Ось і минув 2020 рік. Тож, саме час підбивати підсумки. Що потрібно зробити бухгалтерам, закриваючи звітний рік, читайте в нашій публікації

Перевіряємо наявність і правильність оформлення первинних документів

Кожна господарська операція для відображення в бухобліку має бути підтверджена документально (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV). До того ж наявність первинки важлива й для податкового обліку. Адже платникам податків заборонено формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

Тому наприкінці року не завадить перевірити наявність первинних документів до кожної здійсненої госпоперації.

Окрім того, варто перевірити правильність оформлення первинних документів, зокрема, наявність усіх обов’язкових реквізитів.

Більше про вимоги до оформлення первинних документів читайте в таких публікаціях:

«Первинний документ: роль в обліку та вимоги до оформлення»;

«Реквізити первинних документів: стисло про найголовніше»;

«Чи обов’язково використовувати типові форми під час складання первинних документів»;

«Чи можна оформлювати первинний документ на початок господарської операції»;

«Електронний документообіг: особливості складання первинних документів».

А про наслідки неправильного оформлення первинки читайте в консультації «Неправильно оформлений первинний документ: які наслідки в бухгалтерському та податковому обліку».

Виявлені помилки доведеться виправити, і в цьому вам стануть у пригоді такі публікації:

«Виправлення помилок у первинних документах»;

«Виправлення бухгалтерських помилок».

Відображаємо результати інвентаризації

Щороку перед складанням річної фінансової звітності всі юридичні особи, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, а також представництва нерезидентів мають проводити суцільну інвентаризацію активів і зобов’язань.

Суцільна інвентаризація охоплює всі види зобов’язань і всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у т.ч. предмети, що передані в прокат, оренду чи перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану.

Крім того, інвентаризації підлягають активи й зобов’язання, які обліковують на позабалансових рахунках.

Про правила та строки проведення річної інвентаризації читайте в публікації «Щорічна інвентаризація активів і зобов’язань: від документування до відображення результатів в обліку».

Як обліковувати результати інвентаризації (надлишки та нестачі), див. у таких публікаціях:

«Інвентаризація основних засобів: найважливіші аспекти»;

«Надлишок основних засобів: як відобразити в обліку»;

«Інвентаризація нематеріальних активів»;

«Інвентаризація запасів: про що потрібно знати»;

«Надлишок ТМЦ: бухоблік й оподаткування»;

«Облік нестач ТМЦ у межах норм природного убутку й понад такі норми»;

«Пересортиця: порядок проведення в обліку та документальне оформлення»;

«Інвентаризація незавершеного виробництва та незавершених капітальних інвестицій»;

«Інвентаризуємо касу»;

«Інвентаризація коштів на рахунках у банках»;

«Інвентаризація розрахунків із дебіторами та кредиторами»;

«Інвентаризація витрат майбутніх періодів, резервів і забезпечень».

Про відповідальність за непроведення річної інвентаризації ми розповідали у статті «Що загрожує підприємству за непроведення інвентаризації».

Переглядаємо залишки забезпечень та резервів і за потреби коригуємо їх

Згідно з нацстандартами залишок забезпечень (резервів) потрібно переглядати на кожну дату балансу та за потреби коригувати його (збільшувати чи зменшувати) (п. 8 НП(С)БО 10 і п. 17 НП(С)БО 11).

Більше про облік забезпечень і резервів читайте в таких публікаціях:

«Забезпечення: поняття, види та основні правила бухобліку»;

«Забезпечення під виконання гарантійних зобов’язань»;

«Забезпечення під реструктуризацію: як створити й відобразити в обліку»;

«Забезпечення під демонтаж основних засобів: створення, облік за П(С)БО й оподаткування»;

«Резерв сумнівних боргів»;

«Резерв відпусток: правила обчислення й облік».

Коригування залишків забезпечень і резервів оформлюємо бухдовідкою (див. публікацію «Бухгалтерська довідка: форма та випадки оформлення»).

Списуємо суми дооцінки необоротних активів

Суми першої дооцінки основних засобів і нематеріальних активів відображають у складі капіталу в дооцінках (Кт субрахунків 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів», 412 «Дооцінка (уцінка) нематеріальних активів») (п. 19 НП(С)БО 7, п. 22 НП(С)БО 8). Туди ж потрапляє й перевищення суми попередніх дооцінок об’єкта основних засобів/нематеріальних активів над сумою попередніх уцінок його залишкової вартості (п. 21 НП(С)БО 7, п. 23 НП(С)БО 8).

Водночас згідно з п. 21 НП(С)БО 7 і п. 23 НП(С)БО 8 сальдо капіталу в дооцінках щодо переоціненого об’єкта підприємство може щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включати до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках. Своєю чергою, до складу нерозподіленого прибутку під час вибуття такого об’єкта входитиме залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об’єкта, що відображений у складі капіталу в дооцінках.

Інакше кажучи, підприємство може періодично (щомісяця, щокварталу або раз на рік) списувати зі сформованого капіталу в дооцінках до нерозподіленого прибутку суму, яка відповідає сумі нарахованої додаткової амортизації, що стосується дооціненої частини об’єкта основних засобів (нематеріальних активів). Таке періодичне списання капіталу в дооцінках відображають записом Дт 411 (412) Кт 441 «Прибуток нерозподілений».

Тим часом, якщо об’єкт основних засобів (нематеріальних активів) вибуває (скажімо, унаслідок ліквідації через невідповідність критеріям визнання активом), увесь залишок капіталу в дооцінках, який за ним обліковують, потрапить до нерозподіленого прибутку (Дт 411 (412) Кт 441).

Отже, підприємство може обирати, коли списувати капітал у дооцінках:

— періодично (щомісяця, щокварталу чи раз на рік) у сумі, пропорційній до нарахування амортизації,

або

— у разі вибуття раніше переоціненого основного засобу (нематеріального активу).

Це потрібно закріпити в наказі про облікову політику. Детальніше — у статті «Підприємство дооцінило ОЗ: що робити з капіталом у дооцінках».

Проводимо річний перерахунок ПДВ і ПДФО

Платники ПДВ, які одночасно здійснювали оподатковувані, звільнені від ПДВ і/або такі, що не є об’єктом обкладення ПДВ, операції, повинні провести річний перерахунок компенсуючих податкових зобов’язань, нарахованих упродовж року, за ст. 199 ПКУ. Результати таких перерахунків фіксують у декларації з ПДВ за останній звітний період календарного року (грудень). Більше про це читайте тут — «Річний перерахунок ПДВ».

Крім того, під час нарахування зарплати за останній місяць звітного року роботодавці зобов’язані здійснювати перерахунок ПДФО за наслідками податкового звітного року (пп. «а» пп. 169.4.2 ПКУ).

Причому перерахунку підлягають лише суми ПДФО, нарахованого на доходи у вигляді зарплати, отримані під час перебування працівника в трудових відносинах протягом 2020 року (крім доходів звільнених працівників). Детальніше про це читайте в публікації «Перерахунок ПДФО за 2020 рік: правила, алгоритм, приклади».

Готуємо документи до зберігання

Згідно з Правилами № 1000/5 усі управлінські та службові документи, які створюють на підприємстві, підшивають в окремі справи (указуючи індекс, визначений номенклатурою підприємства, структурного підрозділу) з урахуванням строків їх зберігання.

Управлінський документ — службовий документ, спрямований на виконання установою функцій, що забезпечують її діяльність. До управлінських документів належать організаційно-розпорядчі, первинно-облікові, банківські, фінансові, звітно-статистичні, планові, ресурсні тощо (п. 2 р. І Правил № 1000/5).

Службовий документ — офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою в процесі її діяльності та має відповідні реквізити (п. 2 р. І Правил № 1000/5).

Строки зберігання організаційних, управлінських і кадрових документів, які створюють на підприємстві, визначені в Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженому наказом Мін’юсту України від 12.04.2012 р. № 578/5.

Якщо на підприємстві створюють номенклатуру справ і протягом року формують справи, то наприкінці року потрібно зробити:

— перевірку справ за 2020 рік, перевірку строків зберігання, розподіл документів за строками зберігання, виділення справ (томів, частин справи) із зазначенням їх назви;

— перевірку порядку заповнення журналів реєстрації документів, підрахунок кількості документів, перевірку наявності реєстраційних номерів;

— закриття журналів реєстрації (наприклад, Журналу реєстрації трудових договорів, Журналу обліку особових справ, Журналу обліку прийняття на роботу працівників, Книги обліку трудових книжок і вкладишів до них) за 2020 рік із зазначенням підсумкового запису про кількість зареєстрованих протягом року документів;

— закриття номенклатури справ із зазначенням підсумкового запису про кількість справ та її дозаповнення.

Номенклатура справ — обов’язковий для кожної установи систематизований перелік назв справ, що формуються в її діловодстві, із зазначенням строків зберігання справ (п. 2 р. І Правил № 1000/5).

Порядок документування управлінської інформації в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної печатки та кваліфікованої електронної позначки часу визначає Типова інструкція, затверджена постановою КМУ від 17.01.2018 р. № 55.

Визначаємо відстрочені податкові активи та зобов’язання

Порядок розрахунку відстроченого податкового активу (далі — ВПА) та відстроченого податкового зобов’язання (далі — ВПЗ) визначений НП(С)БО 17 та МСБО 12 «Податки на прибуток».

Нагадаємо

Відстрочений податковий актив — сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок:

— тимчасової податкової різниці, що підлягає вирахуванню;

— перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

— перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочене податкове зобов’язання — сума податку на прибуток, який сплачуватимуть у наступних періодах із тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Тимчасова податкова різниця — різниця між оцінкою активу або зобов’язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу чи зобов’язання відповідно.

Тимчасова податкова різниця, що підлягає вирахуванню, — тимчасова податкова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню, — тимчасова податкова різниця, яку включають до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

(п. 3 НП(С)БО 17)

Отже, відстрочені податки треба розраховувати таким чином:

1) порівняти показники бухгалтерського балансу з оцінкою його статей за даними податкового обліку й розрахувати різницю між ними. Саме такі різниці беруть участь у подальшому розрахунку відстрочених податків, але тільки за умови, якщо вони мають тимчасовий характер;

2) розрахувати ВПА і ВПЗ. Для цього потрібно помножити розраховані величини тимчасових різниць (що, відповідно, підлягають вирахуванню й оподаткуванню) на ставку податку на прибуток, яка діє наступного року (п. 12 НП(С)БО 17));

3) порівняти отримані суми ВПА та ВПЗ:

— якщо ВПА > ВПЗ, то різницю між їх значеннями відобразити в рядку 1045 «Відстрочені податкові активи» Балансу (Звіту про фінансовий стан) (ф. № 1);

— якщо ВПЗ > ВПА — у рядку 1500 «Відстрочені податкові зобов’язання» Балансу (Звіту про фінансовий стан) (ф. № 1).

У консолідованій звітності ВПА і ВПЗ показують розгорнуто.

На підставі розрахованих даних обчислюють бухгалтерський прибуток за такою формулою:

БП = Поточний податок на прибуток + ΔВПЗ – ΔВПА.

Див. про це також публікації:

«Чи нараховувати відстрочені податкові активи та зобов’язання підприємству з доходом менш як 20 млн грн»;

«Податковий збиток минулого року: чи має місце у фінансовій звітності».

Визначаємо фінансовий результат і закриття субрахунку 443

Для цього всі доходи й витрати підприємства за звітний період збираємо на рахунку 79 «Фінансові результати», зокрема:

— доходи списуємо в кредит відповідних субрахунків 791 «Результат операційної діяльності», 792 «Результат фінансових операцій» і 793 «Результат іншої діяльності»;

— витрати списуємо в дебет субрахунків 791, 792 і 793.

Після порівняння дебетових і кредитових оборотів за вказаними субрахунками (791, 792, 793) визначаємо відповідне сальдо. Причому:

— кредитове сальдо свідчить про отримання у звітному періоді прибутку;

— дебетове сальдо — про отримання у звітному періоді збитку.

Сальдо на субрахунках 791, 792 і 793 списуємо на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», що в бухобліку відображають таким чином:

— Дт 791, 792, 793 Кт 441 (442) — якщо отриманий прибуток відносять на збільшення нерозподіленого прибутку (зменшення непокритого збитку);

— Дт 441 (442) Кт 791, 792, 793 — якщо отриманий збиток направляють на зменшення нерозподіленого прибутку (збільшення непокритого збитку).

Як у бухобліку відображати нарахування податку на прибуток, читайте у статті «Бухгалтерський облік прибутку та податку на прибуток».

Крім того, не забудьте закрити дебетове сальдо на субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» у кореспонденції із субрахунками 441 та/або 442 з виведенням сальдо на одному із цих субрахунків.

Нагадаємо

На субрахунку 443 відображають здійснені в поточному періоді:

— розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів);

— відрахування в резервний капітал;

— інше використання прибутку.

У бухобліку це відображають проводкою Дт 441 Кт 443 — якщо використаний протягом року прибуток зменшує нерозподілений прибуток, Дт 442 Кт 443 — якщо збільшується непокритий збиток.

Крім того, пам’ятайте про дисконтування. Йому ми присвятили теми тижня «Дисконтування боргів» і «Дисконтування-2020». Також читайте такі публікації:

«Ставки дисконтування: інформповідомлення від Мінфіну»;

«Дисконтування зобов’язань за наслідками податкових перевірок: куди завела практика»;

«Кредит у національній валюті за ставкою, нижчою за ринкову: нюанси дисконтування»;

«Реалізація — сьогодні, оплата — через два роки: облікові варіації».

Заповнюємо та подаємо фінансову звітність

Кому, куди та в які строки потрібно подати фінзвітність за 2020 рік, а також як заповнювати кожну із форм фінзвітності, ми розповіли в таких публікаціях:

«Фінансова звітність: форми, строки та порядок подання»;

«Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;

«Звіт про рух грошових коштів»;

«Звіт про фінансові результати, або Звіт про сукупний дохід»;

«Звіт про власний капітал: особливості заповнення»;

«Примітки до річної фінансової звітності: правила заповнення»;

«Фінзвітність за сегментами: хто, коли та як має складати»;

«Фінзвітність малого підприємства: заповнюємо без помилок»;

«Порядок заповнення фінансової звітності мікропідприємства (форми № 1-мс, № 2-мс)».

Крім того, за результатами року складають і подають до ДПС податкову звітність, зокрема, податкову декларацію з податку на прибуток та податкову декларацію платника єдиного податку.

За строками подання звітності стежте у сервісі «Календар бухгалтера».

Алевтина ПОЛІЩУК,

бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

ПКУ — Податковий кодекс України.

НП(С)БО 7 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.

НП(С)БО 8 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну України від 18.10.1999 р. № 242.

НП(С)БО 10 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну України від 08.10.1999 р. № 237.

НП(С)БО 11 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. № 20.

НП(С)БО 17 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затверджене наказом Мінфіну України від 28.12.2000 р. № 353.

Правила № 1000/5 — Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мін’юсту від 18.06.2015 р. № 1000/5.