Податкова накладна – 2016: перше ознайомлення з новою формою та порядком її заповнення

Новий сезон — новий «фасон»

Форма податкової накладної змінилася кардинально. Таким чином, бухгалтерам доведеться звикати до її нового дизайну.

Заголовна частина

Розпочнімо з верхньої лівої частини податкової накладної, а саме — полів для відміток.

Фрагмент 1

Як бачимо, тут з’явилося 2 нових поля для відмітки про те, що платник складає:

• зведену податкову накладну. Тож одразу буде видно, зведена чи звичайна податкова накладна перед вами. Це поле заповнюють у зведених податкових накладних, складених на ритмічні постачання, і для нарахування технічних податкових зобов’язань згідно з п.п. 198.5 та 199.1 ПКУ;
• податкову накладну на звільнені від ПДВ операції. Як відомо, для операцій, що обкладаються чи звільнені від ПДВ, складають окремі податкові накладні. Скажімо, у разі одночасного постачання одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні (п. 201.5 ПКУ). У податковій накладній, оформленій на звільнені від ПДВ товари/послуги, у цьому полі ставлять відмітку «Без ПДВ» (п. 17 Порядку № 1307).

Окрім цього, уточнили формулювання назви поля, де вказують тип причини. Раніше вона звучала так: «Не видається покупцю (тип причини)». Проте оскільки наразі постачальник (продавець) може не надавати покупцю навіть ті податкові накладні, які підлягають наданню (адже в покупця є можливість їх отримати безпосередньо з ЄРПН), тут уточнили, що йдеться  саме про ті податкові накладні, котрі «Не підлягають наданню…».

А ось поле «Складається оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції» зникло. Водночас про те, що податкову накладну складено оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, інформуватиме код 5 в останній комірці порядкового номера після знака дробу.

Дата складання зазвичай відповідає даті виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), окрім винятків, передбачених ПКУ та Порядком № 1307. Таким винятком буде зведена податкова накладна, котру складають не пізніше останнього дня звітного періоду.

Порядковий номер тепер складається із 2-х частин:

• у першій (до знака дробу) проставляють порядковий номер. У п. 6 Порядку № 1307 прописано одне нове застереження: порядковий номер податкової накладної не може починатися із «0»;
• у другій (після знака дробу) — код виду діяльності, що передбачає спецрежим оподаткування. Тут указують код 2 сільгосппідприємства-спецрежимники,  код 3 — сільгосппідприємства, що відповідають критеріям зі ст. 209 ПКУ, але не обрали спецрежиму, або код 5, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції.

Із порядкового номера прибрали комірки для цифрового номера філії (структурного підрозділу). Їх заповнювали в податкових накладних, оформлених філіями чи іншими структурними підрозділами, яким головне підприємство — платник ПДВ делегував право складати податкові накладні. Ідентифікувати виписану філією чи для філії податкову накладну тепер можна буде за заповненими комірками для номера філії в полях для даних покупця/продавця.

Найменування покупця й продавця. Тепер поля для найменування (П.І.Б. для фізособи-підприємця) покупця та продавця звучатимуть так:

«Постачальник (продавець)»;

«Отримувач (покупець)».

Тобто тут прибрали згадку про ПДВшний статус таких осіб. І цілком слушно, бо в цих полях часто фігурують неплатники ПДВ. Наприклад, отримувач нерезидентських послуг із місцем постачання на митній території України в полі для даних про продавця зазначає найменування (П.І.Б.) нерезидента (неплатника ПДВ) і країну, у якій його зареєстровано. А під час експорту товарів уписують найменування (П.І.Б.) неплатника ПДВ — нерезидента в полі для даних про покупця.

Біля індивідуального податкового номера продавця та покупця передбачено поля з 4-х комірок для «наймолодшого» з обов’язкових реквізитів — номера філії (пп. «г» п. 201.1 ПКУ). Їх заповнюють у разі постачання/придбання товарів/послуг філією (структурним підрозділом), яка фактично від імені головного підприємства — платника ПДВ виступає стороною договору. Звісно, ідеться про філії (структурні підрозділи), яким платник ПДВ — головне підприємство делегувало право складання податкових накладних. У разі коли податкова накладна заповнена самим платником податку, номер філії чи структурного підрозділу не заповнюють. Водночас  нулі, прочерки й інші знаки чи символи не проставляють.

Із заголовної частини нової форми податкової накладної виключили такі необов’язкові реквізити, як:

• місцезнаходження (податкова адреса) продавця та покупця;
• вид цивільно-правового договору, його номер і дата;
• номер телефону продавця та покупця;
• форма проведених розрахунків.

І це очікувано, адже з 29.07.2015 р. скоротився перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної. Після цього податківці радили платникам ПДВ зі згаданої щойно дати  під час складання податкової накладної чи розрахунку коригування не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, котрі не визначені п. 201.1 ПКУ як обов’язкові (див. лист ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17). Тож у заголовній частині нової форми податкової накладної лишили тільки обов’язкові реквізити.

Таблична частина

Значних метаморфоз зазнала таблична частина податкової накладної. Фактично на перше місце винесено підсумкові рядки, а розшифрування (номенклатура, ціна тощо) розміщені нижче. Це вочевидь зроблено для зручності, адже в разі значної номенклатури слід було прогортати накладну, аби внизу дістатися до загальної суми. Зараз же вона — зверху накладної. Отже, нині (якщо точніше — із 01.04.2016 р.) податкова накладна містить 2 розділи:

Розділ А — узагальнюючі дані за операціями, на які складено податкову накладну. Він складається з 10-ти підсумкових рядків, у яких визначають: загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ, загальні суми ПДВ й обсягів постачання в розрізі ставок податку й типів операцій, а також дані щодо зворотної (заставної) тари.

Фрагмент 2

Раніше ці дані містилися в підсумковому рядку р. І та в р.р. ІІ–IV податкової накладної.

Розділ Б — дані в розрізі номенклатури постачання товарів/послуг.

Фрагмент 3

Розділ Б до болю нагадує частину таблиці старої форми. Однак у новій формі (таблиці розділу Б) уже не вказують дату виникнення податкових зобов’язань (графа 2  старої форми), яка майже завжди збігається з датою складання податкової накладної.

Автори нового Порядку № 1307 додатково прописали правило для заповнення граф 4 та 5, у разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, котра відсутня в Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку. У такій ситуації в графі 4 платник указує умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається в первинних документах. При цьому графа 5 не заповнюється (пп. 3 п. 16 Порядку № 1307).

Також з’явилися 2 нові графи — 8 «Код ставки» та 9 «Код пільги» — для того аби було зрозуміло, яку ставку чи звільнення від ПДВ застосовувати до обсягу постачання (бази оподаткування) без ПДВ із графи 10.

Таблиця 1

Коди ставок ПДВ для заповнення графи 8 податкової накладної

Зауважимо: товари/послуги, що оподатковуються за різними ставками ПДВ (20%, 0% та/або 7%), як і раніше, можуть відображатися в одній податковій накладній (п. 17 Порядку № 1307). Такі операції фіксуються в окремих рядках розділу Б податкової накладної із зазначенням відповідних кодів ставок.

Графу 9 заповнюють у разі здійснення операцій із постачання товарів/послуг, звільнених від ПДВ. Тут зазначають код відповідної пільги з ПДВ за Довідниками податкових пільг, які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної. Мовиться про Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідник інших податкових пільг.

У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв'язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляють умовний код «99999999», а у відведеному полі (виноска 3) зазначають відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від ПДВ. Тож виходить, якщо в графі 9 податкової накладної вказано код пільги з Довідників податкових пільг, то не потрібно заповнювати поле у виносці 3. І це, безперечно, логічно — код пільги вже інформуватиме податківців про те, якою саме пільгою користується платник. Однак ці приписи Порядку № 1307 не стикуються із п. 201.3 ПКУ, за яким «у разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» із посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу». Та дуже ймовірно, податківці закриють на це очі.

Заключна частина

Як і раніше, податкові накладні скріплюють електронними цифровими підписами посадових осіб платника й електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). У новій формі лише уточнено, що в податковій накладній може бути підпис посадової (уповноваженої) особи або ж фізособи (законного представника). Окрім ініціалів та прізвища особи, що склала податкову накладну, тепер указують її реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізосіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта).

Нова форма — нові правила заповнення

Правила заповнення податкової накладної підкоригували під змінені в 2015 році норми  ПКУ та нову форму податкової накладної.

У переліку типів причини місце тих, які втратили свою актуальність, зайняли 2 нових типи (п. 8 Порядку № 1307).

Тип 01 — «Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку)».

Цей тип причини знадобиться постачальнику (продавцю), у разі якщо після постачання товарів/послуг покупцю — платнику ПДВ відбувається збільшення суми компенсації їх вартості, при цьому на дату такого збільшення покупцю анульовано реєстрацію платника ПДВ. У такій ситуації постачальник складає податкову накладну на суму цього збільшення з типом причини 01. Рекомендації щодо необхідності в цій  ситуації складати нову податкову накладну податківці озвучували й раніше в підкатегорії 101.19 системи «ЗІР». От лише спеціального типу причини для таких випадків не було. У рядку «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначають «Неплатник», у рядку «Індивідуальний податковий номер» отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН «100000000000». При цьому не уточнюється, як в таких податкових накладних заповнювати розділ Б.

Тип 12 — «Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку)».

Із цим типом причини оформлюють податкові накладні в разі постачання:

• для власних потреб дипломатичних місій в Україні, а також для використання особами із числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій і членами їх сімей, які проживають разом із такими особами, товарів з оплатою в безготівковій формі та послуг, операції з постачання яких згідно з п. 197.2 ПКУ звільнено від ПДВ;
• особі — неплатнику ПДВ товарів/послуг, обкладення ПДВ операцій із постачання яких за  ст. 211 ПКУ здійснюється в пільговому режимі та які придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) у межах проведення операцій, пов'язаних із виконанням робіт із підготовки до зняття й безпосередньо зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;
• особі — неплатнику ПДВ товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від ПДВ за п. 26 підрозділу 2 р. XX ПКУ та які оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією в Україні.

До речі, такі податкові накладні складають в електронній формі та видаються за вибором отримувача (покупця) в один із таких способів:

• або надсилаються в електронному вигляді,
• або надаються в паперовому вигляді шляхом їх друкування.

Адже для таких покупців податкові накладні необхідні для відшкодування сум ПДВ, сплачених у вартості зазначених вище товарів/послуг.

Торкнулися зміни й використання в податкових накладних (типи причини 01–17) умовних індивідуальних податкових номерів. У таблиці 2 покажемо, як слід заповнювати поле «Отримувач (покупець)» у податкових накладних із різними типами причини починаючи з 01.04.2016 р.

Таблиця 2

Заповнення поля «Отримувач (покупець)» податкових накладних, які не підлягають наданню покупцю (із типом причини)

* Умовний ІПН «600000000000» зазначають у разі складання зведеної податкової накладної. Якщо ж у таких випадках складають звичайну податкову накладну, то вказують умовний ІПН «400000000000».

** При цьому в рядку «Індивідуальний податковий номер» постачальника (продавця) такої накладної проставляють умовний ІПН «500000000000», а в рядку «Постачальник (продавець)» зазначають найменування (п. І. Б.) нерезидента й через кому — країну, у якій зареєстрований продавець (нерезидент).

Детальніше зупинімося на зведених податкових накладних, правил заповнення яких не було в Порядку заповнення податкових накладних, затвердженому наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957.

Зведена податкова накладна для технічних податкових зобов’язань

Нагадаємо: із 01.07.2015 р. увесь вхідний ПДВ із зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних потрапляє до податкового кредиту незалежно від напряму використання платником придбаних товарів/послуг і необоротних активів. Водночас на покупки, котрі повністю або частково використовуються в неоподатковуваних операціях і/або в негоспдіяльності, платник нараховує технічні податкові зобов’язання, що компенсують увесь або частину податкового кредиту, показаного під час придбання таких товарів/послуг і необоротних активів (п.п. 198.5 та 199.1 ПКУ). Ці технічні податкові зобов’язання оформлюють зведеними податковими накладними. Починаючи з липня 2015 року платникам під час заповнення таких податкових накладних доводилося керуватися лише роз’ясненнями податківців (див., наприклад, лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17). Тепер правила заповнення зведених податкових накладних прописані в Порядку № 1307.

Отже, такі зведені податкові накладні складають не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду (п.п. 198.5 і 199.1 ПКУ).

Платник ПДВ складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, котрі призначаються для їх використання/починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника, у т.ч. передання для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є госпдіяльністю платника.

У верхній лівій частині податкової накладної ставлять відмітки «X» у полях «Зведена податкова накладна», «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» і зазначають відповідний тип причини:

• 04 — складена на постачання в межах балансу для невиробничого використання;
• 08 — складена на постачання для операцій, які не є об'єктом обкладення ПДВ;
• 09 — складена на постачання для операцій, які звільнені від обкладення ПДВ;
• 13 — складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

У таких зведених податкових накладних:

• у полі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (п. І. Б.);
• у рядку «Індивідуальний податковий номер» отримувача (покупця) проставляють умовний ІПН «600000000000»;
• рядки VII–IX таблиці А не заповнюють;
• у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначають дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених постачальниками на товари/послуги, необоротні активи, за якими платник визначає технічні податкові зобов'язання за п.п.  198.5 і 199.1 ПКУ;
• у графі 4 указують «грн»;
• графи 3, 5–9 не заповнюють;
• у графі 10 указують вартість (її частину) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховують технічні податкові зобов’язання за ставками 20% і/або 7%.

Зведена податкова накладна на ритмічні постачання

Таку зведену податкову накладну складають у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер. Під ритмічним характером постачання мають на увазі постачання товарів/послуг одному покупцю двічі та більше разів на місяць.

Постачальник (продавець) може складати такі зведені податкові накладні:

• покупцям — платникам ПДВ — не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, із яким постачання мають безперервний або ритмічний характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
• покупцям — неплатникам ПДВ — не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено ці постачання, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, із якими постачання мають безперервний або ритмічний характер, протягом такого місяця.

Як ми зазначали вище, у разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» проставляють відмітку «X».

У графі 2 такої податкової накладної вказують усю номенклатуру поставлених протягом місяця товарів/послуг (п. 19 Порядку № 1307).

При цьому слід пам’ятати: зведені податкові накладні не складають на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складають податкову накладну в загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця (п. 201.4 ПКУ та п. 19 Порядку № 1307).

До зведеної податкової накладної, що надається отримувачу (покупцю) товарів/послуг, тепер не потрібно додавати реєстр товарно-транспортних накладних або інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Додатки до податкової накладної

Додаток 1

Його призначення не змінилося. Як і раніше, воно складається в разі відвантаження (надання) частини товару (послуги), якщо частка товару (послуги) не має відокремленої вартості. Наприклад, відвантажені дві із чотирьох частин лінії автоматичного фасування, для якої встановлено одну ціну без розподілу вартості між її частинами. У додатку 1 указують  інформацію про ту частину товару (послуги), яку вже поставлено, і ту, котру постачальник іще повинен відвантажити (надати). Він має довідковий характер, адже незважаючи на те що постачальник відвантажує лише частину товару (послуги), яка не має відокремленої вартості, податкові зобов'язання нараховують, і, відповідно, податкову накладну складають на всю вартість такого товару (послуги).

А ось форму додатка 1 трішки підкоригували. У його «шапці» тепер указують лише дату складання та порядковий номер податкової накладної, до якої його складено. Тут прибрали поле для заповнення дати оформлення самого додатка. Власне, під час першого відвантаження частини товару, котра не має відокремленої вартості, дата складання додатка 1 і податкової накладної збігаються. Утім під час відвантаження (надання) наступних частин товару (послуги) у цьому полі додатка 1 фігурувала вже дата  такого  відвантаження (надання). Однак автори змін вирішили, що така інформація буде зайвою.

Окрім цього, у додатку 1 більше не зазначатимуть номер договору, найменування/П.І.Б. — для фізособи — підприємця продавця (графа 2 старої форми) й ініціали та прізвище особи, котра склала додаток.

Розрахунок коригування (додаток 2 до ПН)

Його форму привели у відповідність  до нової форми податкової накладної. Розгляньмо детальніше.

У верхній лівій частині додатка 2 у полях для проставляння відповідних відміток тепер для інформації про те, хто повинен реєструвати розрахунок коригування в ЄРПН, відведено 2 поля:

«Підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем)»;

«Підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем)».

Раніше позначку робили лише тоді, коли розрахунок коригування реєстрував у ЄРПН покупець, а відсутність такої позначки означала, що це робить постачальник (продавець).

Подібно як і в податковій накладній, тут з’явилося ще 2 нових поля для відміток про складання розрахунку коригування:

«До зведеної податкової накладної»;

«До податкової накладної, складеної на операції, звільнені від оподаткування».

У заголовній частині, як і раніше, зазначаються дані податкової накладної, до якої складається розрахунок коригування (порядковий номер і дата складання). До речі, порядковий номер у старому форматі містить комірки для номера філії, адже розрахунки коригування з 01.04.2016 р. складатимуть і до податкових накладних, складених до цієї дати, у яких порядковий номер може містити номер філії. Зрозуміло, у розрахунках коригування до нових податкових накладних ці комірки не заповнюватимуть.

Далі поля для даних постачальника (продавця) й отримувача (покупця) виглядають і заповнюються аналогічно, як і в податкових накладних.

Оновлено й табличну частину цього додатка. Як і в податковій накладній, вона тепер складається із 2-х таблиць (розділів).

Зауважимо: номери рядків у розділі А податкової накладної та розрахунку коригування не збігаються. Позаяк у розрахунку коригування  наведено лише коригуючі узагальнені показники суми ПДВ й обсягів постачання.

Фрагмент 4

До речі, чомусь верхня таблиця розрахунку коригування лишилася без назви (у податковій накладній це розділ А). При цьому в додатку є розділ Б. Очевидно, це технічна помилка.

Розділ Б

Він подібний до табличної частини старої форми розрахунку коригування. Новими, за правом, можна назвати лише 3 графи:

графа 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується»;

графа 11 «Код ставки»;

графа 12 «Код пільги».

Дві останні графи заповнюють аналогічно, як і відповідні графи в податковій накладній. А в графі 1 розрахунку коригування доведеться уточнювати, показник із якого саме рядка (номер із графи 1 податкової накладної), платник коригує. Постає лише запитання: чи заповнювати цю графу, якщо, наприклад, розрахунком коригування платник додає позицію в номенклатурі постачання, якої не було в податковій накладній?

На жаль, правила заповнення розрахунку коригування лишилися дуже лаконічними  й у Порядку № 1307. Єдине, що додатково прописали автори нового Порядку, — це те, що в разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених під час складання податкової накладної, не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування вказуються виправлені дані. Стислість формулювання цього правила породжує більше запитань, аніж відповідей.

Якщо помилки, наприклад, припустилися в номенклатурі (указали найменування не того товару), то як оформити розрахунок коригування? Чи достатньо лише заповнити заголовну частину та графи 1–3 розділу Б? Чи потрібно наводити й інші дані рядка податкової накладної, що містить таку помилку? А якщо помилка в найменуванні покупця, то чи потрібно заповнювати табличну частину розрахунку коригування, складеного для її виправлення?

Тож, мабуть, відповіді на ці й інші запитання знову-таки доведеться шукати в роз’ясненнях податківців.

Адже чимало моментів, пов’язаних із порядком складання та заповнення цього додатка, так і лишаються висвітленими тільки в роз’ясненнях податківців (у листах і відповідях, розміщених у системі «ЗІР»). Наприклад, порядок виправлення помилок, допущенних в ІПН покупця в податковій накладній.

Окрім цього, у Порядку № 1307 на догоду змінам у ПКУ доповнили винятком перехідне правило щодо того, які розрахунки коригування реєструє в ЄРПН постачальник (продавець), а які — отримувач (покупець). Пригадаймо це правило: постачальник реєструє в ЄРПН розрахунки коригування до:

• податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) — платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування);
• усіх податкових накладних, які були складені до 01.02.2015 р.

Виняток: розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, складених після 01.07.2015 р. до податкових накладних, складених до 01.07.2015 р. (зокрема складених до 01.02.2015 р.) на постачання платнику податку. Останні підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Тобто, оформлюючи розрахунки коригування з 01.07.2015 р. до старих податкових накладних (складених до 01.07.2015 р.), слід користуватися загальним правилом розподілу між постачальником і покупцем функції реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН  із п. 22 Порядку № 1307.