ПДВ

Коли звітуємо за оновленими формами додатків Д1, Д5 і ДС9 до декларації з ПДВ

Мінфін Наказом № 381 оновив форми додатків 1, 5 та 9 до декларації з ПДВ і порядок їх заповнення. Цей наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування (див. п. 5 Наказу № 381).

Наказ № 381 опубліковано у журналі «Офіційний вісник України» за 04.05.2018 р. № 35. Тож він набирає чинності з 01.06.2018.

Згідно з приписами п. 46.6 ПКУ, оновлені форми податкової звітності повинні застосовувати для звітування за період, наступний за періодом їх офіційного опублікування. Отже, зважаючи на те що Наказ № 381 з’явився на шпальтах офіційного видання в травні, заповнювати оновлені додатки платники ПДВ повинні будуть під час звітування з ПДВ за червень 2018 року (ІІІ квартал 2018 року).

Про новації Наказу № 381 ішлося у матеріалі «Оновлено додатки Д1, Д5 і ДС9 до декларації з ПДВ: іще більше деталізації та інформації».

Коли в РК зазначати причину коригування «Усунення неоднозначностей»?

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної в результаті наступних коригувань такої податкової накладної (1) за одним номером рядка податкової накладної обліковується дві та більше товарних позицій, (2) відбувалось одночасне коригування кількісних і вартісних показників однієї товарної позиції (одночасно в одному рядку заповнювалися графи 7–10) та (3) коригування ціни відображалося в графі 8 розрахунку коригування до податкової накладної (далі — РК) (замість графи 9 РК) або коригування кількості здійснювалося в графі 10 РК (замість графи 7), то з метою виправлення помилок, допущених під час проведення такого коригування та відображення правильних показників товарних позицій, які в платника утворилися в результаті таких коригувань, платнику необхідно скласти РК, за допомогою якого виправити ці помилки.

Виправлення таких помилок здійснюється шляхом сторнування рядків податкової накладної (далі — ПН), які в результаті попередніх коригувань містять помилки (неоднозначності), та додавання нових рядків із правильними показниками.

Водночас якщо неоднозначності виявлено у двох і більше рядках, виправлення здійснюється окремо для кожного з таких рядків шляхом складання окремого РК до кожного окремого рядка ПН, який підлягає виправленню.

Детальніше — у роз’ясненні в підкатегорії 101.15 системи «ЗІР».

Чи можна подавати електронну скаргу на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, які були складені до 01.01.2018?

Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, не встановлено обмежень щодо подання скарги в електронній формі засобами електронного зв’язку на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, які були складені до 01.01.2018.

Чи штрафують за несвоєчасну реєстрацію зайво складених податкових накладних?

Помилка в даті складання податкової накладної не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Податкова накладна, складена платником ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням іншої дати, ніж дата виникнення «першої події» за такою операцією, може бути визначена платником як така, що зайво складена.

Своєю чергою, ст. 1201 ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних у ЄРПН, у т.ч. тих, які після їх реєстрації визнаються зайво складеними (див. ІПК ДФСУ від 25.04.2018 р. № 1855/6/99-99-12-02-01-15/ІПК).

Здаємо в оренду приміщення за зниженою ціною: визначаємо базу обкладення ПДВ

У розумінні норм ПКУ звичайною ціною для здійснення розрахунку бази обкладення ПДВ операцій із постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка водночас повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

Під час з’ясування ринкових цін на послуги з передання в найм (оренду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) необхідно брати до уваги:

  • належність будівель і споруд до однакових класифікаційних типів (з урахуванням їх функціонального призначення) згідно з Державним класифікатором будівель;
  • їх площу;
  • місцезнаходження тощо.

Для визначення ринкової ціни необхідно з’ясовувати джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах. У такому випадку джерелом інформації про звичайну ціну можуть бути аналогічні ціни на оренду аналогічних приміщень у зазначеному торговельно-розважальному комплексі.

Визначати ринкові ціни слід, беручи до уваги дані цих джерел й обов’язково ідентичність (спорідненість, порівнянність) об’єктів оренди.

Ситуацію розглянуто в ІПК ДФСУ від 20.04.2018 р. № 1734/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Податковий кредит частково на підставі ПН, а частково — на підставі рахунка за послуги: чи можливо це?

Формування податкового кредиту частково на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної та частково на підставі рахунка, який виставляється платникові податку за надані послуги, визначеному в п. 201.11 ПКУ, не передбачено (див. ІПК ДФСУ від 20.04.2018 р. № 1791/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Працівник відшкодовує вартість послуг мобільного зв’язку: що в ПДВ-обліку?

Якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то згідно з п. 198.5 ПКУ платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання.

Водночас при отриманні від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта обкладення ПДВ не виникає.

Такий умовивід зробила ДФСУ в ІПК від 20.04.2018 р. № 1816/6/99-95-42-03-15/ІПК.

Аналітика на тему

Оновлено додатки Д1, Д5 і ДС9 до декларації з ПДВ: іще більше деталізації та інформації

Переводимо основний засіб до необоротних активів, утримуваних для продажу, та продаємо його: бухоблік й оподаткування

Виправлення помилок у податкових накладних: як скласти розрахунок коригування

Оплата праці та трудові відносини

Яка відповідальність за виплату авансу в неповному розмірі?

Мінсоцполітики в листі від 16.03.2018 р. № 118/0/22-18 відсилає до абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП, за яким передбачено штраф у трикратному розмірі мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, як за виплату зарплати не в повному обсязі.

Натомість Держпраці в листі від 03.04.2018 р. № 2547/4/4.1-ДП-18 підсумовує, що порушення вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП щодо розміру зарплати за першу половину місяця не менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника є мінімальною державною гарантією.

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП із роботодавців стягується штраф у десятикратному розмірі мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Постійну «допомогу» родичів у роботі підприємця можуть розцінити як роботу за наймом

ГУ Держпраці у Закарпатській області вказує на поширені випадки, коли підприємці беруть на роботу родичів або близьких друзів, з якими не поспішають офіційно оформляти трудові відносини чи укладають цивільно-правовий договір.

Далі «свої» люди активно «допомагають» здійснювати торговельні операції в крамницях, обслуговують відвідувачів у кафе, за стійками в барах, виконують роль підсобних робітників у приватних виробничих цехах тощо. Такі працівники під час перевірки контролюючих органів чи в інших позаштатних ситуаціях зазвичай заперечують свою причетність до виконання трудових функцій, мовляв, випадково зайшли та вирішили допомогти родичеві.

Подібний випадок мав місце нещодавно на Хустщині. Приватний підприємець залучав до роботи своїх неповнолітню 17-річну дочку та 25-річну односільчанку. Дівчата виконували обов’язки продавців, а власник крамниці розраховувався з ними у «конверті» за кожен відпрацьований день. Таким чином, підприємець, як він пояснив, мав намір уникнути великого податкового навантаження.

Під час інспекційного відвідування, проведеного на підставі повідомлення Хустського об’єднаного управління ПФУ, посадовці Управління Держпраці у Закарпатській області зафіксували та задокументували цей факт.

В Управлінні Держпраці відбувся розгляд справи. На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП  на підприємця накладено штраф у розмірі 223 тис. 380 грн.

ПДФО сплатили не під час виплати зарплати, але того ж дня: на скільки оштрафують

В одній із нещодавніх судових справ підприємство обґрунтувало свої позовні вимоги тим, що ПДФО був перерахований у день виплати заробітної плати, а тому має місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачена ст. 126 ПКУ, а санкція, установлена ст. 127 ПКУ, застосовується за ненарахування, неутримання та/або несплату податків платником, у т.ч. податковим агентом, проте позивачем таких порушень допущено не було.

ВСУ в постанові від 27.03.2018 р. у справі № П/811/618/17 став на бік позивача.

Нагадаємо: згідно з п. 127.1 ПКУ, передбачено, що ненарахування і неутримання, і/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у т.ч. податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Указаною нормою встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у т.ч. і на податкового агента, саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Натомість коли має місце нарахування, однак відбулася несвоєчасна сплата узгодженої суми грошового зобов’язання, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 ПКУ. Розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки цієї сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Аналітика на тему

Чи можна прийняти працівника на неповний робочий час із підсумованим обліком

З якою періодичністю підвищувати зарплату, аби не проводити індексацію

Підсумований облік робочого часу: що робити, якщо робота не вписується в установлений графік

Звітність

10 травня — граничний строк подання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року

Декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року треба подавати за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 467).

Водночас п. 46.4 ПКУ встановлено: якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена контролюючим органом, збільшує чи зменшує його податкові зобов’язання, усупереч нормам ПКУ з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

За потреби платник податків може подати разом із податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складено в довільній формі, що вважатимуться її невід’ємною частиною, з розшифровкою сум та показників, які враховані для визначення об’єкта оподаткування та податку на прибуток відповідно до положень ПКУ, що набули чинності в 2018 році.

Про це йдеться в повідомленні Офісу великих платників податків із посиланням на лист ДФС від 02.05.2018 р. № 12911/7/99-99-15-02-01-17.

Не та форма або не туди подали: що робити, якщо помилилися з поданням звітності

У випадку помилкового подання податкової звітності (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати, або подано не до того контролюючого органу) платнику податків необхідно:

  • до закінчення граничного строку подання такої податкової звітності подати податкову звітність з ознакою «Звітна нова» та зменшити податкове зобов’язання;
  • після граничного строку подання такої податкової звітності й виникнення податкових зобов’язань подати податкову звітність з ознакою «Уточнююча» і зменшити податкове зобов’язання.

Про це йдеться в роз’ясненні з розділу 135.02 системи «ЗІР»

Аналітика на тему

Невизнання квартальних декларацій із прибутку через помилку в рядку 01: правомірно чи ні

Коли новоствореному підприємству вперше подавати декларацію з податку на прибуток

Про що ми писали минулого тижня

Газета «Інтерактивна бухгалтерія» №№ 82– 85 за 2018 рік

Експерти коментують

Оновлено додатки Д1, Д5 і ДС9 до декларації з ПДВ: іще більше деталізації та інформації

З якою періодичністю підвищувати зарплату, аби не проводити індексацію

Як індексувати зарплату у разі зміни форми оплати праці

Тема тижня: Списання палива

За якими нормами потрібно списувати паливо

За яким документом списувати витрати на ПММ

Чи є витратами фізособи-загальносистемника вартість придбаних пально-мастильних матеріалів

Бухгалтерський та податковий облік списання палива

Особливості списання ПММ за талонами

До яких податкових наслідків призводить безоплатне надання талонів на пальне

Розрахунок коригування до ПН

Усунення неоднозначностей та інші загадкові причини коригування в розрахунках коригування до податкових накладних

Оплата праці

Коли сплачувати ПДФО, ЄСВ та військовий збір, якщо нарахована компенсація втрати частини зарплати

Слідкуйте за публікаціями «Інтерактивної бухгалтерії» — і будьте завжди в курсі найголовніших бухгалтерських новин!

Приєднуйтеся до дружної команди «Інтерактивної бухгалтерії» у Facebook, Twitter, Google+, LinkdIn, спілкуйтеся й обмінюйтеся новинами за допомогою Telegram.

Замовляйте тестовий доступ до продукту за посиланням або оформіть передплату — та користуйтеся всіма перевагами сервісу «Інтерактивна бухгалтерія» уже сьогодні.

З безмежною повагою,

«Інтерактивна бухгалтерія»