Ось і стартувала звітна кампанія з податку на прибуток за півріччя 2020 року. Вона обіцяє бути напруженою. Переважно завдяки істотним поправкам, унесеним 23.05.2020 до ПКУ відомим Законом № 466.
У нашій темі тижня ми висвітлимо важливі особливості піврічного звітування. А сьогодні розпочнемо з того, що нагадаємо основні правила подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897 (далі — Декларація). Зокрема, хто та в які строки має звітувати з податку на прибуток за півріччя 2020 року згаданою Декларацією

Хто подає Декларацію за півріччя

За допомогою цієї форми Декларації звітують як звичайні, так і специфічні платники податку на прибуток.

При цьому підприємства з особливим статусом у полі 9 заголовної частини Декларації проставляють відмітку про їх належність до відповідної категорії: банк, страховик, постійне представництво нерезидента тощо (див. лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17).

Далі ознайомимося з найпоширенішими категоріями платників податку на прибуток, які мають подати Декларацію за підсумками півріччя 2020 року, та надамо деякі актуальні пояснення.

Отож, Декларацію подають такі категорії прибутківців:

1. Юрособи — резиденти України, які за підсумками 2019 податкового (звітного) року отримали бухгалтерський дохід (за вирахуванням непрямих податків) понад 20 млн грн. Тобто які звітують у 2020 році у поквартальному режимі (п. 137.4, пп. «в» п. 137.5 ПКУ).

З поточних роз’яснень податківців висновується, що такі платники в Декларації за півріччя 2020 року продовжують обліковувати всі податкові різниці з р. ІІІ ПКУ, навіть коли їх бухдохід-2019 не перевищує 40 млн грн. І лише якщо за підсумками 2020 року згаданий платник не заробить бухдоходу 40 млн грн, він — за результатами податкового (звітного) 2020 року — зможе прийняти рішення не застосовувати всіх коригувань фінрезультату з р. ІІІ ПКУ (крім коригування на від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових років). Про це потрібно буде зазначити в графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» Декларації за 2020 рік (див. Лист № 8939 й Інформлист № 12).

На думку автора, такий підхід відповідає оновленому пп. 134.1.1 ПКУ (див. коментар «Реформа в оподаткуванні прибутку: перші роз’яснення податківців»).

2. Юрособи — виробники сільськогосподарської продукції (у розумінні пп. 137.4.1 ПКУ).

Нагадаємо

До 23.05.2020 згідно з роз’ясненнями податківців сільгоспвиробники звітували з податку на прибуток за загальними правилами, які передбачено для звичайних платників податку на прибуток (залежно від розміру річного бухдоходу — щокварталу чи раз на рік).

Утім із вказаної дати, завдяки змінам до пп. 137.4.1 та пп. 14.1.234 ПКУ, виробники сільгосппродукції мають право обрати особливий річний податковий (звітний) період із податку на прибуток, який має починатися з 1 липня минулого звітного року та закінчуватися 30 червня поточного звітного року (пп. 137.4.1 ПКУ).

Тому, як зазначили фіскали в Інформлисті № 12:

«…вже цього року виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують «загальний» річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту «б» підпункту 137.5 статті 137 Кодексу, мають право подати Декларацію за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати «особливий» річний період, який починається з 1 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року» (див. також Лист № 8939).

Хай там як, але коли сільгоспвиробник воліє перейти на особливий річний звітний період «липень — червень», на думку автора, не має значення, чи звітував він у 2020 році щокварталу, чи мав би подати Декларацію лише за календарний 2020 рік. Йому доведеться скласти й надати фіскалам Декларацію за півріччя 2020 року.

Але чи проставляти в такій деці відмітку в комірці «виробника сільськогосподарської продукції» поля 9 її заголовної частини?

Вважаємо, робити цього не варто.

Принаймні, донедавна фіскали роз’яснювали, що «виробники сільськогосподарської продукції у зазначеному полі декларації проставляють позначку лише у разі обрання «особливого» річного податкового (звітного) періоду, визначеного пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України» (див. лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17, а також лист ГУ ДФС у Рівненській області від 07.06.2016 р. № 1394/10/17-00-12-02-10).

З одного боку, можна стверджувати, що, подаючи Декларацію за півріччя 2020 року, сільгоспвиробник уже обрав період «липень – червень». Але з іншого — така відмітка, вочевидь, покликана не сигналізувати про сам факт обрання згаданого спеціального звітного періоду, а позначати тип звітної декларації.

Зрозуміло, що, суворо кажучи, Декларація за півріччя 2020 року — це не декларація сільгоспвиробника за спеціальний звітний період «липень – червень» або навіть його частину. Така Декларація лише буде подана в майбутньому.

Загалом, про всяк випадок, радимо проконсультуватися щодо цього питання з податківцями. Не завадить з’ясувати і їхню точку зору.

До того ж є сенс подати до Декларації за півріччя 2020 року доповнення в довільній формі на підставі , пояснивши ваш вибір особливого звітного періоду сільгоспвиробників із 1 липня по 30 червня. Це попередить можливі питання фіскалів. У такому випадку проставляють відмітку у графі «Наявність доповнення14» Декларації за півріччя 2020 року.

3. Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійні представництва.

До 23.05.2020 згідно з пп. 133.2.2 ПКУ платниками податку на прибуток — нерезидентами вважалися постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) й інші функції щодо таких нерезидентів чи їх засновників.

Зараз це нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, й інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, установленому р. ІІІ ПКУ.

Також починаючи зі згаданої дати з пп. 141.4.7 ПКУ вилучили норми, які надавали можливість постійному представництву нерезидента обчислити суму прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складання нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, або — за неможливості визначити такий прибуток шляхом прямого підрахунку — як різницю між доходом і витратами, визначеними із застосуванням до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Тобто з 23.05.2020 для оподаткування постпредставництв нерезидентів залишили тільки метод прямого обчислення оподатковуваного прибутку від діяльності на території України, причому з урахуванням правил трансфертного ціноутворення за ст. 39 ПКУ (див. наш коментар «Податок на репатріацію та постпредставництва: є важливі новини»).

Податківці в Листі № 8939 прокоментували ситуацію так: тепер пп. 141.4.7 ПКУ передбачає єдиний порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво оподатковують у загальному порядку та визначають обсяг оподатковуваного прибутку згідно з положеннями ст. 39 ПКУ.

Тому постпредставництвам — починаючи зі звітного періоду півріччя 2020 року — порекомендували подавати Декларацію з податку на прибуток, а не форми розрахунку постійного представництва (затверджені наказом Мінфіну України від 13.06.2016 р. № 544). Про це йдеться й у консультації з категорії 102.16 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).

Інші роз’яснення із цього питання нині, на жаль, відсутні. Щоправда, в Інформлисті № 12 питанням оподаткування результатів господарської діяльності нерезидентів через постійні представництва пообіцяли присвятити окремий інформлист. Із нетерпінням чекаємо на роз’яснення фіскалів про можливі коригування фінрезультату постпредставництв.

4. Неприбутківці, які порушили умови звільнення від оподаткування.

Ідеться про неприбутківців — неплатників податку на прибуток, які у січні – травні 2020 року порушили спецвимоги п. 133.4 ПКУ, скажімо, припустилися нецільового використання доходів.

Окрім інших негативних наслідків (див. пп. 133.4.3 ПКУ та матеріал «Які наслідки нецільового використання доходів неприбутковою організацією»), такі неприбутківці-порушники з місяця, наступного за місяцем, у якому вчинили порушення, перетворюються на прибутківців.

Далі вони до кінця року щокварталу подають контролюючому органу звичайну Декларацію (розраховану наростаючим підсумком) і фінзвітність, а також сплачують податок на прибуток на загальних підставах (за загальними правилами р. ІІІ ПКУ).

Тому, наприклад, порушивши неприбуткові умови в березні 2020 року, неприбутківцю доведеться подати Декларацію за півріччя 2020 року, у якій задекларувати показники, зокрема прибуток (або збиток) за квітень – червень 2020 року, і сплатити податкові зобов’язання (за їх наявності).

Окрім того, такому екс-неприбутківцю доведеться звітувати з податку на прибуток і за три квартали та за 2020 рік. А у 2021 році йому доведеться звітувати й сплачувати податок на прибуток на загальних підставах. Тобто залежно від результатів 2020 року — якщо річний бухдохід не перевищить 40 млн грн, то у 2021 року він подаватиме Декларацію не щокварталу, а лише за підсумками такого року (пп. «в» п. 137.5 ПКУ в редакції з 01.01.2021).

5. Юрособи, які з 01.07.2020 перейшли із загальної системи оподаткування на спрощену.

У категорії 102.20.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) податківці зазначили:

«Платник податку на прибуток, у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року, подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду».

При цьому, заповнюючи заголовну частину такої Декларації, ці екс-прибутківці з річним базовим звітним (податковим) періодом у її полі 2 «Звітний (податковий) період» одночасно вказують:

— відповідний звітний період, що передує кварталу, з якого переходять на спрощену систему оподаткування (І квартал, півріччя, три квартали);

— базовий звітний період — квартал (див. роз’яснення з категорії 102.20.02 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

6. Прибутківці, які ліквідувалися у II кварталі 2020 року.

Для них останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (пп. 137.4.3 ПКУ).

У роз’ясненні з категорії 102.20.02 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)) податківці прописали, що платник податку, який ліквідується та подає останню Декларацію, у полі 9 «Особливі відмітки» її заголовної частини проставляє позначку в клітинці Декларації «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».

Водночас у полі 2 «Звітний (податковий) період» Декларації такий платник зазначає базовий податковий (звітний) період, який він застосовув із початку року, та відповідний звітний період, у якому подають останню Декларацію:

— І квартал, півріччя, три квартали — якщо базовий звітний (податковий) період — календарний квартал;

— рік — для базового звітного (податкового) періоду — календарний рік.

Для нашої ситуації це означає, що в полі 2 заголовної частини «ліквідаційної» Декларації буде вказано звітний період, у якому подають останню Декларацію, тобто:

півріччя — якщо базовий звітний (податковий) період — календарний квартал;

рік — якщо базовий звітний (податковий) період — календарний рік.

Також заслуговує на увагу висновок податківців з ІПК ДПСУ від 04.10.2019 р. № 581/6/99-00-07-02-02-15/ІПК. Вони зауважили, що коли дата ліквідації припадає на початок або середину звітного (податкового) кварталу (року), платник податку на прибуток, що ліквідується, може подати останню (ліквідаційну) декларацію до закінчення звітного (податкового) кварталу (року), але не пізніше строків, установлених п. 49.18 ПКУ. Додатком до такої декларації та її невід’ємною частиною є комплект річної фінансової звітності (за період із початку року по дату ліквідації), у т.ч. ліквідаційний баланс.

Раніше аналогічне роз’яснення містилося й у категорії 102.20.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua). Зараз воно має помітку «Діяло до 23.05.2020» унаслідок набрання чинності нормами Закону № 466.

Звітування щодо нерезидентських доходів єдинниками, ФОПами-загальносистемниками, незалежними професіоналами та неприбутківцями

У Листі № 8939 й Інформлисті № 12 податківці підтвердили: юрособи-єдинники, підприємці, у т.ч. на єдиному податку, а також фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, звітують щодо виплачених нерезидентам у 2020 році доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України (п. 141.4 ПКУ) лише за підсумками річного податкового (звітного) періоду.

Відповідно, навіть якщо такі особи виплачували нерезидентам доходи в I півріччі звітного року, їм не потрібно звітувати щодо них й утриманого податку на репатріацію Декларацією за півріччя 2020 року із заповненим рядком 23 ПН та додатком (додатками) ПН. Цей обов’язок — щодо всіх виплачених у поточному році доходів нерезидентам — доведеться виконати за підсумками 2020 року (див. коментар «Реформа в оподаткуванні прибутку: перші роз’яснення податківців»).

Загалом такий самий підхід логічно «приміряти» і неприбутківцям, які застосовують річний звітний (податковий) період згідно з пп. 133.4.7 ПКУ та виплачували дохід нерезидентам протягом півріччя 2020 року.

Ми вважаємо, що їм теж несправедливо подавати піврічну Декларацію з додатком (додатками) ПН. Їм логічно відзвітувати щодо нерезидентських доходів Декларацією з додатком (додатками) ПН за підсумками 2020 року.

Принаймні, раніше фіскальні органи вимагали від неприбутківців, у разі виплати у звітному періоді нерезиденту доходів із джерелом походження з України, подавати Декларацію із заповненим рядком 23 ПН і додатком (додатками) ПН саме разом із їхнім неприбутковим Звітом (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469) — див. «Звіт про виплачені доходи нерезиденту-юрособі: заповнюємо додаток ПН».

Тим часом сьогодні це роз’яснення з категорії 102.04 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)) має відмітку «Діяло до 23.05.2020». А от нового, аналогічного, поки що немає. Сподіваймося, податківці незабаром висловляться щодо цього питання.

Нагадаємо

Раніше у роз’ясненні з категорії 102.04 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)), яке діяло до 23.05.2020 (переведене до нечинних у зв’язку з набранням чинності Законом № 466), податківці зазначали:

«З метою уникнення подвійного оподаткування доходів, які виплачуються (нараховуються, надаються) фізичній особі — нерезиденту резидентом — юридичною особою, податок, передбачений п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ) не утримується, але такі доходи оподатковуються згідно із нормами п. 170.10 ст. 170 розд. ІV ПКУ».

Маємо надію, що навіть після змін до ПКУ ця логічна точка зору контролерів не зміниться. Чекаємо на нове роз’яснення.

Строки подання Декларації та сплати податку за І півріччя 2020 року

За загальним правилом квартальну Декларацію потрібно подати відповідному податковому органу протягом 40 к. дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ). А якщо останній день строку подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем такого строку вважають операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

Для Декларації за півріччя 2020 року згаданий 40-й календарний день — 9 серпня 2020 року — припадає на неділю, тому останній день її подання — 10 серпня (понеділок).

Сплатити податок на прибуток, задекларований за півріччя 2020 року, потрібно не пізніше 19 серпня (середа) 2020 року (п. 57.1 ПКУ).

Способи подання Декларації

Малі та мікропідприємства можуть подавати Декларацію одним із трьох способів (за власним вибором):

1) особисто або через уповноважену на це особу;

2) поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У цьому випадку відправлення на адресу відповідного контролюючого органу треба здійснити не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання Декларації. Аби не вскочити в халепу, орієнтуйтеся, що останнім днем поштового відправлення має бути 4 серпня (вівторок);

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155. У цьому випадку відправлення треба здійснити не пізніше закінчення останньої години дня, у якому спливає граничний строк подання Декларації (п. п. 49.3, 49.5 ПКУ).

Декларації в електронному вигляді відповідає ідентифікатор форми документа J0100118.

При цьому в п. 49.3 ПКУ також визначено, що єдиною підставою для неприйняття податкової декларації в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у т.ч. у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, але за умови, якщо така податкова декларація:

1) відповідає всім вимогам електронного документа;

2) містить достовірні обов’язкові реквізити ();

3) надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Середні та великі підприємства подають Декларацію винятково в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155 (абз. 1 п. 49.4 ПКУ).

До слова — діє окрема норма щодо подання всіма платниками ПДВ декларацій із ПДВ в електронній формі (абз. 2 п. 49.4 ПКУ).

Отже, фактично Декларацію з податку на прибуток у паперовому вигляді можуть подавати лише мікро- та малі підприємства.

До того ж у п. 49.4 ПКУ визначено, що в разі припинення договору про визнання електронних документів із підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений пп. «а» і «б» п. 49.3 ПКУ (тобто особисто платником податків/уповноваженою на це особою або надсилати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення).

Податківці стверджують, що з метою визначення обов’язку подання платниками податків податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі застосовують бухоблікові критерії класифікації підприємств за групами, визначені ч. 2 ст. 2 Закону про бухобліку (див. роз’яснення з категорії 129.03 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)). Детальніше про це ми розповідали тут — «Групи підприємств за розмірами: практичні питання класифікації та перекласифікації».

Подання фінзвітності разом із Декларацією

Фінансова звітність — додаток до прибуткової Декларації (додаток ФЗ) та її невід’ємна частина (абз. 3 п. 46.2 ПКУ). Тому якщо контролери не отримають фінзвітності, Декларацію не приймуть.

Закон № 466 істотно відкоригував п. 46.2 ПКУ, який регламентує подання фінзвітності контролерам.

Платники податку на прибуток, які згідно із Законом про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом (читайте «Хто зобов’язаний оприлюднювати фінансову звітність»), подають із Декларацією з податку на прибуток за відповідний звітний (податковий) період Звіт про фінансовий стан (баланс) та Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) за формою, визначеною Законом про бухоблік, складені до перевірки аудитором (абз. 2 п. 46.2 ПКУ; детальніше про це див. у коментарях «Зміни в обкладенні податком на прибуток: жити стане «веселіше» та «Реформа в оподаткуванні прибутку: перші роз’яснення податківців»).

Інші прибутківці подають разом із відповідною Декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ (абз. 1 п. 46.2 ПКУ).

При цьому оновленим абз. 3 п. 49.4 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток, які подають Декларацію в електронній формі, мають подавати фіскалам і відповідну фінзвітність в електронній формі (з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155).

У спеціальних табличках «Наявність додатків» і «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» після основної частини Декларації не забувайте проставити відмітки «+» про вашу систему звітування (П(С)БО або МСФЗ) та про подання відповідних форм фінзвітності.

Усі колишні роз’яснення щодо подання фінзвітності разом із прибутковою Декларацією із розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) наразі відкликано внаслідок змін до ПКУ, унесених Законом № 466. Утім, на нашу думку, це не повинно кардинально вплинути на практику такого подання.

Наприклад, якщо відповідну фінзвітність за півріччя 2020 року завчасно (не пізніше 25 липня, п. 5 Порядку № 419) подали органам держстатистики через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» (формат із першою літерою «S»), то податківці автоматично отримають доступ до такої звітності, яка зареєстрована та зберігається у центральній базі даних.

Відповідно, подаючи після цього прибуткову Декларацію за півріччя 2020 року (з відмітками про подання відповідного фінзвітного додатка), уже можна повторно не подавати таку фінзвітність (цього разу — персонально фіскалам).

Чи не єдине роз’яснення в розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) щодо подання фінзвітності до ДПС — відповідь на запитання: «Як створюється фінансова звітність (звітна/нова звітна/уточнююча) в Електронному кабінеті та які електронні формати («S» чи «J») при цьому використовуються?» (категорія 102.20.02).

Фіскали повідомляють, що для платників податків, які обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі (у т.ч. і за допомогою Електронного кабінету), на веб-порталі ДПСУ ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність».

Тож, за посиланням від 30.12.2014 («Головна > Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності») викладено повідомлення щодо приймання й обробки фінансової звітності за різними форматами.

Під час створення звітності, яку подають до Державної податкової служби України й Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S».

Звітність, яку подають тільки до Державної податкової служби України, формують за форматами з першою літерою «J».

Чи подавати нульову (порожню) Декларацію

Питання викликане абз. 1 п. 49.2 ПКУ, згідно з яким платник податків зобов’язаний за кожен установлений ПКУ звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або в разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Зважаючи на такі вимоги, наростаючий підсумок, а також той факт, що фінансова звітність є додатком до прибуткової Декларації та її невід’ємною частиною, ситуацію, коли в платника немає жодного показника, який підлягає декларуванню в такій Декларації, можна вважати вкрай рідкісною. Детальніше про це читайте «Нульова декларація з податку на прибуток — чи подавати?».

Тому є сенс не обтяжуватися подібними питаннями, не ризикувати й подавати податковому органу навіть, здавалося б, нульові чи порожні Декларації.

На цьому ми сьогодні зупинимося. Зауважимо лише, що впоратися з більшістю технічних моментів заповнення рядків основної частини піврічної Декларації вам допоможе стаття «Декларація з податку на прибуток: рядок за рядком».

Також допитливим читачам можуть знадобитися наші публікації, присвячені річному декларуванню податку на прибуток (з поправкою на те, що нині — піврічна звітна кампанія та з оглядом на зміни до ПКУ, унесені Законом № 466):

Прибуткові зміни, запроваджені Законом № 466, ми обговорювали в таких коментарях: