З 1 січня 2018 року діють 20 НП(С)БОДС, включаючи НП(С)БОДС 136 «Біологічні активи». Також фінансову звітність за 2018 рік бюджетні установи подають за оновленими формами звітності й заповнюють оновлену форму № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності». Протягом 2017 і 2018 рр. до нормативно-правових актів, пов’язаних із бухобліком у держсекторі та заповненням і поданням фінансової звітності, зміни вносилися неодноразово. Тому бюджетні установи вже не раз змушені були переглядати раніше затверджені облікову політику, робочий план рахунків і кореспонденцію субрахунків на відповідність нормативно-правовим актам і за потреби — уносити корективи до облікової політики
У грудні 2018 року оновлено визначення облікової політики, що міститься в абз. 22 п. 4 р. І НП(С)БОДС 101 «Подання облікової політики»:
«…облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються суб’єктом державного сектору для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності».
Інакше кажучи, бухоблік треба організувати за такими принципами, методами та процедурами, що забезпечать достовірну фінансову звітність.
Пояснення щодо затвердження облікової політики бюджетної установи надають НП(С)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок» і Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11 (далі — Методрекомендації з облікової політики).
Облікову політику обов’язково погоджують із головним розпорядником
Основні моменти, які потрібно передбачити в обліковій політиці, визначає п. 1 р. ІІ Методрекомендацій з облікової політики. Також варто проаналізувати норми всіх НП(С)БОДС, щоб визначити в обліковій політиці єдиний метод оцінки, обліку, процедуру, якщо можливих варіантів понад один (п. 1 р. 2 НП(С)БОДС 101, п. 4 р. 1 НП(С)БОДС 125).
Окрім того, Мінфін у роз’ясненнях надає рекомендації щодо врегулювання в обліковій політиці певних облікових нюансів і порядку ведення аналітичного обліку для активів і зобов’язань.
Облікова політика може (і має!) ураховувати галузеві особливості, адже в межах одного головного розпорядника повинні застосовуватися єдині підходи до облікової політики. Тож, саме головні розпорядники повинні затвердити галузеві методрекомендації щодо облікової політики для підвідомчих установ.
Чому не можна обійтися без погодження головного розпорядника?