Газета «Інтерактивна бухгалтерія»

Бухгалтерська електронна газета
З питань передплати звертайтеся за:
тел.: (044) 392 3202
Електронна адреса: subscription@interbuh.com.ua
тел.: (044) 392 3202
Електронна адреса: subscription@interbuh.com.ua
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 68131
у каталозі ДП «Преса»
у каталозі ДП «Преса»
Газета № 14 (23) — понеділок, 8 квітня 2013
Новини законодавства
Так, до 03.12.2012 р. пенсійний збір повинні були сплачувати підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) у підрозділах ДАІ, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.
(коментар до наказу Мінагрополітики «Про затвердження Порядку оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства» від 19.02.2013 р. № 104)
Мінагрополітики затвердив новий Порядок оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства (далі — Порядок). Тож зупинимося на аналізі найвагоміших положень нового Порядку, і розпочнемо з найважливішого.
Вимоги Порядку є обов’язковими для посадових осіб усіх суб’єктів господарювання, звичайних фізосіб та фізосіб-підприємців (як бачимо, Порядок не оминув і їх) у частині обов’язковості виконання вимог вручених (надісланих) їм приписів у зв’язку з порушенням ними земельного законодавства, а не лише для державних інспекторів1 (порівняно з нормами Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Держкомзему від 09.03.2004 р. № 67, далі — Положення).
Мінагрополітики затвердив новий Порядок оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства (далі — Порядок). Тож зупинимося на аналізі найвагоміших положень нового Порядку, і розпочнемо з найважливішого.
Вимоги Порядку є обов’язковими для посадових осіб усіх суб’єктів господарювання, звичайних фізосіб та фізосіб-підприємців (як бачимо, Порядок не оминув і їх) у частині обов’язковості виконання вимог вручених (надісланих) їм приписів у зв’язку з порушенням ними земельного законодавства, а не лише для державних інспекторів1 (порівняно з нормами Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Держкомзему від 09.03.2004 р. № 67, далі — Положення).
Нематеріальні активи
Підприємство (платник податку на прибуток) придбало комп’ютер й окремо операційну систему (далі — ОС) Windows. Як правильно показати в податковому обліку придбання ОС вартістю 1500 грн? Чи треба її вартість відносити на рахунок 10 «Основні засоби» чи, може, слід відкривати рахунок 12 «Нематеріальні активи»?
ВІДПОВІДЬ: Облік ОС — дуже спірне питання, й існує чимало міркувань із приводу його вирішення. Багато спеціалістів і досі не дійшли однозначного висновку, тож далі спробуємо разом розібратися з ним.
Податковий облік
Існує три основні варіанти обліку комп’ютерних програм (витрат на їх придбання), а саме:
у складі основного засобу (комп’ютеру);
у вигляді роялті;
як нематеріальний актив.
Які підстави для цього та міркування «за» і «проти» розглянемо далі.
Комп’ютерні програми входять до 4 групи основних засобів (п. 145.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). За винятком програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом. Тож віднести ОС на збільшення вартості основного засобу можна в останню чергу лише після того як з’ясовано, що вона не належить до нематеріальних активів або витрати на її придбання — до роялті.
ВІДПОВІДЬ: Облік ОС — дуже спірне питання, й існує чимало міркувань із приводу його вирішення. Багато спеціалістів і досі не дійшли однозначного висновку, тож далі спробуємо разом розібратися з ним.
Податковий облік
Існує три основні варіанти обліку комп’ютерних програм (витрат на їх придбання), а саме:
у складі основного засобу (комп’ютеру);
у вигляді роялті;
як нематеріальний актив.
Які підстави для цього та міркування «за» і «проти» розглянемо далі.
Комп’ютерні програми входять до 4 групи основних засобів (п. 145.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). За винятком програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом. Тож віднести ОС на збільшення вартості основного засобу можна в останню чергу лише після того як з’ясовано, що вона не належить до нематеріальних активів або витрати на її придбання — до роялті.
Підприємство (платник податку на прибуток) придбало програму «1С». Як показати в обліку придбану програму та витрати на її обслуговування?
У нашого підприємства закінчився термін супроводу програми для подання звітності. Фірма, яка супроводжувала його, відмовилася це робити, і за 1 грн надала іншу, яку тепер і супроводжує. Що робити з першою програмою в податковому обліку, якщо вона ще недоамортизована? Ліквідувати або амортизувати далі? Як обліковувати другу?
ВІДПОВІДЬ: Ви вправі самостійно вирішувати подальшу долю старої програми. Ми ж вам розкажемо, що треба взяти до уваги, роблячи свій вибір. В обліку нової програми також є свої особливості, але про все по черзі.
Стара програма. У ситуації, що склалася, ви маєте два варіанти, як чинити із цією програмою:
ВІДПОВІДЬ: Ви вправі самостійно вирішувати подальшу долю старої програми. Ми ж вам розкажемо, що треба взяти до уваги, роблячи свій вибір. В обліку нової програми також є свої особливості, але про все по черзі.
Стара програма. У ситуації, що склалася, ви маєте два варіанти, як чинити із цією програмою:
Наше підприємство замовило виготовлення банера вартістю 1500 грн, та фірмового стилю вартістю 1000 грн.
Як показати такі витрати в бухгалтерському та податковому обліку?
ВІДПОВІДЬ: У бухгалтерському обліку вартість придбаних об’єктів одразу потрапить до витрат, а от із податковим будуть нюанси. Проте розпочати варто з іншого боку — юридичного.
Юридичний бік питання
Спочатку розберімося з об’єктом вашого замовлення. Визначення «банер», чи «фірмовий стиль» у законодавстві відсутнє, тому скористаємося не юридичним тлумаченням цих понять.
Банер (від англійського banner — прапор, транспарант) — графічне зображення рекламного характеру. Банери розміщують для залучення клієнтів або для формування позитивного іміджу. В інтернет-мережі це один із найпоширеніших видів реклами. Він може бути як статичним графічним зображенням, так і анімованим (рідше — як відео). Зазвичай банер містить гіперпосилання на сайт рекламодавця чи сторінку з додатковою інформацією про фірму або товар (роботу, послугу).
Поняття фірмового чи корпоративного стилю також має англомовне походження (corporate identity) — набір графічних форм, об’єднаних ідеєю виділити компанію серед собі подібних і створити впізнаваний образ в очах споживачів.
Як показати такі витрати в бухгалтерському та податковому обліку?
ВІДПОВІДЬ: У бухгалтерському обліку вартість придбаних об’єктів одразу потрапить до витрат, а от із податковим будуть нюанси. Проте розпочати варто з іншого боку — юридичного.
Юридичний бік питання
Спочатку розберімося з об’єктом вашого замовлення. Визначення «банер», чи «фірмовий стиль» у законодавстві відсутнє, тому скористаємося не юридичним тлумаченням цих понять.
Банер (від англійського banner — прапор, транспарант) — графічне зображення рекламного характеру. Банери розміщують для залучення клієнтів або для формування позитивного іміджу. В інтернет-мережі це один із найпоширеніших видів реклами. Він може бути як статичним графічним зображенням, так і анімованим (рідше — як відео). Зазвичай банер містить гіперпосилання на сайт рекламодавця чи сторінку з додатковою інформацією про фірму або товар (роботу, послугу).
Поняття фірмового чи корпоративного стилю також має англомовне походження (corporate identity) — набір графічних форм, об’єднаних ідеєю виділити компанію серед собі подібних і створити впізнаваний образ в очах споживачів.
Наше підприємство (платник податку на прибуток) придбало ліцензію на право роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Як відобразити таку ліцензію в податковому обліку? У бухгалтерському обліку обліковувати її на 39 рахунку чи все-таки як нематеріальний актив?
У нашого підприємства є сайт, який ми в податковому обліку обліковуємо як нематактив. Ми замовили послуги з його вдосконалення. Чи можна вартість таких послуг включити до податкових витрат, чи їх треба амортизувати?
Юрособа-єдинник планує реалізувати нематактив і малоцінний необоротний матеріальний актив (далі — МНМА). Що в такому випадку буде доходом для цілей оподаткування єдиним податком?
На балансі маємо майнові права на комп’ютерну програму (нематеріальний актив), яку уже не використовуватимуть у діяльності підприємства (вона морально застаріла), тому прийнято рішення про її списання.
Як у цій ситуації бути з ПДВ, котрий показано під час придбання такого нематеріального активу? Чи потрібно фіксувати постачання та нараховувати податкові зобов’язання? Якщо так, то на яку суму?
Як у цій ситуації бути з ПДВ, котрий показано під час придбання такого нематеріального активу? Чи потрібно фіксувати постачання та нараховувати податкові зобов’язання? Якщо так, то на яку суму?
Підприємство самостійно розробило та зареєструвало торгову марку, надає її в користування іншим суб’єктам господарювання за плату (роялті). Чи вправі ми відображати її вартість у складі нематеріальних активів?
«Досконалість — це не ціль, а подорож, яка ніколи не закінчується»
(Брайєн Трейсі)
Мабуть, якраз прагнення до досконалості змушує творців програмного забезпечення безперервно оновлювати створені ними програми: краще, ще краще… і так до нескінченності. Звісно, зміни деяких програм викликані й іншими цілями, приміром, змінами в законодавстві — програми оновлюють для їх актуалізації.
І ось, коли програмісти в прагненні до досконалості вкотре одягнуть своє творіння-програму в сучасніший «одяг» (тобто створять чергове оновлення), перед бухгалтером постане запитання: як відобразити в обліку його вартість? Адже сама згадка про комп’ютерну програму асоціюється з її нематеріальною сутністю, а тому кортить відрядити усі витрати на оновлення у «сховище» нематеріальних активів.
Проте у вирішенні цього питання, як то кажуть, можливі варіанти. Облік оновлень (та інших послуг із супроводу) програми здійснюють по-різному. Як саме? Зараз і з’ясуємо
Підстави отримання оновлень
Ліцензійний договір
Почнемо з того, що програмне забезпечення, а саме — комп’ютерні програми та
Мабуть, якраз прагнення до досконалості змушує творців програмного забезпечення безперервно оновлювати створені ними програми: краще, ще краще… і так до нескінченності. Звісно, зміни деяких програм викликані й іншими цілями, приміром, змінами в законодавстві — програми оновлюють для їх актуалізації.
І ось, коли програмісти в прагненні до досконалості вкотре одягнуть своє творіння-програму в сучасніший «одяг» (тобто створять чергове оновлення), перед бухгалтером постане запитання: як відобразити в обліку його вартість? Адже сама згадка про комп’ютерну програму асоціюється з її нематеріальною сутністю, а тому кортить відрядити усі витрати на оновлення у «сховище» нематеріальних активів.
Проте у вирішенні цього питання, як то кажуть, можливі варіанти. Облік оновлень (та інших послуг із супроводу) програми здійснюють по-різному. Як саме? Зараз і з’ясуємо
Підстави отримання оновлень
Ліцензійний договір
Почнемо з того, що програмне забезпечення, а саме — комп’ютерні програми та
Основні засоби
У матеріалі « Ремонт та поліпшення основних засобів: найважливіші аспекти бухгалтерського обліку » газети «Інтерактивна бухгалтерія» ми розповідали про бухоблікові особливості ремонту та поліпшення основних засобів. Цю ж статтю присвятимо податковому обліку
Єдиний податок
Підприємство на єдиному податку за ставкою 3%, платник ПДВ, реалізує об’єкт основного засобу — шафу-вітрину. Попередньо на дату балансу було проведено переоцінку усіх основних засобів згідно з правилами бухгалтерського обліку. До переоцінки залишкова вартість вітрини становила 4000 грн, а після — 4600 грн. Продажна вартість вітрини — 6000 грн (у т.ч. ПДВ — 1000 грн).
Юрособа-єдинник групи 4 на ставці 5% вирішив продати комп’ютер. Його договірна вартість становить 2500 грн, а залишкова вартість на момент продажу — 1900 грн.
Як визначити оподатковуваний дохід і суму єдиного податку від продажу об’єкта основних засобів, якщо оплата за комп’ютер надходитиме частинами: 1500 грн у 2 кварталі 2013 р.; 1000 грн — у 3 кварталі 2013 р.?
Операції з продажу основних засобів у єдинників оподатковуються по-особливому. Тож потребують додаткової уваги. Про основні правила визначення доходу від продажу основних засобів у бухгалтерському й податковому обліку юросіб-єдинників розповімо в нашій статті
Юридичні консультації
Усі вже звикли, що одним із «бастіонів» захисту платника податків є індивідуальна податкова консультація (далі — індивідуальна консультація). Принаймні, кожен щонайменше хоча б раз чув, що тільки-но таку роздобути та діяти за її приписами — і жодна перевірка не страшна. Такий собі щит, захисник, рятівник. Та чи справді це так і чи варто дослухатися до порад бухгалтерських видань й аудиторських фірм обзавестися індивідуальною консультацією?..
Перевірки на підприємстві
Після перевірки підприємства (у жовтні 2012 року) було виявлено заниження податкових зобов’язань. Підприємству надіслали податкове повідомлення-рішення, яке було оплачено. Нещодавно з Податкової надійшов лист про обов’язок сплатити пеню з посиланням на п. 129.1.2 Податкового кодексу України. Скажіть, чи правомірні дії податківців і чи зобов’язане підприємство сплатити таку пеню?
ВІДПОВІДЬ: Насамперед зазначимо, що йдеться про пеню за заниження податкового зобов’язання, а не за прострочення строку для сплати боргу, указаного в податковому повідомленні-рішенні. Припускаємо, що в такому випадку сума, визначена в повідомленні-рішенні, була сплачена вчасно. А от пеню за заниження податкового зобов’язання доведеться все-таки сплатити, і дії податківців тут цілком правомірні. Пояснимо чому.
У разі якщо податковий орган під час проведення перевірки виявив заниження податкового зобов’язання та надіслав податкове повідомлення-рішення, у якому зазначив суму недоплати та штрафу, у платника податку виникає обов’язок сплатити суми недоплати, штрафу та пені.
Нагадаємо
Пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 Податкового кодексу України, далі — ПКУ ).
ВІДПОВІДЬ: Насамперед зазначимо, що йдеться про пеню за заниження податкового зобов’язання, а не за прострочення строку для сплати боргу, указаного в податковому повідомленні-рішенні. Припускаємо, що в такому випадку сума, визначена в повідомленні-рішенні, була сплачена вчасно. А от пеню за заниження податкового зобов’язання доведеться все-таки сплатити, і дії податківців тут цілком правомірні. Пояснимо чому.
У разі якщо податковий орган під час проведення перевірки виявив заниження податкового зобов’язання та надіслав податкове повідомлення-рішення, у якому зазначив суму недоплати та штрафу, у платника податку виникає обов’язок сплатити суми недоплати, штрафу та пені.
Нагадаємо
Пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 Податкового кодексу України, далі — ПКУ ).
РРО та каса
Підприємство розпочинає діяльність, яка передбачає обов’язкове використання РРО. Нам натякнули, що потрібен резервний апарат. Та сплачувати задарма не хочеться. Чи обов’язково підприємству мати резервний РРО?
ВІДПОВІДЬ: Ні, адже резервний РРО підприємству мати необов’язково, але водночас бажано. Пояснимо.
Резервний РРО — це РРО, так би мовити, на підхваті. Його основна функція — замінити основний, коли він виходить із ладу, або в інших випадках, передбачених п. 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (далі — Порядок застосування РРО).
У разі якщо такий резервний РРО використовуватиметься в декількох господиницях, це потрібно передбачити в момент його реєстрації. Для цього до усіх передбачених документів, відповідно до п. 2.3 Порядку застосування РРО, додаються дозволи місцевого органу виконавчої влади на розміщення кожної господиниці, де використовуватиметься резервний касовий апарат.
Іще одна особливість: у правому верхньому куті його реєстраційного посвідчення робиться помітка «Резервний» (п. 2.7 Порядку застосування РРО).
ВІДПОВІДЬ: Ні, адже резервний РРО підприємству мати необов’язково, але водночас бажано. Пояснимо.
Резервний РРО — це РРО, так би мовити, на підхваті. Його основна функція — замінити основний, коли він виходить із ладу, або в інших випадках, передбачених п. 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (далі — Порядок застосування РРО).
У разі якщо такий резервний РРО використовуватиметься в декількох господиницях, це потрібно передбачити в момент його реєстрації. Для цього до усіх передбачених документів, відповідно до п. 2.3 Порядку застосування РРО, додаються дозволи місцевого органу виконавчої влади на розміщення кожної господиниці, де використовуватиметься резервний касовий апарат.
Іще одна особливість: у правому верхньому куті його реєстраційного посвідчення робиться помітка «Резервний» (п. 2.7 Порядку застосування РРО).
Відрядження
Таке питання доволі часто виникає в бухгалтерів. Як оплатити дні відрядження працівнику з оплатою за місячним окладом, якщо він трудився у вихідний день? А також, чи оплачувати вихідний день, у який працівник відбув у відрядження чи повернувся з нього?
Бюджет
Без сумніву, це одне з перших питань, що виникають у бухгалтера бюджетної установи, який проводитиме перерахунок зарплати у зв’язку з підвищенням зарплати працівників окремих галузей бюджетної сфери заднім числом. Тому дослідимо, чи є нормативне підґрунтя для перерахунку сум індексації та що про це говорять компетентні органи, а також продемонструємо на прикладах, коли це потрібно робити.
Після того як бухгалтер здійснив перерахунок зарплати, зокрема, посадового окладу з підвищеннями, надбавок і доплат, премій (якщо прийнято рішення їх перерахувати) — черга за виплатами, які обчислюються з розрахунку середнього заробітку. Розглянемо, яка ситуація з відрядженнями
Як відомо, нині існує два варіанти оплати днів відрядження: за умовами трудового договору відповідно до ч. 4 ст. 121 Кодексу законів про працю України, а якщо ця цифра менше середньої зарплати — зберігають середній заробіток. Тому під час перерахунку оплати відрядження потрібно бути дуже уважними. Докладно про оплату відрядження ми розповідали в матеріалі «Оплата праці: актуальні питання» в газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 5 за 2013 р. Розглянемо найцікавіше — оплату відрядження в січні чи лютому 2013 р.
Приклад
Працівнику бюджетної установи (з 11 тарифним розрядом) нарахували за 22 робочих дні в листопаді 2012 р.: посадовий оклад — 1621 грн, 20%-ву надбавку за вислугу років — 324,00 грн, щомісячну премію (20% посадового окладу) — 324,00 грн. У грудні за 18 робочих днів нарахували: посадовий оклад — 1416,86 грн (1653 грн : 21 р. дн. х 18 р. дн.), надбавку за вислугу років — 283,37 грн (1416,86 грн х 20%), щомісячну премію — 283,37 грн і доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника — 396,57 грн. Поточні премії нараховували місяць у місяць. Також у грудні оплатили три дні тимчасової непрацездатності — 340,45 грн. У січні 2013 р. він був у відрядженні з 21 по 23 число.
Як відомо, нині існує два варіанти оплати днів відрядження: за умовами трудового договору відповідно до ч. 4 ст. 121 Кодексу законів про працю України, а якщо ця цифра менше середньої зарплати — зберігають середній заробіток. Тому під час перерахунку оплати відрядження потрібно бути дуже уважними. Докладно про оплату відрядження ми розповідали в матеріалі «Оплата праці: актуальні питання» в газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 5 за 2013 р. Розглянемо найцікавіше — оплату відрядження в січні чи лютому 2013 р.
Приклад
Працівнику бюджетної установи (з 11 тарифним розрядом) нарахували за 22 робочих дні в листопаді 2012 р.: посадовий оклад — 1621 грн, 20%-ву надбавку за вислугу років — 324,00 грн, щомісячну премію (20% посадового окладу) — 324,00 грн. У грудні за 18 робочих днів нарахували: посадовий оклад — 1416,86 грн (1653 грн : 21 р. дн. х 18 р. дн.), надбавку за вислугу років — 283,37 грн (1416,86 грн х 20%), щомісячну премію — 283,37 грн і доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника — 396,57 грн. Поточні премії нараховували місяць у місяць. Також у грудні оплатили три дні тимчасової непрацездатності — 340,45 грн. У січні 2013 р. він був у відрядженні з 21 по 23 число.