекомендованого листа: як підтвердити витрати

На якому субрахунку бюджетній установі обліковувати сантехнічне обладнання та матеріали

Орендар і орендодавець – бюджетні установи: ПДВшний облік орендної плати та відшкодування комунальних платежів

Оплата праці та трудові відносини

Звільнення: підстави, оформлення, належні виплати

Кадрове діловодство

Військовий облік на підприємстві, гарантії призваним на військову службу

ЗЕД

Імпорт автошин: бухоблік і документальне оформлення

Слідкуйте за публікаціями «Інтерактивної бухгалтерії» — і будьте завжди в курсі найголовніших бухгалтерських новин!

Приєднуйтеся до дружної команди «Інтерактивної бухгалтерії» у Facebook, Twitter, Google+, LinkdIn, спілкуйтеся й обмінюйтеся новинами за допомогою Telegram.

Замовляйте тестовий доступ до продукту за посиланням або оформіть передплату — та користуйтеся всіма перевагами сервісу «Інтерактивна бухгалтерія» уже сьогодні.

З безмежною повагою,

«Інтерактивна бухгалтерія»