Газета «Інтерактивна бухгалтерія»

(коментар до листа ДПСУ від 21.02.2013 р. № 2704/6/15-1415-13)
У коментованому листі податківці фактично зачепили відразу кілька важливих питань, які виникали в результаті аналізу норм Податкового кодексу України (далі — ПКУ) щодо сплати особливого акцизного податку (далі — ціннопаперовий акциз):
1) коли виникає податкове зобов’язання з акцизного податку під час продажу (відчуження) цінних паперів;
2) як оподатковуються перехідні операції з цінними паперами;
3) чи сплачувати ціннопаперовий акциз під час здійснення позабіржових операцій без залучення професійних торговців цінними паперами?
Окремо розглянемо кожне з них.
Дата податкових зобов’язань
Як передбачено п. 216.7 ПКУ, датою виникнення податкових зобов’язань за операціями, що обкладаються особливим податком, є дата отримання доходу від операцій із продажу, обміну чи інших способів відчуження цінних паперів і деривативів. При буквальному прочитанні цієї норми може спасти на думку, що податкове зобов’язання виникає на дату отримання коштів (іншої компенсації) під час відчуження цінного паперу (у цьому випадку — векселя). Податківці дотримуються іншого підходу. У підкатегорії 140.13 ЄБПЗ1 вони дійшли висновку, що дохід виникає на дату переходу права власності на цінні папери. Пояснення таке.

(коментар до листа ДПСУ від 25.02.2013 р. № 2801/6/15-5215)
Відверто кажучи, зроблений у листі висновок нас трохи здивував. Будуючи логічний ланцюжок, податківці спершу згадують, що згідно з п. 216.7 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), податкові зобов’язання за особливим акцизним податком виникають на дату отримання доходу від продажу або іншого відчуження цінних паперів. І тут же відзначають, що операції за договорами дарування є об’єктом обкладення акцизним податком і передбачають отримання доходу особою, яка набуває права власності на цінні папери. Виходить, не зовсім зрозуміло: чи то податкове зобов’язання виникає в обдарованого, чи то в дарувальника, імовірно, за звичайною ціною. Що ж, спробуємо із цим розібратися.
Відповідно до пп. 213.1.7 ПКУ, обкладенню особливим акцизним податком підлягають операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери. Звісно, дарування — це один зі способів відчуження майна. Із цим не посперечаєшся.
Визначення
Відчуження майна — будь-які дії платника податків, унаслідок учинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, утрачає право власності на майно, що належить такому платникові податків, або право користування, зокрема природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.

Під час підготовки матеріалу «Як працевлаштувати іноземця» газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 7 за 2012 рік, нас зацікавила ч. 1 ст. 42 нового Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI, (далі — Закон про зайнятість). Адже для того аби взяти на роботу іноземця (або особу без громадянства), потрібно отримати дозвіл у Державному центрі зайнятості.

Хто є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу? За яких умов статус бенефіціара втрачається? У який спосіб підтвердити бенефіціарність? Яка позиція стосовно цього в Міндоходів? На що зважають судові органи, коли питання постає про підтвердження бенефіціарного статусу нерезидента?

Працівник не був у щорічній відпустці декілька років. Яка відповідальність роботодавця за це? Чи можна без згоди працівника відправити його у відпустку?

Наказом роботодавця день 03.05.2013 р. установлений вихідним, а 18.05.2013 р. — робочим днем. Чи повинні працівники, які перебуватимуть у встановлений наказом вихідний день (03.05.2013 р.) у відпустках, працювати відповідно до встановленого графіка робочого часу (18.05.2013 р.)?

На підприємстві сталася аварія (подія), що призвела до псування майна на складі, а матеріально відповідальна особа на той час перебувала в щорічній відпустці. Як оформити відкликання з відпустки та її перенесення? До яких розрахунків та облікових наслідків призведе відкликання з відпустки?

У квітні 2013 року працівнику донарахували надбавку та премію за січень – березень 2013 року. Разом із тим з 1 січня та 1 квітня 2013 року його посадовий оклад підвищено (підвищення було передбачено в колективному договорі). У заробіток якого місяця включати донараховані суми під час розрахунку відпускних, зважаючи, що підприємство прийняло рішення про коригування заробітку у зв’язку з підвищенням посадових окладів (тарифних ставок) з 1 квітня 2013 року?
ВІДПОВІДЬ: Донараховані в квітні суми (за минулі місяці) до сумарного заробітку під час обчислення середньої зарплати для оплати відпускних потрібно включати залежно від місяця, за який їх нараховано. Пояснимо.
До розрахунку середньої зарплати включають заробіток за останні 12 місяців перед відпусткою. Якщо впродовж розрахункового періоду відбулося підвищення посадових окладів (тарифних ставок) за рішенням, передбаченим у колективному договорі (чи прийнятим відповідно до законодавства), то заробіток для обчислення середньої зарплати коригують на коефіцієнт їх підвищення (п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, далі — Порядок № 100). Оскільки, як видно з питання, у розрахунковому періоді посадові оклади зростали, то якщо донараховані суми не розподілити між місяцями, за які їх нараховано, будуть викривлені і середній заробіток, і суми відпускних.
Мінсоцполітики в листі від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11 теж указує стосовно порядку врахування виплат під час визначення середнього заробітку для оплати відпусток: «лише премії включаються в заробітну плату того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю, всі інші виплати мають враховуватись в ті місяці, за які їх здійснено». До такого висновку воно доходить, аналізуючи норми Порядку № 100. Розглянемо на прикладі два можливі варіанти розрахунку відпускних.

Наближається «сезон відпусток». Право кожного працівника на щорічну відпустку гарантовано законодавством України. Отже, нагадаємо, як оформити надання щорічної відпустки працівникам, розрахувати й виплатити відпускні.

Зазвичай облік та оподаткування відпускних викликає найбільшу кількість запитань у бухгалтерів напередодні літнього сезону відпусток. Особливо це стосується так званих «перехідних» відпусток. Отже, про порядок обліку та оподаткування, зокрема й «перехідних» відпускних, ітиметься в статті
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку суми відпускних проводяться через створений за рахунок коштів підприємства резерв на оплату відпусток. Для цього призначено субрахунок 471 «Забезпечення виплат відпусток», на якому відповідно до Інструкції № 291 ведеться облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам.
Зверніть увагу!
Мінфін України у своєму листі від 09.06.2006 р. № 31-34000-20-25/12321 зазначає, що норма щодо створення забезпечення на виплату відпусток, установлена п. 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам» і п. 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання», є імперативною для застосування підприємством (докладніше про обов’язковість створення резерву відпусток читайте в статті «Резерв відпусток: створювати чи ні» в газеті «Інтерактивна бухгалтерія»).
Використання забезпечення відображається за дебетом субрахунку 471 у кореспонденції з рахунком 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 651 «За розрахунками із загальнообов’язкового державного соціального страхування» — у періоді фактичного нарахування відпускних працівникам.

Коло працівників, яким надають такі додаткові відпустки, доволі широке. І важливо те, що такі додаткові відпустки мають певні особливості, зокрема під час визначення стажу, що надає право на додаткові відпустки. Тож згадаймо, які є види додаткових відпусток, правила надання та визначення їх тривалості. Особливу увагу приділимо щорічним додатковим відпусткам за роботу з важкими та шкідливими умовами, а також за особливий характер праці.

З розрахунком кількості днів і суми компенсації за невикористані дні відпустки зіштовхується кожен кадровик і бухгалтер. Найчастіше це відбувається саме під час звільнення працівників. Тому важливо правильно зробити розрахунок. Адже помилка може призвести до неповного розрахунку під час звільнення й, відповідно, до порушення законодавства про працю. Тож давайте з’ясуємо, які існують тонкощі обчислення суми компенсації та відображення їх в обліку.

Працівник звільняється до сплину робочого року, за який відпустку вже надали. Чи потрібно відраховувати із зарплати оплату за дні «незаробленої» відпустки? Як обчислити суму, яку належить утримати за використані зайві дні відпустки, і показати цю операцію в бухгалтерському обліку?

У яких випадках відпустка може бути перенесена на інший час, ніж визначено графіком відпусток? Коли ініціатором може виступати працівник, а коли роботодавець?

Роботодавець на прохання працівника не бажає ділити відпустку тривалістю 24 календарних дні на дві частини: 14 і 10 календарних днів. Чи має він на це право?

Чи потрібно створювати резерв відпускних? Під які відпустки створюють резерв? Як правильно розрахувати суму забезпечення? Як резерв відображається в обліку? Який порядок коригування резерву?Як відобразити резерв відпусток у фінансовій звітності?

Для термінової госпоперації працівнику видали кошти під звіт. Згодом з’ясувалося, що він не відзвітував за раніше видані суми. Які наслідки для підприємства та працівника?
ВІДПОВІДЬ: Такий недогляд може обійтися підприємству штрафом. Працівник також може за це поплатитися, але не завжди. Розгляньмо це докладніше.
Головний документ, що регулює обіг готівки, — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення про касові операції). У ньому чітко й однозначно говориться: видача особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею в установленому порядку за раніше отримані під звіт суми (абз. 3 п. 2.11 Положення про касові операції).
Згаданим документом декларується й відповідальність за порушення порядку ведення операцій із готівкою. Принаймні, у ньому прописано, що таких осіб мають притягати до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

Ми використовуємо на підприємстві касові апарати. І в нас виникло декілька питань.
Який строк експлуатації РРО МІNІ-600.04МЕ? Які штрафи очікують за використання касового апарату понад такий строк?
ВІДПОВІДЬ: Строк експлуатації РРО міститься в техдокументації на нього. Якщо ж там його немає — 7 років, але не більше ніж 9 років від дати випуску. Відповідальність за використання «простроченого» РРО прямо не визначена, але вона все ж є. Пояснимо це детальніше далі.
Для цієї конкретної моделі «Посібник з експлуатації» й інші документи1 не містять жодних визначень терміну експлуатації. Єдине згадування, що стосується термінів експлуатації, виглядає так: « Після закінчення терміну експлуатації вони можуть будуть утилізовані без спеціальних методів утилізації». Та це не біда.
Творці підзаконних актів не обійшли стороною цей момент, визначивши, що в разі коли строк служби касового апарату не вказано в експлуатаційній документації, то він становить 7 років із моменту введення в експлуатацію, але не більше ніж 9 років від дати випуску (п. 1.5 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 р. № 11).

Незважаючи на те що Податковий кодекс України (далі — ПКУ) діє вже третій рік, питання, що стосуються переходу на нові правила оподаткування, продовжують турбувати бухгалтерів.
Автори ПКУ (потрібно їм віддати належне) постаралися детально описати багато перехідних положень. Однак передбачити всі моменти, напевно, не під силу нікому.
Відсутність чітких норм, що регулюють перехід від одного режиму оподаткування на інший, часом призводить до гострих конфліктів між бухгалтерами та контролюючими органами.
Одним із прикладів податкової невизначеності «перехідного» характеру можуть бути довгострокові договори
Нагадаємо, що в період дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі — Закон про прибуток) застосування спеціальних норм податкового обліку доходів від довгострокових угод носило добровільний характер (п. 7.10 Закону про прибуток). Положення п. 137.3 НКУ схожої добровільності вже не передбачає.

Ситуація, яка склалася в нашій країні із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, доволі неоднозначна. А мораторій, що діє на відчуження таких земель, сприймається населенням двозначно. Особливо враховуючи те, що наприкінці 2012 року дію мораторію продовжили ще на 3 роки, тобто до 1 січня 2016 року. Фактично сьогодні громадяни та юрособи не можуть вільно розпоряджатися своєю власністю. Така заборона закріплена в п. 15 р. Х ЗКУ, і діє вона не лише на землі сільгосппризначення, а й на земельні частки (паї). Водночас є й певні винятки.
Докладніше зупинимося саме на способах відчуження земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства (далі — земельні ділянки), і земельних паях, які ще не виділені в натурі.
Отже, законодавчо закріплено можливість передавати згадані вище земельні ділянки та паї в спадщину та здійснювати обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку (п. 15 р. Х ЗКУ).
Зверніть увагу!
Обмінювати дозволено тільки земельні ділянки, тобто якщо земельний пай не виділений у натурі, його можна лише передати в спадщину.

Чи може сільська рада за рахунок надходжень до бюджету розвитку придбати комп’ютери?
ВІДПОВІДЬ: Однією зі статей видатків бюджету розвитку місцевих бюджетів є капітальні видатки, включаючи капітальні трансферти іншим бюджетам (крім капітальних видатків, що здійснюються за рахунок визначених п.п. 2–15 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України (далі — БКУ) надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів).
При цьому капітальні видатки бюджету розвитку спрямовуються на: соціально-економічний розвиток регіонів; виконання інвестиційних програм (проектів); будівництво, капітальний ремонт і реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери й житлово-комунального господарства; будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів; будівництво та придбання житла окремим категоріям громадян відповідно до законодавства; збереження й розвиток історико-культурних місць України та заповідників; будівництво й розвиток мережі метрополітенів; придбання вагонів для комунального електротранспорту; розвиток дорожнього господарства; придбання шкільних автобусів та автомобілів швидкої медичної допомоги; комп’ютеризацію й інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів; інші заходи, пов’язані з розширеним відтворенням (ч. 3 ст. 71 БКУ).
Кошти бюджету розвитку розподіляються за об’єктами за рішенням відповідної місцевої ради під час затвердження місцевих бюджетів і внесення змін до них.
Таким чином, можна дійти висновку, що придбання комп’ютерів за рахунок бюджету розвитку можливо, лише якщо така закупівля здійснюватиметься в рамках певної програми розвитку на місцевому рівні, затвердженою сесією місцевої ради. Під час затвердження місцевого бюджету (внесення змін до нього) у частині надходжень і видатків бюджету розвитку одним із напрямів витрачання коштів бюджету розвитку має значитися програма, серед напрямів якої є придбання комп’ютерів.

Окремим категоріям працівників, залежно від умов праці, за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за п’ять років до досягнення віку, передбаченого ст. 26 Закону про пенсійне страхування. Тож відповімо на найактуальніші запитання щодо порядку призначення таких пенсій

Ми переконані, що мало хто з вас любить вистоювати черги, адже це забирає багато часу, який можна використати з користю. Проте через необхідність щомісяця сплачувати комунальні послуги доводиться проходити цю неприємну процедуру знову та знову. У гіршому випадку рахунки просто не оплачуються декілька місяців поспіль. Тож аби цього уникнути, пропонуємо вам ознайомитися із сучасними способами оплати комунальних послуг
Оплата безготівковим способом
Що потрібно мати й знати для оплати безготівковим способом
Оплатити всі рахунки можна не виходячи з дому. Швидко, зручно та без зайвого клопоту. Для цього вам потрібно мати пластикову картку систем Visa або MasterCard будь-якого банку з будь-якою програмою (кредитна, накопичувальна, зарплатна, розрахункова чи інша). Якщо картки у вас немає, це теж не проблема, її можна оформити в будь-якому банку (як правило, безкоштовно). Можливо, звучить як реклама, але, запевняємо, що всі наведені нижче способи сьогодні широко використовуються.
Отже, пластикова картка з позитивним балансом або кредитним лімітом у вас є. Що далі?
А далі ви можете обрати будь-який інтернет-ресурс для оплати послуг. Умовно їх можна поділити на 3 типи:
Власні платіжні системи комунальних служб, розміщені на їхньому офіційному сайті або з’єднані з ними. Міжбанківські системи електронної доставки й оплати рахунків (посередники між банком — власником картки1 та комунальною службою).
Інтернет-банк або клієнт-банк (майже кожен банк надає можливість своїм клієнтам здійснювати платежі онлайн).