Розглядаємо, чому з "карантинним" мораторієм не покінчено та якими нормами можна керуватися, якщо правду залишається шукати в суді

Нещодавно податківці оприлюднили роз'яснення, яке традиційно більше викликає питань, ніж їх вирішує. Так, з роз'яснення ДПС із категорії 132.01 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua) висновується, що норма п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення строків нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину не є застосовною з 27.05.2022 на період дії воєнного стану. А все тому, що пріоритетною нормою в питанні застосування штрафів є п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

В абз. 17 пп. 69.2 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовують відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 ПКУ (учинення діяння (дії або бездіяльності) унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину не є застосовними. Проте, оскільки саму норму, якою передбачено "карантинний" мораторій, не скасовано, маємо зробити висновок, що штрафи можуть застосовувати у частині дозволених під час воєнного стану перевірок. Тобто, якщо раніше мова йшла про фактичні, то з 27 травня перелік дозволених перевірок розширено і до камеральних та документальних позапланових.

Отже, дію п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ не поширено на ті перевірки, які дозволені п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, та, відповідно, штрафні санкції можуть бути застосовані за результатами таких перевірок.

Проте, якщо звернути увагу, скажімо, на звільнення від нарахування штрафу згідно з п. 50.1 ПКУ, у випадку заниження податкового зобов'язання у поданій декларації у разі подальшого уточнення таких податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку, то, на думку податківців, воно працює, якщо виправлення здійснено до 27 липня (як передбачено правилами п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) та лише щодо показників звітності за I квартал 2022 року.

Тобто вже щодо звітності за 2021 рік звільнення не буде (див. Інформаційний лист № 3/2022). Проте, на думку редакції, у такому разі звільнення від штрафу цілком можливе, оскільки у цьому випадку працює "карантинний" п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ. Тим часом податківці, найімовірніше, займають (принаймні у згаданому вище роз'ясненні) позицію, що після 27 травня карантинний мораторій втратив чинність.

Ми ж зачекаємо на рішення суду, оскільки пп. 4.1.4 ПКУ закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку. Належне застосування зазначеного принципу забезпечує реалізацію однієї зі складових верховенства права – правової визначеності. Саме можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.

Зокрема, у п. 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 р. у справі № 260/81/19 зроблено висновок про те, що за практикою ЄСПЛ, яка сформувалася з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків. Також на цей випадок передбачено норму п. 56.21 ПКУ:

З документа

У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Вочевидь, із цим питанням таки доведеться звертатися до суду, оскільки шанси на спростування з боку податківців у даному випадку невеликі, а законодавець урегулювати це питання також не поспішає.

Віталій Городній,
юрисконсульт,
ЛІГА:ЗАКОН

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.