Дані про середньооблікову кількість працівників суб’єкти господарювання мають зазначати як у фінансовій, так і в податковій звітності. Своєю чергою, у фінансовій звітності такі дані вказують для проведення статистичних спостережень, а ось у податковій звітності — для здійснення ДФС контролю за справлянням податків. Тож, у матеріалі з’ясуємо, у яких саме формах фінансової та податкової звітності потрібно вказувати середньооблікову чисельність працівників і як визначати цей показник…
Фінансова звітність
У фінансовій звітності підприємства мають визначати такий показник, як середня кількість працівників. Зазначати його потрібно у заголовній частині таких форм фінзвітності, як:
- Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма № 1);
- Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, який складається з Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м);
- Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, який складається з Балансу (форма № 1-мс), Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс).
Згідно з приміткою 1 до відповідних форм фінзвітності, середня кількість працівників «визначається в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики». Мовиться тут про Інструкцію зі статистики кількості працівників, затверджену наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286 (далі — Інструкція № 286).
Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 286, середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників:
- середньооблікової кількості штатних працівників — розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватися відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. При цьому облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, що з’явились або не з’явилися на роботу. Порядок та приклади розрахунку цих показників наведено в п. 3.2 Інструкції № 286. Незабаром порядок розрахунку таких показників ми детально розглянемо в матеріалі «Середня кількість працівників, ОКШП, СКШП: види показників і правила розрахунку»;
- середньої кількості зовнішніх сумісників — розраховується аналогічно до методології визначення середньооблікової кількості штатних працівників, викладеної в п. 3.2 Інструкції № 286 (п. 3.3 Інструкції № 286). Поняття сумісництва ми детально розглянули в матеріалі «Особливості трудових відносин й оплати праці зовнішніх і внутрішніх сумісників» газети № 34/2017;
- середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами — розраховується аналогічно до методології визначення середньооблікової кількості штатних працівників, викладеної в п. 3.2 Інструкції № 286. При цьому до кількості працюючих за цивільно-правовими договорами не належать громадяни-підприємці, які виконували роботи згідно із цивільно-правовими договорами (п. 3.3 Інструкції № 286).
Податкова звітність
Форми податкової звітності, у яких наводять інформацію про кількість працівників, наведімо в таблиці.
Таблиця
Податкова звітність, у якій указують дані про кількість працівників
№ |
Податок |
Форма |
Назва звіту |
Інформація, яка наводиться у звіті |
1 |
ПДФО |
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку |
Кількість осіб, які:
|
|
2 |
Єдиний податок |
Форма затверджена наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578 |
Податкова декларація платника єдиного податку — фізичної особи - підприємця |
Фактична чисельність найманих працівників у звітному періоді* (рядок 08 р. І декларації) |
3 |
ЄСВ |
Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів |
1) середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (осіб)****, у тому числі:
2) штатна чисельність працівників; 3) кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового характеру; 4) кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати, у тому числі:
(реквізит 15 заголовної частини таблиці 1) |
|
* Заповнення графи «Працювало за трудовими договорами» форми № 1ДФ має такі особливості:
** Заповнення графи «Працювало за цивільно-правовими договорами» форми № 1ДФ має такі особливості:
*** У полі «Фактична чисельність найманих працівників у звітному періоді (осіб)» слід зазначати максимальну (найбільшу) кількість працівників за будь-який із місяців звітного періоду (підкатегорія 107.08 системи «ЗІР»). Тобто тут зазначаємо найбільшу кількість найманих працівників, які одночасно перебували в трудових відносинах із ФОПом у звітному періоді. Детальніше — у матеріалі «Декларація фізособи-єдинника: правила заповнення» газети № 66/2017. **** Визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників у заголовній частині таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску» здійснюється платником відповідно до п. 3.2 р. 3 Інструкції № 286. При цьому показник середньооблікової кількості штатних працівників, яким згідно із чинним законодавством установлена інвалідність, визначається відповідно до наказу Мінсоцполітики України «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» й Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» від 10.02.2007 р. № 42, а показник кількості працівників, що мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню, заповнюється згідно зі ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VІ. Окрім того, слід зауважити: як до середньооблікової кількості штатних працівників, так і до штатної чисельності працівників, не включаються зовнішні сумісники (підкатегорія 301.04.01 системи «ЗІР»). |
Алевтина ПОЛІЩУК,
бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»