Порядок урегулювання інвентаризаційних різниць визначено р. IV Положення № 879.

У протоколі інвентаризаційної комісії згідно з п. 1 р. IV Положення № 879 наводять пропозиції щодо врегулювання виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і даними бухобліку. При цьому обов'язково зазначають:

  • причини нестач;
  • пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці;
  • списання нестач у межах природного убутку;
  • списання нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин і вжитих заходів щодо їх запобігання.

Відповідно до п. 4 р. IV Положення № 879 нестачі, виявлені під час інвентаризації, зокрема:

  • запаси в межах норм природного убутку, списують за розпорядженням керівника на витрати (після взаємозаліку нестач цінностей і лишків унаслідок пересортиці);
  • понад норми природного убутку та втрати від псування цінностей, списують із балансу та відносять на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному законодавством, а якщо винні особи не встановлені – зараховують на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних або закриття справи.

Оцінка збитків від нестач

У Положенні № 879 прописано: розмір збитків від нестач, знищення (псування) визначають відповідно до законодавства.

Згідно з п. 2 Порядку № 116 розмір збитків від нестачі матеріальних цінностей визначають так:

  • проводять незалежну оцінку відповідно до вимог Закону про оцінку;
  • визначають розмір збитків, які призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді, відповідно до Методики № 1891.

Методика № 1891 передбачає можливість проведення незалежної оцінки з дотриманням вимог Закону про оцінку (п. п. 82, 84 Методики № 1891). Незалежну оцінку проводять на підставі укладеного договору між суб'єктом оціночної діяльності й установою-замовником. Після її проведення складають звіт оцінки збитків, який підлягає рецензуванню.

Однак держоргани приватизації (органи, уповноважені управляти державним майном), а також установи (за дорученням суб'єкта управління) згідно з п. 88 Методики № 1891 можуть самостійно проводити стандартизовану оцінку з використанням стандартної методології, за результатами якої складають акт оцінки збитків, який оформлюють за формою з додатка 15 до Методики № 1891.

Стандартизовану оцінку проводять за наявності таких умов:

  • відсутність вихідних даних, які містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), окрім даних бухобліку;
  • неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання (нестачі, знищення, псування);
  • завдання майнової шкоди внаслідок неправомірності дій із коштами.

Але якщо тільки одна з двох перших умов не виконувана, бажано проводити незалежну оцінку збитків від нестачі майна.

Зверніть увагу

У разі якщо оцінку погоджує, затверджує чи приймає орган державної влади або орган місцевого самоврядування, то рецензування акта оцінки збитків є обов'язковим. Водночас якщо рецензування акта оцінки майна проводить оцінювач, який працює в органі держвлади, і це входить до його посадових обов'язків, то воно безоплатне, у решті випадків – платне (ст. 13 Закону про оцінку).

За наявності позитивного висновку рецензента акт оцінки збитків затверджує орган, уповноважений управляти майном (орган державної влади, орган місцевого самоврядування) або за його дорученням – керівник установи чи вповноважена ним особа (останній абзац п. 88 Методики № 1891).

Зверніть увагу

Оцінку збитків проводять станом на дату добровільного відшкодування винною особою суми збитків або станом на дату звернення з позовом до суду (п. 83 Методики № 1891, ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відшкодування збитків

Якщо виявлені нестачі, то передусім виявляють винних у цьому осіб і розглядають питання про відшкодування збитків. Рішення про відшкодування збитків приймає керівник установи на підставі протоколу інвентаризаційної комісії залежно від суми збитків і конкретних обставин.

Які ж можуть бути варіанти відшкодування збитків?

1. Добровільне відшкодування. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника чи вповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно чи полагодити пошкоджене (ч. 5 ст. 130 КЗпП).

2. Притягнення до повної матеріальної відповідальності на підставі ст. 134 КЗпП. Це можливо за умови, якщо винною є особа, із якою укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП).

3. Притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності на підставі ст. ст. 132133 КЗпП. За шкоду, заподіяну установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники (окрім тих, які є посадовими особами), із вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більш ніж свій середній місячний заробіток.

Зверніть увагу

Керівник установи може видати розпорядження про відрахування суми збитків не пізніше ніж 2 тижні із дня виявлення заподіяної працівником шкоди, яке має бути звернено до виконання не раніше як 7 днів із дня повідомлення про це працівникові.

Але під час кожної виплати зарплати загальний розмір усіх відрахувань не має перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – 50% зарплати, яка належить до виплати працівникові (ч. 1 ст. 128 КЗпП).

Якщо працівник не згоден із відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядають у судовому порядку (ч. 2 ст. 136 КЗпП).

4. У решті випадків керівник установи звертається з метою покриття шкоди з позовом до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду (ч. 3 ст. 136 КЗпП).

Операції з нестач та оцінених збитків обліковують за Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженою наказом Мінфіну України від 29.12.2015 р. № 1219.

Редакція газети
«Інтерактивна бухгалтерія»

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

КЗпПКодекс законів про працю.

Закон про оцінкуЗакон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Положення № 879 – Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну України від 02.09.2014 р. № 879.

Порядок № 116 – Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116.

Методика № 1891 – Методика оцінки майна, затверджена постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891.