Газета «Інтерактивна бухгалтерія»
-
«Інтерактивна бухгалтерія» — ми ПЕРШІ зі свіжими змінами!щоденна газета, база аналітичних матеріалів, нормативні документи, корисні функції
для бухгалтерів та керівників.
Бухгалтерська електронна газета
З питань передплати звертайтеся за:
тел.: (044) 392 3202
Електронна адреса: subscription@interbuh.com.ua
тел.: (044) 392 3202
Електронна адреса: subscription@interbuh.com.ua
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 68131
у каталозі ДП «Преса»
у каталозі ДП «Преса»
Газета № 15 (24) — понеділок, 15 квітня 2013
Фінансова звітність
Роль Балансу важко переоцінити. Це фінансовий звіт, який відображає реальний фінансовий стан підприємства та на підставі якого можна зробити висновок про діяльність такого підприємства. А тому складання Балансу — річ серйозна. І підійти до неї слід з особливою увагою.
Звичний Звіт про фінансові результати нещодавно змінився й отримав друге (міжнародне) ім’я — Звіт про сукупний дохід. Проте це не єдина зміна, яку Мінфін уніс до його форми наказом № 73. Зазнали метаморфоз і структура звіту, і його наповнення.
Звіт про рух грошових коштів покликаний відображати надходження та вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Яка різниця між прямим і непрямим способом заповнення? Які особливості складання Звіту?
Власний капітал є основою діяльності підприємства, його фундаментом. А тому відображення його у фінансовій звітності є дуже важливим. Стан власного капіталу на кінець звітного періоду відображає Звіт про власний капітал. Які особливості його заповнення?
У Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженому наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. № 73, не уточнено склад проміжної звітності, зокрема для підприємств, які звітують за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі — МСФЗ). Отож, чи обов’язково подавати примітки до проміжної фінзвітності, якщо підприємство звітує за правилами, передбаченими МСФЗ?
ВІДПОВІДЬ: Підприємству, яке звітує за МСФЗ, обов’язково подавати примітки у складі проміжної фінансової звітності. Аргументуємо.
Підприємства, котрі застосовують МСФЗ під час подання проміжної фінансової звітності, керуються Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку № 34 «Проміжна фінансова звітність» (далі — МСБО № 34).
Відповідно до міжнародних стандартів, проміжний фінансовий звіт має включати, як мінімум, такі компоненти (п. 8 МСБО № 34):
ВІДПОВІДЬ: Підприємству, яке звітує за МСФЗ, обов’язково подавати примітки у складі проміжної фінансової звітності. Аргументуємо.
Підприємства, котрі застосовують МСФЗ під час подання проміжної фінансової звітності, керуються Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку № 34 «Проміжна фінансова звітність» (далі — МСБО № 34).
Відповідно до міжнародних стандартів, проміжний фінансовий звіт має включати, як мінімум, такі компоненти (п. 8 МСБО № 34):
НП(С)БО 1 значно відрізняється від своїх попередників. Зокрема в ньому окремо наведено перелік додаткових статей до фінзвітності. Коли та як їх треба заповнювати?
Скажіть, будь ласка, заповнюючи нові форми фінансової звітності за І квартал 2013 р., чи потрібно наводити порівняльну інформацію за попередній звітний період?
ВІДПОВІДЬ: На нашу думку, оскільки форми істотно змінено, можна під час заповнення нових рядків обійтися без порівняльної інформації за попередній період. Та, на жаль, на сьогодні офіційних роз’яснень від Мінфіну щодо цього немає.
У подібній ситуації у 2011 р., коли змінювалися форми для суб’єктів малого підприємництва в П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» Мінфін та Держстат зазначили, що «оскільки деякі показники Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) не збігаються з показниками попередньої форми, дані в нових рядках графи 4 «За аналогічний період попереднього року» підприємствами можуть не наводитися» (лист Мінфіну України та Держстату від 02.03.2011 р. № 31-34020-06-5/5837, № 04/4-7/137).
ВІДПОВІДЬ: На нашу думку, оскільки форми істотно змінено, можна під час заповнення нових рядків обійтися без порівняльної інформації за попередній період. Та, на жаль, на сьогодні офіційних роз’яснень від Мінфіну щодо цього немає.
У подібній ситуації у 2011 р., коли змінювалися форми для суб’єктів малого підприємництва в П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» Мінфін та Держстат зазначили, що «оскільки деякі показники Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) не збігаються з показниками попередньої форми, дані в нових рядках графи 4 «За аналогічний період попереднього року» підприємствами можуть не наводитися» (лист Мінфіну України та Держстату від 02.03.2011 р. № 31-34020-06-5/5837, № 04/4-7/137).
У зв’язку з прийняттям НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» у суб’єктів малого підприємництва виникло запитання: чи не поширюється згаданий стандарт і на них. Забігаючи наперед, повідомимо, що запитання не безпідставне, про нього й поговоримо в цьому матеріалі
Перш за все пригадаємо, які підприємства на сьогодні потрапляють до категорії «малих».
Так, в абз. 7 ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) визначено, що до числа суб’єктів малого підприємництва належать юрособи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, які одночасно дотримуються таких вимог:
середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб;
річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Перш за все пригадаємо, які підприємства на сьогодні потрапляють до категорії «малих».
Так, в абз. 7 ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) визначено, що до числа суб’єктів малого підприємництва належать юрособи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, які одночасно дотримуються таких вимог:
середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб;
річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Уперше про впровадження Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку заговорили в Україні ще 15 років тому, коли з’явилася Постанова КМУ «Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів» від 29.10.1998 р. № 1706. Модернізація системи обліку та розкриття інформації в Україні почалася з прийняття Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік), розробки та затвердження національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які базуються на МСФЗ. Також було запроваджено новий План рахунків бухгалтерського обліку, з’явилися нові форми звітності.
Податок на прибуток
Підприємство за 2012 рік спрацювало з доходом менше 10 млн грн. Відповідно, воно не зобов’язане платити авансові внески з податку на прибуток.
Тож нам потрібно подавати декларацію щокварталу чи лише за підсумками року?
Під час подання податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік наше підприємство задекларувало дохід у розмірі 11 млн грн, але при цьому отримало збиток. Дивіденди за звітний період не виплачувалися. За результатами роботи підприємства за І квартал 2013 року ми отримали прибуток.
У 2012 р. ми були єдинниками, з 2013 р. — стали загальносистемниками. Як подавати декларацію з податку на прибуток: раз на рік чи щоквартально?
ВІДПОВІДЬ: Подавати декларацію за І квар вам не потрібно. Відзвітувати слід за результатами 2013 року.
За п. 57.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) майже всі платники податку на прибуток звітують раз на рік. Для колишніх єдинників прямих вказівок як подавати декларацію в п. 57.1 ПКУ немає.
Існує ряд винятків, коли можливе чи обов’язкове звітування щоквартальне. І стосуються вони тих, хто за попередній рік отримав дохід, який ураховується під час визначення об’єкта оподаткування, понад 10 млн грн (абз. 7, 8 п. 57.1ПКУ) (див. матеріал «Підприємство не сплачує аванси: чи потрібно подавати декларацію щоквартально» у поточному № 15 (24) газети «Інтерактивна бухгалтерія»).
Однак податківці для підприємств, які перейшли з 2013 р. із єдиного податку на загальну систему оподаткування, не вдаючись у деталі, однозначно сказали — авансові внески платити не треба, а декларацію потрібно подати за 2013 рік. (див. відповідь на запитання 16 Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1171).
ВІДПОВІДЬ: Подавати декларацію за І квар вам не потрібно. Відзвітувати слід за результатами 2013 року.
За п. 57.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) майже всі платники податку на прибуток звітують раз на рік. Для колишніх єдинників прямих вказівок як подавати декларацію в п. 57.1 ПКУ немає.
Існує ряд винятків, коли можливе чи обов’язкове звітування щоквартальне. І стосуються вони тих, хто за попередній рік отримав дохід, який ураховується під час визначення об’єкта оподаткування, понад 10 млн грн (абз. 7, 8 п. 57.1ПКУ) (див. матеріал «Підприємство не сплачує аванси: чи потрібно подавати декларацію щоквартально» у поточному № 15 (24) газети «Інтерактивна бухгалтерія»).
Однак податківці для підприємств, які перейшли з 2013 р. із єдиного податку на загальну систему оподаткування, не вдаючись у деталі, однозначно сказали — авансові внески платити не треба, а декларацію потрібно подати за 2013 рік. (див. відповідь на запитання 16 Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1171).
Наше підприємство утворено в ІV кварталі 2012 р. Як потрібно звітувати з податку на прибуток? Першу декларацію подавати за період із дати реєстрації до 31.03.2013 р. чи з дати реєстрації до 31.12.2013 р.?
ВІДПОВІДЬ: На жаль, п. 57.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) прямої відповіді не надає. Логічно було б підприємствам, утвореним у ІV кварталі 2012 р., звітувати за період від дати постановки на облік як платника податку до 31.12.2013 р. (тобто до закінчення наступного річного звітного періоду). Та яку відповідь ми отримаємо, проаналізувавши норми ПКУ?
Звітний період за ПКУ
Відповідно до пп. 152.9.2 ПКУ, якщо особа ставиться на облік органом державної податкової служби як платник податку в середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.
Водночас для цілей р. ІІІ ПКУ звітні періоди — календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 152.9 ПКУ). Базовим податковим (звітним) періодом для цього розділу є календарний квартал. Напрошується висновок: потрібно звітувати за період з дати взяття на облік до 31.03.2013 р.
ВІДПОВІДЬ: На жаль, п. 57.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) прямої відповіді не надає. Логічно було б підприємствам, утвореним у ІV кварталі 2012 р., звітувати за період від дати постановки на облік як платника податку до 31.12.2013 р. (тобто до закінчення наступного річного звітного періоду). Та яку відповідь ми отримаємо, проаналізувавши норми ПКУ?
Звітний період за ПКУ
Відповідно до пп. 152.9.2 ПКУ, якщо особа ставиться на облік органом державної податкової служби як платник податку в середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.
Водночас для цілей р. ІІІ ПКУ звітні періоди — календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 152.9 ПКУ). Базовим податковим (звітним) періодом для цього розділу є календарний квартал. Напрошується висновок: потрібно звітувати за період з дати взяття на облік до 31.03.2013 р.
Змінився порядок подання декларації з податку на прибуток. Скажіть, чи треба подавати в Податкову фінансову звітність за І квартал? Чи лише раз на рік?
ВІДПОВІДЬ: Якщо підприємство не подає декларацію з прибутку за І квартал, то і фінзвітність за цей період надавати також не потрібно. У загальному випадку, звітуючи за 2013 рік, слід буде надати разом із декларацією й річну фінзвітність. Пояснимо.
Подають фінзвітність у Податкову разом із декларацією з податку на прибуток. Про це прямо зазначено в п. 46.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ): «платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації» . Малі підприємства — лише раз на рік, разом із річною декларацією (абз. 2 п. 46.2 ПКУ).
Для довідки
ПКУ говорить про «малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України». Після змін у Господарський кодекс України (далі — ГКУ), унесених Законом України від 22.03.2012 р. № 4618-VI, поняття «малі підприємства» не стало. Його аналог нині — це «суб’єкти малого підприємництва» (ч. 3 ст. 55 ГКУ). Тож щодо розміру підприємства логічно
ВІДПОВІДЬ: Якщо підприємство не подає декларацію з прибутку за І квартал, то і фінзвітність за цей період надавати також не потрібно. У загальному випадку, звітуючи за 2013 рік, слід буде надати разом із декларацією й річну фінзвітність. Пояснимо.
Подають фінзвітність у Податкову разом із декларацією з податку на прибуток. Про це прямо зазначено в п. 46.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ): «платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації» . Малі підприємства — лише раз на рік, разом із річною декларацією (абз. 2 п. 46.2 ПКУ).
Для довідки
ПКУ говорить про «малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України». Після змін у Господарський кодекс України (далі — ГКУ), унесених Законом України від 22.03.2012 р. № 4618-VI, поняття «малі підприємства» не стало. Його аналог нині — це «суб’єкти малого підприємництва» (ч. 3 ст. 55 ГКУ). Тож щодо розміру підприємства логічно
Наше підприємство — платник податку на прибуток користується «готельною» пільгою. Скажіть, чи потрібно й надалі подавати щоквартально звіт про суми податкових пільг із податку на прибуток, якщо підприємство подає річну декларацію?
ВІДПОВІДЬ: Так, звіт про пільги потрібно подавати щоквартально. Пояснимо чому.
Нагадаємо!
Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються ним, відповідно до п. 30.6 ПКУ. Облік зазначених коштів ведуть відповідно до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р.№ 1233 (далі — Порядок).
Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які за ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку)1.
За ним пільговики ведуть облік сум таких пільг і складають звіт про суми податкових пільг. Звіт подають за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем своєї реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.
ВІДПОВІДЬ: Так, звіт про пільги потрібно подавати щоквартально. Пояснимо чому.
Нагадаємо!
Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються ним, відповідно до п. 30.6 ПКУ. Облік зазначених коштів ведуть відповідно до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р.№ 1233 (далі — Порядок).
Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які за ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку)1.
За ним пільговики ведуть облік сум таких пільг і складають звіт про суми податкових пільг. Звіт подають за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем своєї реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.
Державне підприємство має сплачувати частину чистого прибутку «у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств». У який саме термін слід перерахувати такий платіж до бюджету: у строк, передбачений для квартального звітного періоду чи для річного звітного періоду?
ВІДПОВІДЬ: У законодавстві дійсно доволі туманно прописали, у який саме строк держпідприємства мають сплатити частину чистого прибутку. Водночас, поміркувавши, доходимо висновку, що це потрібно робити саме у строк, передбачений для квартального звітного періоду.
Послідовність міркувань, ґрунтуючись на яких ми зробили цей висновок, наведемо нижче.
Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затверджено постановою КМУ від 23.02.2011 р. № 138 (далі —Порядок № 138). Згідно з його п. 2, державні унітарні підприємства та їх об’єднання повинні сплачувати частину чистого прибутку (доходу) до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. У п. 152.9 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) використовуються такі податкові періоди:
ВІДПОВІДЬ: У законодавстві дійсно доволі туманно прописали, у який саме строк держпідприємства мають сплатити частину чистого прибутку. Водночас, поміркувавши, доходимо висновку, що це потрібно робити саме у строк, передбачений для квартального звітного періоду.
Послідовність міркувань, ґрунтуючись на яких ми зробили цей висновок, наведемо нижче.
Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затверджено постановою КМУ від 23.02.2011 р. № 138 (далі —Порядок № 138). Згідно з його п. 2, державні унітарні підприємства та їх об’єднання повинні сплачувати частину чистого прибутку (доходу) до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. У п. 152.9 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) використовуються такі податкові періоди:
Під час сплати податку на прибуток за підсумками річної декларації за 2012 рік ми помилково переплатили суму податку. Податковий борг у підприємства відсутній.
Чи можемо ми повернути суму переплати на поточний рахунок підприємства?
Що для цього потрібно зробити?
ВІДПОВІДЬ: Так, звісно, ви можете повернути суму зайво сплаченого податку. Таке право надано платникам податку згідно зі ст. 43 Податкового кодексу України ( далі — ПКУ). Є тільки одна умова — у підприємства не повинно бути податкового боргу.
Тут розпочинається найцікавіше, бо ПКУ прямо не вказує, про який борг мовиться: про борг узагалі (за будь-яким податком чи збором), чи саме з того податку, за яким здійснено надмірну сплату грошового зобов’язання.
Читаючи норму закону буквально, можна дійти висновку, що заборгованість із будь-якого податку (бору) повинна стати перешкодою для повернення коштів. Такої ж думки дотримуються й податківці в підкатегорії 020.04 ЄБПЗ1: «…повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у разі наявності у платника податкового боргу за відповідними (декількома) податками можливе після погашення таких сум боргу наявною сумою переплати. Для цього платником повинна бути подана заява про перерахування переплати на погашення відповідних сум податкового боргу та, у разі залишку переплати після такого погашення, на поточний рахунок платника податку в банку».
Чи можемо ми повернути суму переплати на поточний рахунок підприємства?
Що для цього потрібно зробити?
ВІДПОВІДЬ: Так, звісно, ви можете повернути суму зайво сплаченого податку. Таке право надано платникам податку згідно зі ст. 43 Податкового кодексу України ( далі — ПКУ). Є тільки одна умова — у підприємства не повинно бути податкового боргу.
Тут розпочинається найцікавіше, бо ПКУ прямо не вказує, про який борг мовиться: про борг узагалі (за будь-яким податком чи збором), чи саме з того податку, за яким здійснено надмірну сплату грошового зобов’язання.
Читаючи норму закону буквально, можна дійти висновку, що заборгованість із будь-якого податку (бору) повинна стати перешкодою для повернення коштів. Такої ж думки дотримуються й податківці в підкатегорії 020.04 ЄБПЗ1: «…повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у разі наявності у платника податкового боргу за відповідними (декількома) податками можливе після погашення таких сум боргу наявною сумою переплати. Для цього платником повинна бути подана заява про перерахування переплати на погашення відповідних сум податкового боргу та, у разі залишку переплати після такого погашення, на поточний рахунок платника податку в банку».
Декларацію з податку на прибуток подаватимемо за 2013 рік. У І кварталі 2013 року ми отримали поворотну фіндопомогу від платника податку на прибуток на загальних підставах. Її суму на кінець І кварталу 2013 року не повернули, однак плануємо віддати кошти до кінця року. Чи треба буде в такому разі рахувати умовні проценти? Тобто для розрахунку умовних процентів за поворотною фіндопомогою під кінцем звітного періоду розуміти кінець кварталу чи кінець року?
Ми є підприємством приватної власності та платниками щомісячних авансових внесків із податку на прибуток. Під час сплати такого внеску за березень 2013 року ми помилково сплатили більшу суму, ніж потрібно. Чи буде така переплата врахована в разі сплати авансового внеску за квітень 2013 року, або лише за підсумками року?
ВІДПОВІДЬ: Однозначно, що така сума повинна автоматично зарахуватися в сплату авансового внеску за квітень 2013 року.
Розуміємо, що запитання виникло неспроста. Адже податківці в Узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей подання декларацій із податку на прибуток і сплати податку у 2013 році, затвердженій наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1171, зауважили, що «при розрахунку узгодженої суми грошових зобов’язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються». Хоча, наприклад, Харківський окружний адміністративний суд у своїй постанові від 31.01.2013 р. № 820/486/13-а доходить висновку, що переплата з податку на прибуток не вважається іншим від авансового внеску платежем. А тому Податкова повинна була «…самостійно без будь-якої заяви позивача здійснити зарахування суми надміру сплаченого ним платежу з податку на прибуток у рахунок авансового платежу з податку на прибуток, чого він безпідставно не вчинив». З нашим коментарем до цієї постанови можна ознайомитися в матеріалі «Чи можна зараховувати переплату з податку на прибуток у рахунок сплати авансових внесків: що каже суд» газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 9 (18) за 2013 рік.
ВІДПОВІДЬ: Однозначно, що така сума повинна автоматично зарахуватися в сплату авансового внеску за квітень 2013 року.
Розуміємо, що запитання виникло неспроста. Адже податківці в Узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей подання декларацій із податку на прибуток і сплати податку у 2013 році, затвердженій наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1171, зауважили, що «при розрахунку узгодженої суми грошових зобов’язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються». Хоча, наприклад, Харківський окружний адміністративний суд у своїй постанові від 31.01.2013 р. № 820/486/13-а доходить висновку, що переплата з податку на прибуток не вважається іншим від авансового внеску платежем. А тому Податкова повинна була «…самостійно без будь-якої заяви позивача здійснити зарахування суми надміру сплаченого ним платежу з податку на прибуток у рахунок авансового платежу з податку на прибуток, чого він безпідставно не вчинив». З нашим коментарем до цієї постанови можна ознайомитися в матеріалі «Чи можна зараховувати переплату з податку на прибуток у рахунок сплати авансових внесків: що каже суд» газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 9 (18) за 2013 рік.
Ми платники податку на прибуток, за п. 57.1 ПКУ звітуємо раз на рік з податку на прибуток. У І кварталі 2013 року виплатили нерезиденту дохід від продажу нерухомого майна. Коли нам треба подавати звіт про виплачені доходи нерезидентам: у строки, передбачені для квартального чи річного звітного періоду?
ВІДПОВІДЬ: Платники податку, що звітуватимуть раз на рік, можуть не хвилюватися з приводу подачі звіту про виплачені в І кварталі 2013 року доходи нерезиденту, адже вони мають подати такий звіт у складі річної декларації за підсумками 2013 року. Пояснімо…
Нагадаємо!
Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку та за ставками, визначеними ст. 160 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Тому резидент, який виплачує на користь нерезидента або упов ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) доходи, перелічені в п. 160.1ПКУ, із суми такого доходу зобов’язаний утримати податок на репатріацію (п. 160.2 ПКУ). Звісно, ці правила діють, якщо міжнародні договори між Україною та країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, не вказують іншого.
ВІДПОВІДЬ: Платники податку, що звітуватимуть раз на рік, можуть не хвилюватися з приводу подачі звіту про виплачені в І кварталі 2013 року доходи нерезиденту, адже вони мають подати такий звіт у складі річної декларації за підсумками 2013 року. Пояснімо…
Нагадаємо!
Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку та за ставками, визначеними ст. 160 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Тому резидент, який виплачує на користь нерезидента або упов ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) доходи, перелічені в п. 160.1ПКУ, із суми такого доходу зобов’язаний утримати податок на репатріацію (п. 160.2 ПКУ). Звісно, ці правила діють, якщо міжнародні договори між Україною та країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, не вказують іншого.
Юридична консультація
Юридична особа надає майно в оренду іншій юридичній особі. Для того щоб забезпечити виконання зобов’язання з повернення майна в належному стані, орендодавець вимагає перерахування відповідної грошової суми на його поточний рахунок. Чи можуть бути предметом застави грошові кошти, які орендар перераховує на рахунок орендодавця?
ВІДПОВІДЬ: Законодавство не встановлює заборони щодо застосування грошової застави. Розглянемо цю ситуацію детальніше.
Для початку нагадаємо, що застава виникає на підставі договору, який має бути укладений у письмовій формі.
Зверніть увагу!
Недотримання вимог щодо письмової форми договору застави тягне за собою недійсність договору (ст. 14 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 р. № 2654-XII, далі — Закон про заставу).
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ст. 576 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ).
ВІДПОВІДЬ: Законодавство не встановлює заборони щодо застосування грошової застави. Розглянемо цю ситуацію детальніше.
Для початку нагадаємо, що застава виникає на підставі договору, який має бути укладений у письмовій формі.
Зверніть увагу!
Недотримання вимог щодо письмової форми договору застави тягне за собою недійсність договору (ст. 14 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 р. № 2654-XII, далі — Закон про заставу).
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ст. 576 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ).
Перевірки на підприємстві
Не перебільшимо, якщо скажемо, що найбільше порушень ревізори знаходять саме під час перевірок оплати праці. І в актах ревізії суми таких порушень часто виходять на перше місце. Недарма бюджетні установи та підприємства, які отримують кошти з бюджету на оплату праці, побоюються візитів контролерів. Хоча нещодавно слуги Феміди дійшли висновку, що правових підстав для перевірки ревізорами Держфініспекції нарахування зарплати й інших виплат немає. Цікаво, а самі контролюючі органи про це здогадуються?
