Від помилок ніхто не застрахований, а особливо коли йдеться про помилки в декларації з ПДВ. Коли можна виправляти помилки у ПДВшній звітності та в який спосіб це можна зробити? Як заповнити уточнюючий розрахунок? Коли доведеться сплатити штраф? Про це та більше ми розповімо в поточному матеріалі

Способи виправлення ПДВшних помилок

Пункт 50.1 ПКУ пропонує на вибір платника виправляти помилки в податковій звітності за допомогою або уточнюючого розрахунку як самостійного документа, або уточнюючого розрахунку як додатка до поточної декларації. Однак платники ПДВ можуть скористатися лише першим способом. Адже п. 1 р. VІ  Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р.  № 21 (даліПорядок №  21), говорить лише про можливість подання уточнюючого розрахунку як самостійного документа.

Отже, у ПДВшників наразі є два способи виправлення помилок у раніше поданій декларації з ПДВ, а саме:

  • Перший спосіб подати нову декларацію з ПДВ із виправленими показниками (останній абзац п. 50.1 ПКУ та п. 23 р. ІІІ Порядку № 21).

Але цей спосіб можна застосувати, лише якщо не сплив граничний строк подання декларації з ПДВ, у якій закралися помилки.

Припустімо, платник на початку липня подав декларацію за червень 2017 року та виявив у ній помилки. Він вправі до 20.07.2017 р. (гранична дата подання декларації за червень 2017 року) включно подати декларацію за цей звітний період із позначкою «Звітна нова» і виправленими показниками. До речі, такі ж позначки ставлять і в усіх додатках до такої декларації. Тоді податківці по базі проводять дані з нової декларації, а подана раніше декларація з помилками отримує статус — «до відома».

Тож якщо встигнути подати звітну нову декларацію, то можна вважати, що помилки як такої не було. Адже в такому разі штрафних санкцій за п. 50.1 ПКУ не нараховують, а розрахунки з бюджетом за даними звітної нової декларації проводять у загальному порядку (через електронний рахунок у граничні строки для сплати ПДВ за звітний період, тобто протягом 10 к.дн., наступних за останнім днем граничного строку подання декларації).

  • Другий спосіб — подати уточнюючий розрахунок як самостійний документ (абз. 4 п. 50.1 ПКУ та п. 1 р. VІ Порядку № 21).

Його застосовують у разі:

1) якщо платник ПДВ самостійно виявляє помилки в раніше поданій ним декларації з ПДВ (п. 50.1 ПКУ);

2) якщо помилку виявили податківці за результатами електронної перевірки (що проводиться за заявою самого платника). При цьому необхідно подати уточнюючий розрахунок протягом 20-ти робочих днів після дати складання довідки про проведення електронної перевірки (п. 50.3 ПКУ);

3) зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку (п. 5 р. ІV Порядку № 21).

Якщо помилка призвела до недоплати податку в бюджет, то, виправляючи її таким чином, платнику ПДВ доведеться нарахувати й сплатити штраф у розмірі 3% від суми недоплати (п. 50.1 ПКУ). А ось пені можна уникнути, якщо встигнути виправити помилку протягом 90 к.дн., наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання з ПДВ (п. 129.9 ПКУ).

Сплата недоплати, штрафу та пені

Що ж таке недоплата? Власне це сума ПДВ, яку платник повинен був сплатити в бюджет, але не сплатив (зокрема, через допущені помилки у ПДВшній звітності). Також до неї прирівнюють суму неправомірно отриманого платником бюджетного відшкодування з ПДВ.

Помилка призведе до недоплати, якщо:

  • занижено суму ПДВ до сплати (в уточнюючому розрахунку є дані зі знаком «+» у графі 6 рядка 18);
  • помилка призвела до завищення отриманого бюджетного відшкодування (в уточнюючому розрахунку в графі 6 рядка 20.2 фігурує від’ємне значення, і ця сума фактично була отримана платником ПДВ).

За приписами пп. «а» п. 50.1 ПКУ, суму недоплати та самоштрафу слід сплатити до подання уточнюючого розрахунку. Однак із 01.01.2017 р. у п.п. 87.1 та 2001.6 ПКУ прописано спеціальний порядок сплати ПДВ за уточнюючими розрахунками (див. схему).

Схема

Тобто доплату ПДВ за уточнюючими розрахунками за періоди після 01.07.2015 р. проводять через електронні ПДВ-рахунки. А це означає, що платник ПДВ на дату подання уточнюючого розрахунку повинен забезпечити наявність відповідної суми на своєму електронному ПДВ-рахунку. Далі, отримавши уточнюючі розрахунки із задекларованими сумами доплат, ДФСУ, формує реєстр і надає його Держказначейству, яке, своєю чергою списує ці суми з електронних рахунків платників до бюджету.

У роз’ясненні у «Віснику. Право все знати все про податки і збори» (№ 13 за 2017 рік, стор. 47) податківці пропонують суму самоштрафу та пені також сплачувати через електронний ПДВ-рахунок. Ми із цим погодитися не можемо, оскільки нічого подібного ПКУ не передбачає.

Тож, вважаємо, сплату передбачених ПКУ штрафних санкцій (3% суми недоплати) і пені платник ПДВ здійснює з поточного рахунка до відповідного бюджету (п. 24 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569, далі — Порядок № 569).

Зауважимо: наразі ДФСУ лише оприлюднила проект змін у Порядок № 569. Згідно із цим проектом, недоплати ПДВ за уточнюючим розрахунком сплачують через електронні ПДВ-рахунки, а самоштраф та пеню — через поточний рахунок платника. Отже, з нетерпінням чекаємо, коли ж норми Порядку № 569 приведуть у відповідність до змін, унесених у ПКУ більш як півроку тому.

Форма уточнюючого розрахунку

Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ подають за формою, чинною на дату його подання (п. 50.1 ПКУ та п. 1 р. VІ Порядку № 21). Як відомо, із 01.03.2017 р. платники ПДВ користуються формою уточнюючого розрахунку, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (у редакції наказу від 23.02.2017 р. № 276).

Обмеження для виправлення ПДВшних помилок

Уточнюючий розрахунок  для виправлення помилки у звітності з ПДВ не вдасться подати:

  • під час проведення контролюючим органом документальних планових і позапланових перевірок сум ПДВ (п. 50.2 ПКУ).

Зауважте: ця заборона не працює щодо подання уточнюючого розрахунку під час камеральних перевірок звітності з ПДВ, а також у період (10 днів) із моменту, коли платник отримав повідомлення про проведення документальної перевірки до її початку.

Частенько запитують: а чи можна уточнювати звітні періоди, які вже були перевірені податківцями?

Так, можна. Утім, у разі якщо платник ПДВ подає уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за звітний період, що вже перевірявся податківцями (або не подає уточнюючого розрахунку протягом 20-ти робочих днів після дати складання довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства), контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника ПДВ за відповідний звітний період (п. 50.3 ПКУ);

  • після спливу строку давності, установленого ст. 102 ПКУ. Тобто виправити помилку в ПДВшній декларації можна, якщо від дня, наступного за останнім днем граничного строку її подання, не минуло 1095 к.дн. У разі подання декларації, що містить помилку, із запізненням, відлік такого строку починають із дня її фактичного подання.

Наприклад

Помилку, допущену в декларації з ПДВ за червень 2014 року, можна виправити, подавши уточнюючий розрахунок до 20.07.2017 р. включно, зважаючи на те що:

— гранична дата подання декларації з ПДВ за червень 2014 року — 21.07.2014 р. (20 липня 2014 року — вихідні);

— 2016 рік — високосний, тобто має 366 днів.

У разі якщо до декларації з ПДВ із помилками раніше вже подавали уточнюючий розрахунок, то строк давності (1095 днів) для виправлення помилок розпочинають відраховувати з дня подання такого уточнюючого розрахунку (п. 102.1 ПКУ);

  • після анулювання ПДВшної реєстрації.

Податківці наполягають: особа, котра полишила лави платників ПДВ, не може подати уточнюючий розрахунок і виправити помилки після анулювання ПДВшної реєстрації. Власне такої заборони в ПКУ немає. Причина цього табу — формальна.

Заповнюючи уточнюючий розрахунок, необхідно зазначити індивідуальний податковий номер за даними реєстру платників ПДВ за звітний (податковий) період (абз. 5 п. 48.4 ПКУ). Це обов’язковий реквізит. Однак після анулювання ПДВшної реєстрації в особи немає такого номера. Якщо ж спробувати подати декларацію зі старим індивідуальним податковим номером платника ПДВ, очікуйте від податківців на письмове повідомлення про відмову в прийнятті цього уточнюючого розрахунку (п. 49.11 ПКУ).

Уточнення податкового кредиту за податковими накладними, із дати складання яких минуло 365 днів

З такими уточненнями також не все гладко. Свого часу податківці забороняли збільшувати податковий кредит через механізм виправлення помилок за податковими накладними, із дати складання яких минуло 365 днів. На їх бік часто ставали й служителі Феміди. Ось, наприклад, в ухвалі ВАСУ від 15.05.2014 р. № К/800/62800/13 дійшли такого висновку:

 «Зважаючи на те що стаття 50 ПКУ є загальною нормою, що визначає порядок унесення змін до податкової звітності з будь-якого податку, а стаття 198 ПКУ є спеціальною нормою, що регулює виключно порядок віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що право платника податку щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних обмежене строком у 365 календарних днів із дати складання податкових накладних, тобто строком, визначеним частиною 3 пункту 198.6 статті 198 ПКУ».

На щастя, у свіжих листах ДФСУ демонструє ліберальний підхід до цього питання. Так, скажімо, у листі ДФСУ від 26.01.2016 р. № 1465/6/99-95-42-01-15 податківці зазначають: платник податку в разі допущення помилки в податковій звітності, а саме при частковому включенні до складу податкового кредиту податкової декларації суми ПДВ на підставі отриманої податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, має право скласти уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) і виправити неправильно відображені показники.

А в листі ДФСУ від 09.02.2016 р. № 2628/6/99-99-19-03-02-15 вони стверджують: під час виявлення платником податку помилки, яка міститься в раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ, а саме — невключення до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, котра була вчасно зареєстрована в ЄРПН, але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 к.дн. із дати її складання, платник податку має право скласти уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) і виправити неправильно відображені показники.

Однак аби застрахувати себе від будь-яких несподіванок, ми б рекомендували обережним платникам, посилаючись на щойно згадані листи, отримати у своїй Податковій індивідуальну податкову консультацію з подібними висновками.

Правила заповнення Уточнюючого розрахунку

Заголовна частина

В уточнюючому розрахунку й додатках до нього зазначають:

  • у рядку 02 «Звітний (податковий) період» — звітний (податковий) період, у якому подають уточнюючий розрахунок;
  • у рядку 03 «Звітний (податковий) період» — період, за який виправляють помилки.

Якщо показники декларації звітного періоду, до якого подають уточнюючий розрахунок, раніше вже виправлялися, то в рядку 031 ставлять відмітку.

Таблична частина

В уточнюючому розрахунку прописують дані в усіх рядках, які заповнені в декларації з ПДВ, що містить помилки. Говорять про це й податківці в підкатегорії 101.23 системи «ЗІР».

У графі 4 уточнюючого розрахунку відображають відповідні показники декларації звітного періоду, що коригується. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у цій графі зазначають показники з урахуванням таких змін. Тобто беруть дані графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, котрий подавався до такої декларації.

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображають відповідні показники з урахуванням виправлення.

У графі 6 відображають суму помилки з відповідним знаком. Тобто:

Графа 6 = графа 5 - графа 4.

У графі 6 рядка 18.1 указують суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки. Такий штраф розраховують, у разі коли помилка призвела до недоплати.

Один із рядків уточнюючого розрахунку — рядок 18.2 — «сума, яка включається до коригуючого реєстру щодо зменшення залишку сум податкових зобов’язань, несплачених до бюджету за звітний період, який уточнюється, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі (при від’ємному значенні гр. 6 р. 18)**».

Цей рядок заповнюють, коли в результаті виправлення помилки зменшується задекларована, але ще не сплачена до бюджету сума ПДВ. У цьому рядку є довідкове поле, де зазначають залишок суми ПДВ, не сплаченої до бюджету за звітний період, який уточнюється, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, на момент подання уточнюючого розрахунку. Отже, у рядку 18.2 вписують суму ПДВ у межах графи 6 рядка 18 та довідкового поля (винятково у випадку її від’ємного значення), на яку платник бажає зменшити ПДВ до сплати, що обліковується Казначейством до виконання.

Додатки до уточнюючого розрахунку

До уточнюючого розрахунку подають додатки, які містять інформацію щодо уточнених показників (п. 3 р. ІV Порядку № 21). Гарною підказкою є колонка 2 «Код додатка» уточнюючого розрахунку. Якщо в графі 6 є показник, то дивимося в колонку 2 цього рядка й дізнаємося, який додаток слід оформити. Однак із цього правила є виняток — помилки в додатках, які не зачепили показники декларації. У такому разі графа 6 уточнюючого розрахунку не заповнена, а додаток доведеться оформлювати.

Зауважте: інформація про додатки, що додаються до уточнюючого розрахунку, із 01.01.2017 р. є його обов’язковим реквізитом (п. 48.3 ПКУ). Тож, складаючи уточнюючий розрахунок, необхідно бути уважними й не забувати ставити відмітки напроти кожного додатка, який заповнено та подається в складі цього документа. Адже за відсутності такої відмітки податковий орган може не прийняти уточнюючий розрахунок.

Помилки в додатках до декларації з ПДВ

Виправлення помилок у додатках:

  • Д1, Д2, Д5 та Д6 здійснюється методом коригування неправильних записів;
  • Д3, Д4, Д7 та Д9 відбувається шляхом повторного заповнення додатка вже з правильними даними;
  • Д8 (заява зі скаргою на контрагента) можливе лише в разі виявлення помилки до спливу граничного строку подання декларації, до якої його подають. Тоді такий додаток заповнюють із поміткою в полі 012 «Звітний новий». А ось подання цього додатка з уточнюючим розрахунком не передбачено його формою.

Якщо помилка закралася лише в додатку, то разом із таким додатком, що містить позначку «Уточнюючий», подають уточнюючий розрахунок. Значення граф 4 та 5 такого уточнюючого розрахунку збігатимуться, а графа 6, відповідно, не заповнюється.

Помилки в уточнюючому розрахунку

Виправити помилки, допущені під час заповнення уточнюючого розрахунку, можна винятково шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього (помилкового) уточнюючого розрахунку.

Скільки уточнюючих розрахунків подавати

За допомогою одного уточнюючого розрахунку можна виправити одну чи декілька помилок одного звітного періоду.

Якщо ж потрібно виправити помилки в різних звітних періодах, доведеться оформлювати окремі уточнюючі розрахунки до кожного періоду, що містить помилки.

Однак трапляється, що помилка в одному звітному періоді тягне за собою помилкові показники в деклараціях із ПДВ наступних звітних періодів. Ідеться про помилки, що призвели до коригування від’ємного ПДВ (рядок 21 декларації з ПДВ). Для таких випадків у Порядку № 21 прописані два правила.

Правило 1

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке в майбутніх періодах упливатиме на значення рядка 18 (ПДВ до сплати) чи рядка 20.2 (бюджетне відшкодування), уточнюючий розрахунок подається за кожен звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (п. 6 Порядку № 21).

Наприклад

У квітні було занижено податкові зобов’язання з ПДВ, що призвело до завищення від’ємного ПДВ квітня 2017 року (рядок 21). Помилковий від’ємний ПДВ квітня потрапив до рядка 16.1 декларації за травня 2017 року й погасив частину поточних податкових зобов’язань травневої декларації (занижено показник рядків 18 та 18.1). У такому разі необхідно подати два уточнюючих розрахунки:

  • перший аби збільшити податкові зобов’язання та зменшити від’ємний ПДВ у рядку 21 декларації за квітень 2017 року;
  • другий аби зменшити значення рядка 16 та збільшити ПДВ до сплати в рядках 18, 18.1 декларації за травень 2017 року, а також показати суму самоштрафу в графі 6 рядка 18.1 уточнюючого розрахунку.

Правило 2

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке в майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 (ПДВ до сплати) чи рядка 20.2 (бюджетне відшкодування), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, у якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) ураховується в рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (п. 5 Порядку № 21).

Наприклад

У березні 2017 року платник ПДВ занизив податковий кредит, і ця помилка призвела до заниження від’ємного ПДВ за цей звітний період (рядок 21). У квітні та травні 2017 року за результатами діяльності платник декларує збільшення від’ємного ПДВ. У червні 2017 року платник виявив березневу помилку й виправляє її.

Оскільки помилка не зачепила показників ПДВ до сплати (рядок 18) і бюджетне відшкодування (рядок 20.2) декларацій із ПДВ за квітень та травень 2017 року, то, щоб виправити її, платник подає один уточнюючий розрахунок до декларації за березень 2017 року, у якому збільшує податковий кредит і від’ємний ПДВ (рядок 21). При цьому суму збільшення від’ємного ПДВ із графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку переносять до рядка 16.2 декларації за червень 2017 року.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»