Збільшення обсягу навантаження, підвищення зарплати, поновлення на роботі: як проводити індексацію

Збільшення обсягу навантаження, підвищення зарплати, поновлення на роботі: як проводити індексацію

(коментар до листа Мінсоцполітики від 17.04.2014 р. № 52/10/136-14)

Упродовж березня-травня 2014 року індекси споживчих цін продовжують зростати, унаслідок чого право на індексацію наступає в переважної більшості працівників підприємств. Саме тому в бухгалтерів виникає чимало запитань щодо проведення індексації зарплати працівників. Не останню роль відіграло й чергове оновлення¹ норм Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі ― Порядок № 1078). У коментованому листі надано відповідь одразу на декілька поширених запитань.

Як проводити індексацію зарплати педагогам, котрим збільшили навантаження та, як наслідок, зросла зарплата?

Оплата праці педагогів провадиться виходячи зі встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат і надбавок (п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.1993 р. № 102, далі ― Інструкція № 102). Місячну заробітну плату педагогів визначають при тарифікації на початку кожного навчального року шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень (п. 68 Інструкції № 102). Проте внаслідок різних причин педагогічне навантаження може змінюватися протягом навчального року.

Як роз’яснило Мінсоцполітики, під час проведення індексації в цьому випадку слід керуватися новим абзацом 8 п. 5 Порядку № 1078. Згідно з ним, місяць, у якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв’язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу роботи, суміщення професій (посад), виконанням обов’язків тимчасово відсутніх працівників не вважається базовим місяцем для проведення індексації ― за умови, що не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

Зазначена норма поширюється на випадки, коли педагогам збільшують педагогічне навантаження протягом навчального року. До набрання чинності Постановою № 36 (тобто до 13.02.2014 р.) у цьому питанні керувалися роз’ясненнями Мінпраці, наданими в листах від 15.02.2010 р. № 19/10/136-10 та від 30.04.2010 р. № 80/10/136-10. У них Мінпраці наголошувало: якщо під час збільшення педагогічного навантаження відбувається підвищення грошових доходів працівника на постійній основі, то місяць, у якому мало місце таке збільшення, можна вважати базовим для проведення індексації. Проте спеціалісти Мінпраці тлумачили це так: постійним² слід уважати педагогічне навантаження, установлене при тарифікації на початку навчального року.

Ураховуючи те, що в абз. 8 п. 5 Порядку № 1078 мовиться не про виплати постійного характеру, то підходи до індексації зарплати педагогів у разі збільшення педагогічного навантаження не змінилися: якщо його обсяг збільшився під час тарифікації, визначається базовий місяць, а якщо протягом навчального року ― то ні.

Тож, у разі коли впродовж навчального року відбувається збільшення обсягу педагогічного навантаження (без збільшення тарифної ставки), підстав переглядати базовий місяць немає.

Як проводити індексацію зарплати працівникам, котрих поновлено на роботі за рішенням суду?

У Порядку № 1078 не передбачено спеціальних норм стосовно проведення індексації зарплати поновленим на роботі працівникам. Проте порядок дій для цього випадку випливає з норм цього Порядку.

Насамперед розберімося, у чому суть «поновлення на роботі працівника». У разі поновлення на роботі в трудову книжку заносять запис: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі» (абз. 3 п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мін’юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58). Тому поновленого на роботі працівника не вважають звільненим, а, значить, і підстав переглядати для нього базовий місяць немає (за умови, що не було підвищення зарплати).

Однак у випадку, коли протягом періоду вимушеного прогулу за його посадою, наприклад, підвищили оклад (ставку зарплати) або працівник набув права на встановлення надбавки за вислугу років (чи збільшення її розміру), то місяць підвищення (збільшення) стає базовим. Далі починаючи з місяця виходу на роботу визначається сума індексації з урахуванням вимог п. 5 Порядку № 1078.

Водночас індексація за місяці, за які виплачується середній заробіток у зв’язку з вимушеним прогулом, не провадиться, адже під час розрахунку середньої зарплати враховані суми індексації.

У яких випадках і з якою метою визначається базовий місяць?

В абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 тепер чітко зазначено, що базовим є місяць, у якому значення індексу споживчих цін приймається за 1 чи 100%. Тому базовим буде місяць, у якому відбувається підвищення зарплати (за рахунок її постійних складових). А для новоприйнятого працівника базовий місяць визначають уперше після підвищення зарплати³.

Як визначається фіксована величина індексації, якщо відбулося підвищення доходу працівника?

Мінсоцполітики просто процитувало абз. 3 п. 5 Порядку № 1078. Проте на практиці вже виникли запитання щодо його застосування. Зокрема питання з’являються, коли працівнику підвищили зар­плату, нараховують фіксовану величину індексації й настає право на нову індексацію. Розглянемо на прикладах.

У цьому випадку фахівці Мінсоцполітики⁴ вважають, що порівнювати суму підвищення потрібно із загальною сумою індексації (включаючи і раніше зафіксовану суму індексації). Тому за їх логікою в описаній ситуації в травні потрібно знову визначити фіксовану суму індексації в такий спосіб:

42,63 грн + 92,30 грн - 100 грн = 34,93 грн.

Отже, фактично відбувається зменшення раніше зафіксованої суми індексації.

До того ж трапляється ще одна цікава ситуація, яка, власне, не узгоджується із попередньою.

Місяць підвищення зарплати (травень 2014 року) стає базовим для індексації. Але оскільки сума підвищення зарплати менша за фіксовану суму індексації, то останню продовжують виплачувати. У травні йому нарахують зарплату в сумі:

3300 грн + 200 грн + 224 грн = 3724 грн.

Тоді працівник утрачає право на індексацію. Оскільки сума підвищення (250 грн) більша за суму фіксованої індексації (224 грн), то за вимогами абз. 3 п. 5 Порядку № 1078 починаючи із травня 2014 року фіксована сума індексації (224 грн) не нараховується, і цей місяць уважається базовим для проведення індексації.

У такій ситуації, щоб дотриматися вимог абз. 3 п. 5 Порядку № 1078, працівникові в травні нарахують зарплату в сумі:

3300 грн + 250 грн = 3550 грн.

Отже, підвищення зарплати працівника (на суму в кілька гривень вищу, ніж фіксована величина індексації) може призвести й до того, що його фактичний грошовий дохід стане меншим, ніж міг би бути, якби фіксовану величину продовжували виплачувати.

Таким чином, постійне оновлення Порядку № 1078 не вирішує проблем, а лиш ускладнює ситуацію, і тому постає нагальне питання про введення прозорішої та лаконічнішої процедури індексації доходів громадян.