Турагент надає знижку клієнту за рахунок власної винагороди: як показати в обліку

Турагент (підприємство — платник єдиного податку та платник ПДВ) співпрацює з туроператором на умовах агентського договору. Згідно з його умовами, винагорода турагента становить 10% від вартості туру, турагент управі утримувати свою винагороду з виручки, одержаної від клієнта. До того ж у договорі зазначено, що «турагент має право зменшити ціну реалізації Турпродукту, установлену Туроператором, виключно в межах і за рахунок своєї винагороди, передбаченої за реалізацію такого Турпродукту»

Як турагенту, який продав клієнту путівку вартістю 5000 грн і зробив йому за рахунок своєї винагороди знижку 5% (тобто 250 грн), показати таку операцію в податковому та бухгалтерському обліку? Турагент отримав від клієнта 4750 грн, а туроператору перерахував 4500 грн.

ВІДПОВІДЬ: Така операція має нюанси відображення як у податковому, так і в бухгалтерському обліку. Розберемо їх докладно, аби не лишилося жодного запитання.

Особливості агентського договору

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок (ч. 1 ст. 297 Господарського кодексу України, далі — ГКУ).

Відповідно до агентського договору, комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (ч. 1 ст. 301 ГКУ). Тобто турагент надає послуги від імені туроператора та за його рахунок, за що отримує винагороду.

Розпочнемо з податкового обліку й поступово перейдемо до бухгалтерського.

Єдиний податок

Згідно з п. 292.4 ПКУ, у разі надання послуг за агентськими договорами доходом єдинника є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Інакше кажучи, єдинник не має відносити до доходу всі отримані від клієнта кошти, а лише суму своєї агентської винагороди (за умовами наведеного запитання — 10% вартості туру), яку він одержав. До того ж, якщо турагент надає знижку за рахунок своєї винагороди, у дохід потрапить саме сума винагороди за мінусом знижки, адже її він одержить на руки.

Єдинники визнають дохід за датою надходження коштів платнику єдиного податку в грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).

Водночас контролери у своїх роз’ясненнях у підкатегоріїї 108.04 «ЗІР» наголошують: «у разі надання юридичною особою — платником єдиного податку послуг за агентським договором (турагент), згідно з яким попередня оплата (аванс) за надані послуги отримана в одному кварталі1, а послуги надані в іншому, доходом такої особи є сума отриманої винагороди у розмірі, передбаченому договором, а датою отримання доходу є дата фактичного отримання попередньої оплати (авансу)». Однак, на нашу думку, таким висновком можна користуватися лише у випадку, якщо за агентським договором турагент має право самостійно утримувати винагороду з коштів, отриманих від клієнта. Проте подеколи трапляється, коли за агентським договором турагент спочатку відправляє туроператору всі кошти, отримані від клієнта, і лише після цього туроператор видає винагороду турагенту. Тоді, на наші переконання, датою отримання доходу буде саме дата отримання винагороди від туроператора, але ж ніяк не авансу від клієнта за тур (оскільки ці кошти для турагента не виступатимуть доходом у розумінні п. 292.4 ПКУ).

ПДВ

Податкові зобов’язання

Згідно з п. 207.5 ПКУ, базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є винагорода, котра нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).

Якщо говорити про знижку, то й тут, на нашу думку, податкові зобов’язання слід розраховувати виходячи із винагороди, зменшеної на суму знижки. Адже саме ця сума вважатиметься винагородою, виплаченою турагенту.

Дату виникнення податкових зобов’язань тур­агенти визначають на загальних підставах згідно із загальним правилом першої події (п. 187.1 ПКУ), адже особливі правила передбачені лише для тур­операторів (п. 207.6 ПКУ). Тож турагенти нараховують податкові зобов’язання на дату першої з подій:

  • або зарахування коштів від клієнта на банківський рахунок, а в разі постачання послуг за готівку — оприбуткування коштів у касі;
  • або оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Водночас слід урахувати, якщо турагент на дату отримання передоплати ще не знає точного розміру своєї винагороди, він змушений нарахувати податкові зобов’язання виходячи із попередньо розрахованого розміру винагороди. Такий розрахунок можна оформити бухгалтерською довідкою. Тоді на дату отримання передоплати (у момент виникнення податкових зобов’язань) турагент складає податкову накладну на суму розрахункового розміру винагороди, а не суму отриманого авансу. Аналогічну думку можна знайти й у підкатегоріїї 101.29.03 «ЗІР». Детальніше про особливості нарахування податкових зобов’язань турагентом можна прочитати в матеріалі «Турагент отримав передоплату: як визначити базу обкладення ПДВ», опублікованому в газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 31/2013.

Податковий кредит

У п. 207.6 ПКУ зазначено, що суми податку, сплачені (нараховані) під час придбання товарів/послуг, які не включаються до вартості туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту в порядку, визначеному ПКУ.

ПДФО

Оскільки знижка надається конкретним фіз­особам, одразу постає запитання: чи потрібно на суму знижки нараховувати ПДФО? Адже пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ встановлює, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ). Тож, аби відповісти на головне запитання, слід розглянути два моменти.

По-перше, чи має зазначена знижка індивідуальний характер? Зрозуміло, знижка вважатиметься індивідуальною, якщо надається конкретній фізособі у визначеному для неї розмірі. Спірне запитання: чи вважатиметься знижка індивідуальною, якщо, наприклад, у рекламі прозвучала акція, яка передбачає надання всім клієнтам турагентства знижку в розмірі 10%? З одного боку, знижка надається всім клієнтам, але з другого — для кожної конкретної особи вона буде персоніфікованою. На нашу думку — ні. Адже індивідуальна знижка має встановлюватися фізособі в індивідуальному порядку і в розмірі, визначеному тільки для неї.

По-друге, у пп. «е» п. 164.2.17 ПКУ йдеться про суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), у той час як звичайні ціни застосовуються тільки під час здійснення контрольованих операцій при трансфертному ціноутворенні з 01.09.2013 р. Правила трансфертного ціноутворення розглядаються в ст. 39 ПКУ, але норми цієї статті застосовуються під час визначення бази оподаткування в контрольованих операціях для цілей р. III і р. V ПКУ (п. 39.7 ПКУ), тобто на порядок оподаткування ПДФО (р. VІ ПКУ) вони не поширюються.

Також зверніть увагу на визначення звичайної ціни.

Нагадаємо!

Звичайна ціна — ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотного, вважається, така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (пп. 14.1.71 ПКУ).

Оскільки ринкова ціна в нашому випадку є не чим іншим, як договірною ціною (пп. 14.1.219 ПКУ), то ціна зі знижкою виступатиме договірною ціною.

На нашу думку, під час надання турагентом знижки на турпутівки, додаткового блага в клієнта у вигляді знижки від звичайної ціни не виникає, а отже, немає й об’єкта обкладення ПДФО. Тому нараховувати ПДФО в такому випадку не потрібно.

Водночас турагенту потрібно бути готовим до відстоювання власної позиції перед контролерами, адже вони з такою точкою зору можуть і не погодитися.

Бухгалтерський облік

Платникам єдиного податку, юридичним особам дозволено вести спрощений бухгалтерський облік (пп. 296.1.3 ПКУ).

Розглянемо невеличкий приклад (див. далі) відображення на бухгалтерських проводках продажу туру тур­агентом як за звичайним, так і за спрощеним планом рахунків.

Приклад

Турагент (підприємство — платник єдиного податку та платник ПДВ) уклав агентський договір із туроператором. Згідно з його умовами, винагорода турагента становить 10% від вартості туру (у т.ч. ПДВ). Турагент управі утримувати свою винагороду з виручки, отриманої від клієнта. Клієнт замовив тур вартістю 5000 грн (у вартість уже закладено винагороду тур­агента, тобто 500 грн). Турагент зробив клієнту за рахунок своєї винагороди знижку 5%, а тому в підсумку його винагорода дорівнювала 250 грн.

Таблиця 1

Бухгалтерський облік у турагента продажу туру зі знижкою за агентським договором

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

звичайний

спрощений

Дт

Кт

Дт

Кт

1

Отримано кошти від туриста в касу турагента
(5000 - 5000 х 5%)

301

681

30

68

4750,00

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ на вартість отриманої винагороди (250 х 20% / 120%)

643

641

643

641

41,66

3

Відображено дохід від реалізації туру клієнту

681

703

68

70

4750,00

4

Утримано з доходу суму, яку потрібно перерахувати туроператору

704

685

70

68

4750,00

5

Перераховано туроператору кошти за тур за вирахуванням винагороди турагента (4750 - 250)

685

311

68

31

4500,00

6

Підписано між турагентом та туроператором акт наданих послуг

361

703

37

70

250,00

7

Відображено розрахунки з ПДВ

703

643

70

643

41,66

8

Відображено залік заборгованостей на суму винагороди туроператора

685

361

68

37

250,00

Анастасія НЄВСКАЯ,

бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»

1 Нагадаємо: платники єдиного податку третьої-шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ПКУ).