У цій статті ми поговоримо про те, як єдиннику виправити помилки, самостійно виявлені в поданих Деклараціях. Зокрема розберемо, якими шляхами можна здійснити таке виправлення; які слід сплатити штрафи; як розрахувати пеню тощо.

Шляхи виправлення помилок

Зазначимо, що спеціальних правил виправлення помилок у Декларації глава 1 р. XIV ПКУ для єдинників не передбачає, а тому слід звернутися до загальних правил — п. 50.1 ПКУ. Відтак у разі самостійного виявлення помилок, що містяться в раніше поданих Деклараціях, можна виправити їх двома способами (абз. абз. 1 та 2 п. 50.1 ПКУ):

  • подати уточнюючий розрахунок до Декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку;
  • зазначити уточнені показники в складі поточної Декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Причому помилка може стосуватися як заниження податкового зобов’язання, так і його завищення. У будь-якому разі слід виправити її одним із способів, наведених вище.

Зверніть увагу

Під час виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться в раніше поданих Деклараціях, використовується Декларація за формою, чинною на момент подання Декларації, — або уточнюючої, або поточної.

Нагадаємо

Самостійно виправити помилку в Декларації єдинник зможе лише протягом 1095 днів із дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової Декларації, у якій виникла помилка (п. 50.1, ст. 102 ПКУ). Після закінчення цього строку щось виправити вже не буде можливості.

Іще одним шляхом виправлення самостійно виявленої помилки може бути подання Декларації з відміткою «Звітна нова». Проте скористатися таким способом можливо лише якщо помилку виявлено до закінчення граничного періоду, за який подається нова Декларація. Водночас жодних штрафних санкцій не передбачається, а сплатити правильно розрахований єдиний податок потрібно в загальні строки сплати податку для спрощенців.

Штраф

У разі якщо під час виявлення помилки з’ясовується, що податкове зобов’язання минулих звітних періодів було занижене, тоді також слід сплатити й штраф. Залежно від обраного способу виправлення помилки, розділяють такі розміри штрафів (п. 50.1 ПКУ):

1) 3% — у разі виправлення помилки через уточнюючу Декларацію;

2) 5% — у разі виправлення помилки через поточну Декларацію, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання.

Пеня

У разі якщо єдинник (як фізособа, так і юрособа) під час самостійного виправлення помилок виявляє факт заниження податкового зобов’язання, розрахованого за минулі звітні періоди, тоді така особа має нарахувати й сплатити не лише штраф, але й пеню.

Нагадаємо: із 1 вересня 2015 року з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VII, нарахування пені розпочинається під час самостійного нарахування суми грошового зобов'язання після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання. До того ж податківці вже визначилися, що застосування положень пп. 129.1.1 ПКУ в редакції, чинній із 01.09.2015 р., застосовується до правовідносин, які виникли з 01.09.2015 р., тобто до відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов'язання припадає на дату, починаючи з 01.09.2015 р.

Пам’ятайте!

У разі подання уточнюючої звітності платником податків після граничного строку її подання, але до граничного строку сплати сум податкових зобов'язань, пеня не нараховується (підкатегорія 138.02 системи «ЗІР»).

Пеня нараховується в день настання строку погашення податкового зобов’язання (пп. 129.1.2 ПКУ) із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ  , діючої на день заниження.

  Відповідно до Постанови НБУ від 03.03.2016 р. № 135, облікова ставка НБУ з 04.03.2016 р. становить 22%. Усі розміри облікових ставок НБУ з 2005 року можна переглянути в довіднику «Облікова ставка НБУ».

Для розрахунку суми пені слід використовувати формулу, наведену в Додатку 2 до Інструкції № 953, як радять податківці в листі від 20.10.2011 р. № 1646/5/20-3116.

Наведімо цю формулу для допомоги єдиннику.

Натисніть на картинку для перегляду в збільшеному вигляді

де:

Y — сума пені, що нараховується на суму заниження податкового зобов’язання (завжди округляється до другого знака після коми);

заниження — фактично занижена сума податкового зобов’язання;

K днів — кількість днів заниження;

U НБУ — облікова ставка НБУ, що діяла на день заниження податкового зобов’язання;

1,2 — коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120% річних U НБУ;

R — кількість днів у календарному році.

Сплата штрафів і пені

У разі обрання першого способу виправлення помилки в раніше поданій Декларації (тобто подання уточнюючої Декларації) штраф потрібно сплатити до подання уточнюючої Декларації.

У разі використання поточної Декларації для виправлення показників сума штрафу сплачується разом із поточними зобов’язаннями за єдиним податком, тобто штраф збільшує загальну суму грошового зобов’язання. Інакше кажучи, штраф і пеню слід сплатити в строки, які передбачені для сплати податкового зобов’язання з єдиного податку, зазначені в ст. 295 ПКУ.

Як при цьому правильно заповнити «Призначення платежу», підкаже наказ Мінфіну «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» від 24.07.2015 р. № 666. Зауважимо, що для штрафу чи пені окремого рахунка не передбачено, а тому дані суми слід перерахувати на рахунок для сплати єдиного податку із зазначенням відповідного коду сплати в полі «Призначення платежу». Для штрафу це код 101 «Сплата суми грошового зобов’язання», а для пені — 106 «Сплата пені»  .

  Переглянути реквізити рахунків для перерахування сум штрафів і пені можна у відповідному довіднику «Реквізити рахунків для сплати податків і зборів».

Зверніть увагу

У бюджет потрібно сплатити ту суму штрафу й пені, яка задекларована, тобто зазначена в Декларації ― гривні з копійками.

У цьому разі саме Декларація (або уточнюючий розрахунок) є документом, на підставі якого здійснюється нарахування грошового зобов’язання та пені, до того ж такі суми в Декларації вважаються узгодженими (п. 54.1 ПКУ).

Підсумуємо викладену вище інформацію в таблиці.

Таблиця

Виправлення помилки в Декларації залежно від завищення або заниження суми податку

Зобов’язання

Критерії

Податкові зобов’язання завищені (переплата)

Податкові зобов’язання занижені (недоплата)

Як виправити помилку

1 спосіб: подання уточнюючого розрахунку;

2 спосіб: виправлення в поточній декларації

Розмір штрафу

немає

3% — при обранні способу 1 виправлення помилки;

5% — при виборі  способу 2

Пеня

не розраховується

визначається незалежно від обраного способу виправлення помилки

Детальне заповнення Декларації в разі виправлення помилки за допомогою уточненої Декларації та в складі поточної ми розглянули в матеріалах «Самостійне виправлення помилок у Декларації фізособи-єдинника. Частина 2» та «Самостійне виправлення помилок у декларації юрособи-єдинника. Частина 3».

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»