Наразі форма авансового звіту затверджена Наказом № 841. Порядок заповнення такого звіту, на жаль, не містить чітких рекомендацій щодо того, як заповнювати окремі графи. А тому доволі часто виникає низка запитань. Як заповнювати кожен рядок авансового звіту — розгляньмо далі

Форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження чи під звіт (його ще називають авансовий звіт), затверджено Наказом № 841. Порядок заповнення авансового звіту, затверджений Наказом № 841 (далі — Порядок № 841), повторює загальні норми п. 170.9 ПКУ щодо строків подання авансового звіту й особливостей оподаткування надміру витрачених грошових коштів.

Як правильно заповнити авансовий звіт

Звіт складає платник податку (підзвітна особа), що отримав(ла) такі кошти на підприємствах усіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи (абз. 1 п. 6 Порядку № 841).

Згідно з абз. 2 п. 6 Порядку № 841 фізособа, яка отримала грошові кошти на відрядження чи під звіт, заповнює всі поля авансового звіту, окрім полів, що заповнює особа, яка надала такі грошові кошти:

  • поле «Звіт перевірено»;
  • поле «Залишок унесений (перевитрата видана) в сумі за касовим ордером»;
  • бухгалтерських проведень;
  • розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернені витрачені кошти на відрядження або під звіт.

Поле «Звіт затверджено» підписує керівник (податковий агент).

Тобто авансовий звіт (більшість полів) має заповнювати підзвітна особа, а не бухгалтер підприємства.

Рекомендації щодо заповнення граф авансового звіту наведено в таблиці.

Таблиця

Особливості заповнення авансового звіту

№ з/п

Назва графи авансового звіту

Хто заповнює

Пояснення до заповнення

Лицьовий бік авансового звіту

11

Номер авансового звіту

Підзвітна особа проставляє номер згідно із журналом (відомістю) реєстрації авансових звітів, який ведуть у бухгалтерії

Як правило, авансові звіти нумерують послідовно в міру їх надходження до бухгалтерії. Тому доречно вести журнал для їх реєстрації чи аналітичну відомість реєстрації в електронному вигляді, де фіксувати, зокрема, дані про номер авансового звіту, особу, що його склала, куди було відрядження, на який період, дату прийняття звіту бухгалтерією, дату його затвердження, затверджену суму витрат, перевитрату чи залишок, а також робити відмітку про їх погашення.

Наголошують на цьому й судові органи. Зокрема, Ленінський районний суд у м. Запоріжжі в рішенні від 10.09.2014 р. у справі № 334/4562/14-ц зазначив:

«…кожен наступний авансовий звіт нерозривно пов’язаний із попереднім та даними бухгалтерського обліку підприємства, містить інформацію про хронологію видачі, звітування та повернення коштів».

Завважимо: хоча номер авансового звіту має проставити підзвітна особа, однак дізнатися вона його може лише в бухгалтера. Отже, фактично, незважаючи на те що цей реквізит є першим по черзі, на практиці він заповнюється працівником одним з останніх — безпосередньо під час подання авансового звіту до бухгалтерії

22

Дата складання авансового звіту

Підзвітна особа

Зазначають фактичну дату складання авансового звіту. Цей реквізит має збігатися з датою подання авансового звіту, проставленою бухгалтером на відривній частині (Розписка). Оскільки саме дата, указана на відривній частині авансового звіту, засвідчує, вчасно чи ні було відзвітовано про використання підзвітних коштів.

Нагадуємо: строки подання авансового звіту визначені у пп.пп. 170.9.2, 170.9.3 ПКУ і мають бути дотримані в обов’язковому порядку.

Водночас в ІПК від 03.01.2018 р. № 14/5/99-99-13-02-03-16/ІПК фахівці ДФСУ прописали: якщо під час відрядження фізична особа (працівник) застосовувала корпоративну платіжну картку як для отримання готівки, так і для проведення розрахунків у безготівковій формі, то з метою дотримання норм ПКУ такий працівник подає відповідні звіти про використання виданих на відрядження коштів у строки, визначені пп. «а» та пп. «б» пп. 170.9.3 ПКУ.

Тобто якщо, приміром, під час відрядження працівник використовував готівку із застосуванням платіжних карток на цілі, пов’язані з відрядженням, та водночас розрахувався карткою для придбання товарів на господарські потреби, то в разі складання двох авансових звітів строки на їх подання будуть різними.

Тут же завважимо, що в категорії 109.14 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР контролери наголошують: обмежень щодо передання до бухгалтерії заповненого Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та залишку невикористаних коштів, які були видані підзвітній особі, через іншу матеріально відповідальну особу на підставі договору доручення не передбачено. Водночас терміни подання звіту залишаються незмінними

33

«Найменування податкового агента»

Підзвітна особа

Указують найменування юрособи чи самозайнятої особи, яка надавала грошові кошти під звіт. Зазначаючи найменування, слід зважати на загальні правила щодо формування назв.

Можна також указувати скорочене найменування, якщо воно передбачено установчими документами юрособи.

У разі якщо податковим агентом є самозайнята особа, слід не лише повністю вказати її прізвище, ім’я, по батькові, а й уточнити, ким саме є податковий агент: фізичною особою — підприємцем чи особою, що провадить незалежну професійну діяльність (адвокатом, приватним нотаріусом тощо)

44

«Код за ЄДРПОУ»

Підзвітна особа

Указують код ЄДРПОУ юрособи — податкового агента.

Якщо грошові кошти під звіт видавала самозайнята особа, то зазначають її податковий номер (або серію та номер паспорта, якщо така самозайнята особа відмовилася від ідентифікаційного номера)

55

«Відділ»/»Посада»,

«Цех»/»Професія»

Підзвітна особа

Зазначають місце роботи (відділ, цех) і посаду (професію) особи, якій видали грошові кошти під звіт.

Відповідні поля слід затверджувати з урахуванням організаційної структури підприємства. Водночас якщо остання не визначена, а також у разі, коли податковим агентом є самозайнята особа, ми вважаємо, не буде помилкою зазначити лише посаду підзвітної особи

66

«П.І.Б.»

Підзвітна особа

Зазначають повністю прізвище, ім’я та по батькові підзвітної особи (відповідно до її паспортних даних)

77

«Податковий номер (серія і номер паспорту*)»

Підзвітна особа

У цьому реквізиті наводять номер облікової картки підзвітної особи чи її серію та номер паспорта, якщо така особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (має відповідну відмітку в паспорті)

88

«Призначення авансу»

Підзвітна особа

Зазначають, на які цілі видавалися грошові кошти під звіт. Формулювання може бути довільним.

Наприклад: «На відрядження», «На господарські потреби», «На придбання канцтоварів» тощо

99

«Залишок попереднього авансу/Перевитрата»

Підзвітна особа

У цій графі вказують (за наявності) суму попереднього авансу (у гривнях із копійками), не поверненого на дату складання авансового звіту, або не погашену станом на таку дату суму перевитрати, про яку вже було відзвітовано.

Якщо немає ані залишку попереднього авансу, ані перевитрат, то ці графи прокреслюють

110

«Одержано

(від кого, № та дата)»

Підзвітна особа

Зазначають суму отриманого авансу, а також спосіб, у який такий аванс було отримано (видано з каси, перераховано на особистий картковий рахунок або знято за допомогою корпоративної платіжної картки).

Якщо грошові кошти видають із каси на підставі видаткового касового ордера, то запис може бути таким:

«Із каси за ВКО № 45 від 12.03.2021».

Якщо грошові кошти було перераховано на особистий картковий рахунок, то слід зазначити — «З поточного рахунка» й указати дату й номер платіжного доручення.

У разі ж якщо грошові кошти знято за допомогою корпоративної платіжної картки, то необхідно зазначити — «З корпоративного рахунка», номер рахунка та вказати дату й номер документа, що підтверджує факт зняття готівки (квитанція/чек банкомата, касовий чек, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги), сліп тощо).

До речі, у категорії 109.21 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР контролери зауважують:

«У разі неподання до звіту документів, які підтверджують одержання готівкових коштів з карткового рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала), бухгалтерія повинна прийняти такий звіт від довіреної особи, а при необхідності посадова особа (бухгалтер) може взяти виписку з банку про рух коштів на рахунку та, при цьому, зобов’язана вжити відповідні заходи щодо підтвердження факту одержання готівкових коштів з поточного рахунку установи/підприємства».

Завважимо

Передавання підзвітних коштів одним працівником іншому заборонено. Наголошує на цьому й Чернівецький окружний адмінсуд у постанові від 31.03.2015 р. у справі № 824/274/15-а

111

«Сума (грн, коп.)»

Підзвітна особа, а в окремих випадках — за допомогою бухгалтера

Якщо йдеться про видачу грошових коштів під звіт у гривнях, то зазначають цифрою суму виданих грошових коштів у гривні з копійками.

Якщо під звіт видавали іноземну валюту (наприклад, на закордонне відрядження), то з форми звіту випливає — складати авансові звіти все одно потрібно в нацвалюті — гривнях.

Тобто всі витрати у валюті варто переводити в гривню за офіційним курсом (крос-курсом) НБУ. А це правильно зробить лише бухгалтер, зважаючи на правила п. 5 НП(С)БО 21.

Тому, перш ніж заповнювати цю графу, підзвітній особі слід звернутися до бухгалтера за допомогою.

Водночас, оскільки аванс видали в іноземній валюті (та й підтвердні документи містять суми понесених витрат у відрядженні в інвалюті), цілком логічно буде у цій графі через дріб зазначати суму грошових коштів у гривнях і в тій валюті, у якій видавали грошові кошти під звіт.

Наприклад:

35107,80 грн
–––––––––––––
1286 дол. США

Якщо на закордонне відрядження видавали грошові кошти в декількох валютах (наприклад, у гривнях і євро), то суму виданих грошових коштів відображають окремо за кожною валютою

112

«Усього отримано»

Підзвітна особа

Зазначають загальну суму виданих грошових коштів під звіт.

Завважимо

Доволі цікава ситуація складається, якщо підзвітній особі видають грошові кошти в декількох валютах (наприклад, у гривнях, доларах США та в євро). У будь-якому разі загальний підсумок отриманих грошових коштів потрбно відображати в гривнях (інвалюту перераховують за курсом НБУ на дату видачі грошових коштів).

А як показати у загальному підсумку суму інвалюти?

Як варіант, можна записати таким чином:

«65452,00 грн (у т.ч. 1000 дол. США та 500 євро)».

Проте, зважаючи на те що чітких правил заповнення авансового звіту не затверджено, указувати лише загальні суми отриманих грошових коштів у гривнях (без уточнення «у т.ч.») — не буде помилкою, оскільки решту даних прописують на зворотному боці авансового звіту

113

«Витрачено»

Підзвітна особа

У цій графі вказують фактично витрачену суму коштів на підставі підтвердних документів. Ця сума повинна дорівнювати показнику з рядка «Усього» зворотного боку авансового звіту

114

«Залишок»

Підзвітна особа

Указують суму авансу, яка лишилася невикористаною. Цю суму підзвітна особа повинна повернути в касу (або на поточний рахунок особи, яка видавала грошові кошти під звіт) у чітко встановлені строки.

Завважимо

Невикористаний залишок грошових коштів, виданих під звіт, працівник (фізособа) має повернути в касу чи зарахувати на банківський рахунок підприємства, яке видало такі грошові кошти, до або під час подання авансового звіту (пп. 170.9.2 ПКУ)

115

«Перевитрата»

Підзвітна особа

Зазначають суму фактичних витрат (підтверджених документально), яка перевищує суму виданого авансу та підлягає компенсації

116

«Додаток __ документів»

Підзвітна особа

Указують кількість підтвердних документів, які підзвітна особа долучає до авансового звіту

117

«Залишок унесений в сумі___»

Бухгалтерія

Тут указують суму залишку грошових коштів, яку підзвітна особа повернула, а також спосіб їх повернення (на поточний рахунок або в касу) із зазначенням реквізитів відповідного документа (касового ордера/платіжного доручення)

118

«Перевитрата видана в сумі ___»

Бухгалтерія

У цій графі зазначають суму фактичних витрат (підтверджених документально), що перевищують суму виданого авансу, які компенсують підзвітній особі. А також указують, на підставі якого документа було повернено такі грошові кошти (касовий ордер/платіжне доручення з реквізитами)

119

Дата і підпис

Бухгалтерія

Ставлять дату повернення залишку (видачі перевитрати) і підпис бухгалтера.

Перевитрату бухгалтер може видати підзвітній особі лише після затвердження авансового звіту

220

«Звіт затверджено в сумі»

Керівник/Самозайнята особа

Указують прописом суму фактично витрачених грошових коштів у відрядженні, яку відображають в облікових регістрах.

Законодавство не встановлює строків для затвердження авансового звіту керівником підприємства (самозайнятою особою). Проте такі строки можуть бути передбачені положенням про відрядження та графіком документообігу.

Про це ми згадували в матеріалі «Заповнення авансового звіту: яку дату документа проставляти»

221

«Керівник (підпис)»

Керівник/Самозайнята особа

Керівник підприємства (самозайнята особа) затверджує суму витрат за авансовим звітом своїм підписом.

Відсутність такого підпису може бути розцінено як порушення п. 2.4 Положення № 88.

Наголошує на цьому Полтавський окружний адмінсуд у постанові від 19.03.2009 р. у справі № 2-а-10888/09

222

«Звіт перевірено»

Бухгалтерія

Зазначають суму фактичних витрат у відрядженні після перевірки всіх наданих підзвітною особою документів і вказаних на їх підставі сум в авансовому звіті. Тобто бухгалтерія повинна затвердити ті суми витрат, які підтверджені первинними документами.

Адже авансовий звіт без наявності підтверджуючих розрахункових документів (чеків, накладних тощо) не може бути свідченням використання коштів для господарських потреб підприємства та правомірності використання таких коштів. Наголошують на цьому й судові органи (див. ухвалу ВАСУ від 07.06.2012 р. у справі № 2а-8371/08/2070).

Чинне до 05.01.2018 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, передбачало, що під час перевірки контролюючими органами звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особливу увагу приділяють дотриманню підзвітними особами встановлених строків складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасності повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявності оригіналів підтвердних документів, їх погашенню тощо.

І хоча чинне нині Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148, аналогічної норми не містить (а лиш у загальних моментах передбачає, що контролери перевіряють дотримання установою/підприємством установленого порядку видачі готівки під звіт та її використання відповідно до вимог нормативно-правових актів України), логіка підказує, що на практиці особливо цікавити бухгалтерію під час перевірки авансових звітів мають усе ті ж відомості.

Окрім того, під час перевірки правильності оформлення видачі готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби, установлюють достовірність підтвердних документів, які додають до звітів про використання коштів. Саме про такий порядок перевірки зазначає Тернопільський окружний адмінсуд у постанові від 18.01.2016 р. у справі № 819/3514/15

223

«Дата»

«Бухгалтер_______»

Бухгалтерія

Зазначають дату перевірки авансового звіту й підпис бухгалтера, який його перевірив.

До речі, як і у випадку із затвердженням авансового звіту керівником, строки для перевірки авансового звіту бухгалтерією на нормативному рівні не встановлені

224

«Дебет/Кредит»

Бухгалтерія

Після перевірки авансового звіту бухгалтер зазначає рахунки бухобліку, на яких відображатимуть витрати, понесені у відрядженні за авансовим звітом, і суму таких витрат.

Наприклад: Дт 93 Кт 372 (3000 грн)

225

«РОЗПИСКА»

Бухгалтерія

Бухгалтер, який отримав авансовий звіт, заповнює розписку про те, що він прийняв звіт для проведення перевірки (саме дата, указана в розписці, вважається датою подання авансового звіту).

Тут зазначають: П.І.Б. підзвітної особи, дату отримання авансового звіту, суму грошових коштів, витрачену підзвітною особою, а також кількість оригіналів підтвердних документів, які було долучено до авансового звіту.

Розписку скріплюють підписом бухгалтера, відрізають і видають працівникові.

Розписка є для підзвітної особи документом, що підтверджує своєчасність подання авансового звіту (див. рішення Ленінського районного суду в м. Запоріжжі від 10.12.2015 р. у справі № 334/12329/14-ц)

226

Розрахунок суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження чи під звіт

Бухгалтерія

За наявності надміру витрачених грошових коштів, не повернених підзвітною особою в установлені строки (або не підтверджених документально чи підтверджених неналежним документом), бухгалтер повинен після нарахування всіх виплат за звітний місяць розрахувати й утримати ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

Водночас у роз’ясненні з категорії 103.07 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) податківці уточнили, что в разі недостатності суми доходу за відповідний місяць утримання податків здійснюють за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку. При цьому якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, суму ПДФО утримують за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а в разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку входить до податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Оскільки для військового збору не передбачено окремого поля, доведеться цю інформацію вписувати в авансовий звіт додатково.

Тим часом підвищуючий коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ, для розрахунку військового збору не застосовують (див. роз’яснення  з категорії 126.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)  ).

Такий розрахунок (унизу) підписує бухгалтер, що його складає. Також зазначають дату складання розрахунку.

Окрім того, підзвітну особу потрібно ознайомити під підпис із таким розрахунком. Про ознайомлення свідчать підпис підзвітної особи й дата проставлення підпису

Зворотній бік авансового звіту

227

«Дата документа»

Підзвітна особа

Зазначають дату документа (розрахункового), що підтверджує факт оплати підзвітною особою послуг

228

«Кому, за що і на підставі якого документа заплачено»

Підзвітна особа, а в окремих випадках — за допомогою бухгалтера

Указують таку інформацію:

  • дані про контрагента, який виписав документ (назва особи);
  • зміст операції (оплата проїзду, добові, оплата проживання в готелі тощо);
  • найменування та реквізити документа, на підставі якого здійснювали оплату (рахунок, транспортний квиток тощо).

Окрім того, якщо такі витрати були понесені в інвалюті, то доречно буде звернутися за допомогою до бухгалтера та навести порядок перерахунку суми витрат з інвалюти в гривні

229

«Сума (грн., коп.)»

Підзвітна особа

Як і у випадку заповнення графи «Сума», на лицьовому боці авансового звіту в заповненні цього рядка є певні особливості.

Так, якщо витрати були понесені в гривні, то у цьому рядку зазначають суму понесених витрат із підтвердного документа.

Якщо ж витрати були здійснені в інвалюті, то логічно буде тут через дріб зазначити суму витрат в іноземній валюті (з розрахункового документа) та її еквівалент у гривнях. Для цього потрібно детально прописати перерахунок витрат з інвалюти в гривні, який ми рекомендували навести в попередній графі

330

«Дебет рахунку»

Бухгалтерія

Указують дебет рахунка, на який слід віднести витрати, здійснені підзвітною особою (Дт 23 (91, 92, 93, 94).

Ці ж рахунки відображатимуть у графі «Дебет/Кредит» під час заповнення на лицьовому боці авансового звіту

331

«Усього»

Підзвітна особа

Зазначають загальний підсумок фактичних витрат, здійснених підзвітною особою у відрядженні. Ця сума повинна відповідати сумі грошових коштів, указаній у графі «Витрачено» на лицьовому боці авансового звіту

32

«Підпис підзвітної особи»/»Дата»

Підзвітна особа

Своїм підписом підзвітна особа засвідчує правильність даних, унесених під час заповнення авансового звіту, також указують дату складання авансового звіту (зазначена на лицьовому боці авансового звіту поряд із номером).

Такий підпис є обов’язковим реквізитом авансового звіту

Зі зразком заповнення авансового звіту можна ознайомитися за посиланням.

Особливості складання авансового звіту для закордонних відряджень

Нюанси заповнення авансового звіту про витрачання коштів для закордонних відряджень полягають лише в тому, що, оскільки розрахунки в такому разі проводять у валюті (про що свідчать чеки, квитанції та інші розрахункові документи), то й суми в авансовому звіті повинні вказувати в такій валюті, і перерахунок у гривнях — зокрема, у полях «Одержано», «Витрачено», «Залишок», «Перевитрата», а також на зворотному боці авансового звіту. Решта граф авансового звіту заповнюють аналогічно — як і в разі відряджень по Україні. Тож наведена вище таблиця-підказка є універсальною, і в ній описано основні моменти, які стосуються у т.ч. і закордонних відряджень.

Разом з авансовим звітом подають документи (в оригіналі), що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим розрахунком).

Під час заповнення авансового звіту про витрачання коштів на закордонне відрядження берімо до уваги й такі особливості:

1. По закінченню відрядження разом з іншими підтвердними документами працівник може подати документ, що підтверджує обмін валюти, у якій видано аванс, на національну валюту держави відрядження (наприклад, долари на шекелі для здійснення розрахунків в Ізраїлі). Зокрема, у цьому документі вказують курс валют, за яким такий обмін здійснювали. А тому виникає логічне запитання: за яким курсом відображати операцію в обліку — за курсом, зазначеним у документі про обмін валюти, чи за курсом НБУ на дату затвердження авансового звіту?

Для бюджетних установ (організацій) цей момент чітко прописаний в Інструкції № 59. У ній визначено: під час складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджено документально, здійснюють відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти — зважаючи на крос-курс, розрахований за офіційним обмінним валютним курсом, установленим Національним банком України на день затвердження такого звіту (абз. 1 п. 19 р. ІІІ Інструкції № 59).

Завважимо, що з посиланням на норми Інструкції № 59 контролери у відповідь на питання «На яку дату та за яким валютним курсом відображаються кошти, використані працівником під час перебування у службовому відрядженні за кордоном при складанні Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт?» повідомляють (див. категорію 109.19 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)):

«Відшкодування витрат на відрядження за кордоном за умови наявності підтверджуючих документів здійснюється в національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) на дату:

  • отримання авансу — у разі якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті відповідають сумі отриманого авансу;
  • погашення заборгованості підприємством — у разі якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти працівнику виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день затвердження керівником звіту про використання коштів, виданих на відрядження (далі — Звіт);
  •  погашення заборгованості працівником — у разі наявності суми невикористаного авансу (якщо курс НБУ на дату погашення боргу відрізняється від курсу НБУ на день видачі авансу).

При цьому, під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти здійснюється за крос-курсом, розрахованим за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту».

Водночас порядок перерахунку однієї валюти в іншу краще теж зафіксувати в розділі положення про відрядження підприємства, присвяченому закордонним відрядженням.

2. Якщо під час відрядження витрачено декілька валют, то теоретично можливі два шляхи звітування:

1) можна скласти мультивалютний авансовий звіт, до якого одночасно вписати різні відрядні валюти (валюту авансу та валюту країни відрядження);

2) можна оформити два авансових звіти: один — фіксуватиме витрати, наприклад, у дол. США, другий — фіксуватиме витрати, приміром, у польських злотих. Погоджуємося, це нестандартний варіант, але він не заборонений законодавством, хоча прямо й не передбачений. Тому якщо для когось такий спосіб зручніший, можна сміливо ним послуговуватися.

Щодо використання корпоративної платіжної картки для закордонного відрядження, то цьому питанню присвячено такі матеріали:

І наостанок до вашої уваги — Зразок заповненого авансового звіту для закордонного відрядження.

Редакція газети
«Інтерактивна бухгалтерія

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

ПКУ — Податковий кодекс України.

Наказ № 841 — наказ Мінфіну «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» від 28.09.2015 р. № 841.

НП(С)БО 21 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. № 193.

Положення № 88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88.

Інструкція № 59 — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 р. № 59.