Нині практика надання й отримання поворотної фінансової допомоги (так званої безпроцентної позики) неабияк поширена. Адже це дуже хороший спосіб поповнити обігові кошти, особливо коли на те є нагальна потреба. Тонкощі обліку й оподаткування такої фіндопомоги прямо залежать від того, хто й кому її надає. Не останню роль відіграє й те, чи повернено таку допомогу, чи ні. Отож, стисло розгляньмо, які ж податково-облікові наслідки створює поворотна фінансова допомога

За визначенням ПКУ, поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Суб’єкт господарювання (підприємство чи підприємець) може як отримувати, так і надавати поворотну фіндопомогу. Своєю чергою, розмір такої допомоги законодавчо не обмежений. Детальніше про правила надання ПФД читайте в матеріалі «Поворотна фіндопомога  в житті підприємства: наведемо різкість» газети № 158/2016. У цьому ж матеріалі ви також знайдете зразок Договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Податково-облікові наслідки залежать від багатьох факторів. Розгляньмо їх схематично.

1. Підприємство надає поворотну фінансову допомогу

У цій ситуації податково-облікові наслідки залежать від того, на якій системі оподаткування перебуває підприємство — надавач ПФД: на загальній чи спрощеній. Крім того, не останню роль відіграє статус отримувача фіндопомоги: якщо ПФД отримує звичайна фізособа чи ФОП, то виникають наслідки в частині ПДФО. Також не варто забувати, що неповернена фінансова допомога фактично є дебіторською заборгованістю, яка відображається в обліку за своїми правилами.

Отож, аби було зрозуміло, відобразимо нюанси надання ПФД підприємством на рис. 1.

Натисніть на картинку для перегляду в збільшеному вигляді

Рис. 1. Податково-облікові наслідки в підприємства, яке надає ПФД

* Посилання на матеріали, згадані у рис. 1:

2. Поворотну фіндопомогу надає ФОП

У цьому випадку насамперед логічно виникає запитання правомірності надання підприємцем ПФД. Зазначимо: податківці не завжди «ЗА» можливість такого надання. А особливо — стосовно ФОП на спрощеній системі оподаткування. Однак це не зовсім так, адже законодавство не обмежує коло надавачів ПФД лише юрособами. Детальніше про це читайте в матеріалі «ФОП & надання поворотної фіндопомоги: податкові наслідки» газети № 158/2016.

Податкові наслідки тут будуть дещо іншими, аніж у юросіб, зважаючи передусім на те, що підприємці не зобов’язані вести бухоблік. Однак якщо отримувачем ПФД є фізособа чи ФОП, то наслідки в частині ПДФО будуть аналогічними, як у підприємств. Крім того, усе залежить від системи оподаткування, на якій перебуває підприємець — надавач ПФД. Покажемо схематично такі наслідки на рис. 2.

Натисніть на картинку для перегляду в збільшеному вигляді

Рис. 2. Податкові наслідки у підприємця (ФОП), який надає ПФД

* Посилання на матеріал, згаданий у рис. 2:

3. Підприємство отримує ПФД

Маємо діаметрально протилежну ситуацію. Тут важливо звернути увагу на таке:

  • при отриманні ПФД у бухобліку відображаємо кредиторську заборгованість;
  • платник податку на прибуток таку кредиторську заборгованість відображає згідно з бухобліковими правилами;
  • платник єдиного податку повинен повернути таку ПФД протягом року, інакше контролери наполягатимуть на відображенні доходу.

Розглянемо можливі наслідки схематично (див. рис. 3).

Натисніть на картинку для перегляду в збільшеному вигляді

Рис. 3. Податково-облікові наслідки в підприємства, що отримало ПФД

* Посилання на матеріал, згаданий у рис. 3:

4. ФОП отримує поворотну фінансову допомогу

У цьому випадку все доволі просто: ФОП-загальносистемник не відображає в доходах отриману ПФД протягом дії договору, а платник єдиного податку — протягом 12-ти календарних місяців із дня її отримання.

Якщо ж ПФД не буде повернена, то ФОП-загальносистемщик повинен відобразити дохід. А от щодо ФОПа — платника єдиного податку, то тут існує ймовірність подвійного оподаткування цього доходу, оскільки списана кредиторська заборгованість потрапляє в дохід (а, як ми пам’ятаємо, дохід уже був відображений зі спливом 12-ти місяців).

Відобразимо такі податкові наслідки на рис. 4.

Натисніть на картинку для перегляду в збільшеному вигляді

Рис. 4. Податкові наслідки в підприємця (ФОП), що отримав ПФД

* Посилання на матеріал, згаданий у рис. 4:

Ірина ЛІТВІНЧУК,

провідний бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»