Газета «Інтерактивна бухгалтерія»

  • slidebg
    «Інтерактивна бухгалтерія» — ми ПЕРШІ зі свіжими змінами!
    щоденна газета, база аналітичних матеріалів, нормативні документи, корисні функції
    для бухгалтерів та керівників
    .
Тариф
Газета+
99 грн
за 1 місяць
139 грн
за 1 місяць
Тариф
Преміум
279 грн
за 1 місяць
Тариф
Преміум+
799 грн
за 1 місяць
Бухгалтерська електронна газета
З питань передплати звертайтеся за:
тел.: (044) 392 3202
Електронна адреса: subscription@interbuh.com.ua
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 68131
у каталозі ДП «Преса»
Газета № 20 (29) — понеділок, 20 травня 2013
Новини законодавства
(коментар до листа ДПСУ від 18.03.2013 р. № 4198/6/18-3115)
Для початку нагадаємо, що взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають усі платники податків (п. 1.3 Порядку № 1588)
Підставою для взяття на облік відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом (п. 64.5 ПКУ).
Податківці підкреслили, що для взяття на облік постійні представництва нерезидентів і представництва іноземних юридичних осіб зобов’язані звернутися протягом 10 календарних днів із дня їх державної реєстрації (акредитації, легалізації) у встановленому порядку до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.
Важливо!
Реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності (окрім банківських установ) здійснює Мінекономрозвиткупротягом шістдесяти робочих днів із дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію (ст. 5 Закону про ЗЕД).
Судові рішення
(коментар до ухвали ВАСУ № К/9991/68142/12 від 15.01.2013 р. і постанови ВСУ № 21-95а13 від 02.04.2013 р.)
Давнє як світ протистояння роботодавців із Фондом соціального захисту інвалідів (далі — Фонд): перші створюють робочі місця для інвалідів, як того й вимагає чинне законодавство, останні наполягають, що створити робоче місце замало, роботодавцю слід його ще й заповнити. Врешті-решт усе закінчується судами. Які санкції передбачені за невиконання нормативу робочих місць та інші премудрощі працевлаштування інвалідів читайте в матеріалі «Працевлаштування інвалідів: що має знати роботодавець» газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 6(15) за 2013 рік. А от про тенденцію судових рішень у 2013 році з приводу цього питання свідчать коментовані судові акти.
На думку Фонду (викладену зокрема в Листі від 18.12.2009 р. № 1/6-608/06), обов’язок по працевлаштуванню інвалідів покладається виключно на роботодавця. Тобто шукати інвалідів і працевлаштовувати їх на створене робоче місце повинен також роботодавець.
На щастя для підприємств, установ, організацій і фізосіб, які використовують найману працю, суди стають на їх бік. Так, укоментованих ухвалі та постанові суд чітко зазначив: «…обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування» .
Середній заробіток
У газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 12(21) за 2013 рік ми вже говорили про оформлення та виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві. Сьогодні основну увагу приділимо нюансам обчислення лікарняних найманим працівникам. Ми розберемо весь алгоритм розрахунку та зупинимося на тонкощах, що можуть виникати в деяких нестандартних ситуаціях: у разі коли працівникові встановлено неповний робочий час, коли в розрахунковому періоді не було заробітку, у разі нарахування в розрахунковому періоді лікарняних, відпускних тощо.
Як ми і обіцяли, в продовження найактуальнішої на цей час теми відпусток, розпочатої у газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 17 (26) за 2013 р., докладно розглянемо, як розрахувати суму відпускних. Покроковий алгоритм розрахунку середньої зарплати не залишить вам шансу на помилку, а практичні приклади розставлять всі крапки над «і»
Кожен бухгалтер пам`ятає, що для розрахунку суми відпускних спочатку треба обчислити середню заробітну плату працівника. Для оплати часу щорічних відпусток, додаткових навчальних відпусток, додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, творчих відпусток зокрема або виплат компенсації за невикористані відпустки середню заробітну плату обчислюють відповідно до Порядку № 100. Отже, розберемо алгоритм обчислення відпускних.
Крок 1. Визначаємо розрахунковий період
За загальним правилом, обчислення середньої зарплати для оплати відпусток провадиться, виходячи з виплат заостанні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку № 100).
У разі якщо працівник працював на підприємстві менше року: середня зарплата обчислюється на основі виплат за фактичний час роботи: з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, у якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
Розглянемо практичні приклади та розберемо найпоширеніші ситуації визначення розрахункового періоду, а також порядок включення виплат у середній заробіток для оплати часу відпусток
Працівник пропрацював на підприємстві менше року
Приклад 1
Працівницю, яка має двох дітей віком до 15 років, прийнято на роботу 18.02.2013 р. Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону про відпустки, у перший рік роботи на підприємстві за її бажанням їй надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні з 20.05.2013 р. (до настання шестимісячного терміну безперервної роботи). Протягом роботи на підприємстві працівниці нараховували зарплату в розмірі місячного окладу — 5000,00 грн згідно зі штатним розписом. Усі робочі дні за період роботи відпрацьовані повністю.
У цьому випадку середня зарплата обчислюється, виходячи з виплат за фактичний час роботи на підприємстві, тобто з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, у якому надається відпустка.
Розрахунковим для розрахунку відпускних буде період із 01.03.2013 р. по 30.04.2013 р.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (без святкового дня — 8 Березня):
30   к.дн. + 30   к.дн. = 60   к.дн. Сумарний заробіток за розрахунковий період:
Як показує практика, під час нарахування декретних нерідко доводиться заново занурюватися в тонкощі розрахунку цієї виплати за допомогою професійних консультацій. Про нюанси оформлення, надання та обліку декретних ми писали в матеріалах «Декретна відпустка — 2013: оформити й оплатити!» та «Декретні: облік та оподаткування», що опубліковані в газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 12 (21) та 18 (27) відповідно за 2013 р. Цього разу ми зібрали в одній публікації всі нюанси розрахунку допомоги по вагітності та пологах
Загальний алгоритм розрахунку декретних
Як відомо, декретні оплачують за середньоденним заробітком у розрахунку на календарний день. Далі середньоденний заробіток потрібно помножити на кількість днів декрету, зазначену комі (уповноваженим) із соціального страхування у листку непрацездатності.
Тож під час обчислення суми допомоги ключову роль відіграє правильний розрахунок середньоденного заробітку. У загальному випадку його визначають у такій послідовності:
1. Визначаємо розрахунковий період . Даний період включає останні шість місяців (із 1 до 1 числа), що передують місяцю виходу в декрет.
Якщо жінка працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачували страхові внески менше шести календарних місяців, середню зарплату (дохід, грошове забезпечення) обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці (із 1 до 1 числа), у які сплачено страхові внески (п. 5 Порядку № 1266).
У попередній статті — «Розрахунок лікарняних у 2013 році» — ми описали загальний алгоритм та основні особливості, пов’язані з обчисленням допомоги з тимчасової втрати працездатності найманим працівникам. Тепер на цифрових прикладах розглянемо варіанти розрахунку лікарняних залежно від тривалості розрахункового періоду, виплат, які на нього припадають, режиму роботу працівника тощо.
Бухгалтерам часто доводиться проводити обчислення середньої зарплати з розрахунку виплат за останні два календарні місяці роботи. У такому разі діють свої правила розрахунків, і є певні особливості під час визначення розрахункового періоду згідно з Порядком № 100. Тож у нашій статті ми розповімо про різноманітні випадки застосування середнього заробітку, визначеного із заробітку за останні два місяці, про порядок урахування виплат й алгоритм розрахунку
У яких випадках середню зарплату визначають за два останні місяці
Більшість випадків, у яких середню зарплату обчислюють із заробітку за останні два місяці, озвучено в п. 1 Порядку № 100. Однак у ньому наведено неповний перелік таких випадків. Окрім того, чимало їх передбачено іншими законодавчими актами. Це такі випадки, як:
оплата простою, вільних днів під час навчання;
визначення розміру обмеженої матеріальної відповідальності та матеріальної допомоги (якщо законодавством передбачено її виплату в розмірі середньомісячної зарплати) тощо.
З основними випадками застосування середнього заробітку, визначеного за два місяці, можна ознайомитися в довіднику «Основні випадки застосування середнього заробітку, розрахованого з виплат за два останні місяці» газети «Інтерактивна бухгалтерія».
Розрахунковий період: особливості визначення
Для розрахунків у всіх випадках збереження заробітку, наведених у довіднику « Основні випадки застосування середнього заробітку, розрахованого з виплат за два останні місяці» беруть виплати за останні два календарних місяці, які передують події, з якою пов’язана така виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100). Проте так буде не завжди й у певних ситуаціях доводиться брати інші періоди для розрахунку (виплати за них) для обчислення середньої зарплати, а саме:
Про те, у яких випадках обчислюють середню зарплату за два місяці, як визначають дату події та розрахунковий період, ми вже розповідали в матеріалі «Середній заробіток при застосуванні двохмісячного розрахункового періоду» газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 20 (29) за 2013 р. Однак для кожного випадку є певні особливості, які ми проілюструємо на прикладах.
Дивіденди
Перш за все нагадаємо, що в бухгалтерському обліку дивіденди — це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства (п. 4 П(С)БО 15 «Дохід»).
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ГКУ, порядок використання прибутку (доходу) суб’єкта господарювання визначає власник (власники) або вповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.
Про податкові особливості виплати дивідендів та загальні правилами бухобліку ми розповідали в газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 9(18) за 2013 рік і поточному номері. Цей матеріал присвятимо бухобліку інвалютних дивідендів. Ви дізнаєтеся:
як перевести гривневі дивіденди в інвалюту;
чи розраховувати курсові різниці;
від якої суми обчислювати податки, пов’язані з виплатою дивідендів тощо.
Перевезення
Міжнародні автомобільні перевезення вантажів — важлива складова змішаних перевезень, але, крім логістичних казусів, трапляються й економічні сюрпризи: використання форм товарно-транспортних документів, неоднозначна фіскальна політика, що диференціюється залежно від країни походження безпосередньо вантажу чи суб’єкта послуги, безліч митних формальностей тощо…
У логістичній теорії змішані перевезення — переміщення вантажу двома чи більше видами транспорту. При будь-якій змішаній транспортній операції існує складова частина — автоперевезення. Транспортні експедитори й оператори змішаних перевезень пов’язують це передусім зі зручністю та маневреністю доставки вантажу по моделі door-to-door, використання якої є оптимальним вирішенням логістичної задачі доставки вантажів у світі. Адже наша держава протягом останніх семи років входить у півсотню передових країн світу з ефективної організації вантажопотоків за факторами швидкості та якості: «завод-транспорт-митниця-кордон» та «кордон-митниця-транспорт-склад-споживач».
Відповідно до ст. 908 ЦКУ, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Відносини між господарюючими суб’єктами під час перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні ґрунтуються на нормах і положеннях Женевської конвенції , до норм якої наближені й вимоги національного транспортного законодавства. Так, відповідно до положення ст. 909 ЦКУ, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві). Відправник же зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, якщо інше не передбачено саме договором між зазначеними учасниками транспортного процесу. Такий договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.
Підприємство (платник ПДВ) уклало договір з перевізником (нерезидентом Німеччини) про доставку вантажу з Мюнхена до Київа. Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на українську частину перевезення? Якщо так, то за якою ставкою?
ВІДПОВІДЬ: За п. 185.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, є операції платників податку з постачання:
послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України за ст. 186 ПКУ (пп. «б»);
послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом (пп. «е»).
Зверніть увагу!
Зазначені об’єкти обкладання ПДВ прописані саме для платників ПДВ, які здійснюють такі постачання. А ось про порядок обкладення цим податком ОТРИМАНИХ платниками ПДВ (чи будь-якою іншою юро собою-резидентом) послуг від нерезидентів (без ПДВшного статусу) говорить спецнорма — ст. 208 ПКУ. За її приписами під ПДВшний прес потрапляють лише послуги, місце постачання яких за ст. 186 ПКУ — митна територія України.
Тож далі з’ясуємо, що є місцем постачання для послуг з перевезення, які платник ПДВ отримав від нерезидента-перевізника.
Наше підприємство переважно надає послуги перевезення в межах України. Наразі отримали замовлення на транзитне перевезення вантажу з Бєлгорода до Відня. Чи можемо ми застосувати нульову ставку ПДВ, адже все перевезення оформлюватимемо однією накладною-СМR?
ВІДПОВІДЬ: Ні, нульову ставку ПДВ до транзитного перевезення не застосовують. Тут працюватиме ПДВшна пільга з п. 197.8 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Пояснимо…
Незважаючи на те що маємо справу з міжнародним перевезенням, адже його оформлено єдиним міжнародним перевізним документом (у нашому випадку — СМR), як цього і вимагає пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ, для транзитних перевезень прописано спеціальну норму – п. 197.8 ПКУ. Остання звільняє від ПДВ операції з постачання послуг із перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також із постачання послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням). На жаль, ПКУ не дає тлумачення поняття «транзит», але компенсувати це покликаний його п. 5.3, який дозволяє застосовувати для податкових цілей інші терміни, що не прописані в ПКУ, у значенні, установленому іншими законами.
Сільське господарство
Забезпечення харчуванням працівників сільськогосподарських підприємств, які виконують польові роботи, — доволі поширене явище. На практиці зустрічаються різні варіанти його реалізації: через їдальню сільгосппідприємств або через укладання договорів із закладами громадського харчування. Також існують різні способи надання такого харчування й, залежно від них, різні підходи до оформлення та відображення його в обліку.
Приватне підприємництво
Сьогодні все більше субєктів господарювання провадять свою діяльність через усесвітню мережу Інтернет. Інтернет-магазини — вже не дивина для наших просторів. Це й швидко, й економно. Щороку армія інтернет-юзерів кількісно збільшується й дає поштовх для зростання продажів. У матеріалі ми розповімо про інтернет-магазин приватних підприємців, а саме про організаційні аспекти, податкові премудрості та розрахункові заморочки.
Єдиний податок
У фізособи-підприємця, платника єдиного податку групи 3, платника ПДВ працюють три найманих працівники, за яких він щомісяця сплачує ЄСВ. Чи має право такий підприємець зменшити свій підприємницький дохід на суму сплаченого єдиного соцвнеску?
ВІДПОВІДЬ: Ні, не має права. Справа в тім, що об’єктом оподаткування єдиним податком є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій і/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) (п. 292.1 ПКУ). Сплачений підприємцем ЄСВ — це, безумовно, витрати. Однак головною особливістю спрощеної системи оподаткування є те, що розмір витрат жодним чином не впливає на базу оподаткування єдиного податку. Тож сума сплаченого підприємцем ЄСВ не зменшує оподаткованого доходу платника єдиного податку.
Нагадаємо!
У Книзі обліку доходів та витрат (для платників єдиного податку групи 3, які є платниками податку на додану вартість), затвердженій Наказом Мінфіну від 15.12.2011 р. № 1637 (далі — Книга), сумуутриманого ЄСВ відображають у графі 4 «Витрати на оплату праці найманих працівників» р. ІІ «Витрати». Стосовно нарахованого ЄСВ (як за себе, так і за найманих працівників), відповідні витрати не входять у фонд оплати праці, тому їх відображають у графі 5 «Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» р. ІІ «Витрати» Книги.
Скарбничка досвіду
(«Частина 1. Як повернути квиток на поїзд» читайте в газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 11 (20) за 2013 рік, «Частина 2. Повернення авіаквитків: як і куди повертаємо та яку суму отримуємо назад» — у газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 18 (27) за 2013 рік)
Автобусні перевезення досі залишаються популярними. На деякі рейси квитки необхідно купувати заздалегідь, на інші — безпосередньо перед виїздом. Продовжуючи тему повернення квитків, зупинимося на автобусних квитках і закцентуємо увагу на тому, як їх повернути та скільки коштів можна отримати назад
Для початку зазначимо, що пасажир може повернути квиток на автобуси міжміського та міжнародного сполучень. Сума коштів, які йому повернуть, залежить саме від того, скільки часу залишилося до відправлення автобуса чи минуло після його відправлення.
Як повернути автобусний квиток
Квиток на автобус слід повернути в касу автостанції (п. 136 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 р. № 176, далі — Правила № 176). У разі повернення квитка в касу необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу (п. 22 Порядку оформлення пасажирських перевезень на транспорті, затвердженого наказом Мінтрансу від 23.04.2009 р. № 450).
 
 
 
 
 

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ
і щодня (у робочі дні) отримуйте підбірку свіжої аналітики та новин!