Питання зарахування зустрічних вимог не нове. Тривалий період каменем спотикання були обов’язковий продаж валюти й безпосередня заборона в постановах НБУ на зняття з валютного контролю операцій, які припиняють шляхом зарахування. Однак у 2019 році вказані заборони було скасовано. Про це й поговоримо

Провести залік зустрічних однорідних вимог можна. До 20 червня 2019 року зняти з валютного контролю експортну операцію, яку припиняли шляхом зарахування, у низці випадків було неможливо, певні зарахування потрапляли під табу. А починаючи із цієї дати й донині обмежень немає — зустрічні однорідні зобов’язання у ЗЕД можна зараховувати без негативних наслідків. Тепер — детальніше.

Загальні норми

Спеціальним законодавством — Законом № 959, Законом про валюту та ЦКУ — не заборонено припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону про валюту валютні операції здійснюють без обмежень відповідно до законодавства України, крім низки винятків, серед яких запровадження НБУ заходів захисту.

Тож, погляньмо, що ж нацзаконодавство говорить про зарахування.

Статтею 202 ГКУ передбачено, що господарське зобов’язання можна припиняти в декілька способів, зокрема:

— його виконанням (проведеним належним чином)

або

— зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.

Про це вказано й у ст. 601 ЦКУ: зобов’язання припиняють зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

І цьому не суперечить ст. 387 ГКУ: суб’єкти самостійно розпоряджаються валютною виручкою за винятком ситуацій з обов’язкового продажу частини валюти.

Певна річ, ст. 387 ГКУ стосувалася тих випадків, коли господарське зобов’язання припиняють саме шляхом його виконання, зокрема в разі отримання оплати — валютної виручки.

А тепер погляньмо, чи застосовні нині заходи захисту, установлені НБУ, щодо зарахування зобов’язань у ЗЕД.

Обмеження НБУ

У чинній нині Інструкції № 7 (пп. 5 п. 10 р. ІІІ) чітко вказано, що в разі запровадження НБУ заходів захисту у вигляді обов’язкового продажу частини надходжень в інвалюті банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

  • в інвалюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют/ російських рублях — незалежно від суми операції;
  • в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, які припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500 тис. євро за курсом НБУ на дату припинення зобов’язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог).

Винятком є випадки завершення здійснення валютного нагляду в разі припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіку).

Іще як виняток можна згадати незавершені операції в сумі, яка не перевищує незначну (а це в еквіваленті становить до 400000 грн), — їх знімають із нагляду (пп. 1 п. 9 р. ІІІ Інструкції № 7).

Завважимо

Граничний строк розрахунків — 365 днів (п. 21 р. ІІ Положення № 5). Винятки, коли такий строк не спрацьовує, перелічені в Постанові № 67. За порушення строку розрахунків загрожує пеня за кожен день прострочення в розмірі 0,3% суми не одержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) за курсом НБУ, установленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми не одержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону про валюту).

Тобто як такої заборони на зарахування зустрічних однорідних вимог чинні нормативні документи не містять. Але як наслідок є «розплата» — незняття з валютного нагляду, щоправда, лише зобов’язань в інвалюті 1-ї групи та рублях незалежно від суми, а для решти валют — якщо зарахування проводять на суму понад пів мільйона євро. Проте до уваги! Такі «обмеження» для зарахування зобов’язань спрацьовують «у разі запровадження Національним банком заходу захисту у вигляді обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті» (це прописано в пп. 5 п. 10 р. ІІІ Інструкції № 7).

А з 20 червня 2019 року не діє норма щодо обов’язкового продажу валюти — її скасувала Постанова № 78. Виходить, після скасування обов’язкового продажу валюти автоматично не діють і «обмеження» щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

Тобто з 20 червня 2019 року експортні операції, зобов’язання за якими припиняють шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, незалежно від того, у якій вони валюті та на яку суму, знімають із валютного нагляду.

Що треба для зняття з валютного нагляду операції, яку припиняють шляхом зарахування зобов’язань?

Банк зніме таку операцію з нагляду на підставі документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов (пп. 5 п. 10 р. ІІІ Інструкції № 7):

  • вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за такими операціями;
  • вимоги однорідні;
  • строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
  • між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Тобто якщо зараз підприємство домовиться з нерезидентом про зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов’язання, які припинили таким чином, знімуть із валютного нагляду, незважаючи ані на суму (менше чи ні за еквівалент у 500 тис. євро), ані на валюту (1-ша група, російські рублі чи інша), ані на дату виникнення власне зобов’язань.

Це підтверджують і податківці. Наприклад, у роз’ясненні з категорії 112.02 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) контролери зазначили, що чинне законодавство надає можливість припинення зобов’язань за операціями з експорту й імпорту товарів, які передбачають розрахунки в грошовій формі, зарахуванням зустрічних однорідних вимог за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів у разі дотримання сукупності таких умов:

  • вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за такими операціями;
  • вимоги однорідні;
  • строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
  • між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Отже, жодних перешкод для проведення зарахування зустрічних вимог сьогодні немає.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

ГКУ — Господарський кодекс України.

ЦКУ — Цивільний кодекс України.

Закон № 959 — Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII.

Закон про валюту — Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

Положення № 5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

Інструкція № 7 — Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

Постанова № 78 — постанова Правління НБУ «Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 18.06.2019 р. № 78.

Постанова № 67 — постанова Правління НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 р. № 67.

Класифікатор іноземних валют — Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою НБУ від 04.02.1998 р. № 34.