Однією з неприємних і клопітких процедур, які виникають під час ліквідації ТОВ, є звільнення працівників. На практиці застосовують декілька варіантів припинення трудових відносин, які ми розглянемо в нашій статті

Варіант 1. Розірвання трудового договору з ініціативи власника

Цей варіант найбільше підходить для ситуації звільнення працівників у зв’язку з ліквідацією підприємства.

Зокрема, за нормами п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або вповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва та праці, у т.ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства чи перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП).

Зверніть увагу

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або вповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Однак це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації (ч. 3 ст. 40 КЗпП).

Нюанс: під час ліквідації підприємства правила п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП застосовні також у тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. За таких обставин працівник не має права вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку (п. 19 Постанови № 9).

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (окрім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (ч. 1 ст. 43 КЗпП). При цьому у ч. 1 ст. 431 КЗпП додатково вказано, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або вповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку ліквідації підприємства, установи, організації.

З огляду на це під час ліквідації ТОВ на звільнення працівників не потрібно отримувати згоду первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Важливо

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 місяці (ч. 1 ст. 492 КЗпП). Із цією метою видають наказ про попередження про заплановане вивільнення й ознайомлюють із ним працівників. Це можна зробити або наданням кожному працівнику під підпис окремого попередження, або шляхом ознайомлення з наказом всіх працівників, які ставлять підписи про це в наказі або в додатку до наказу.

Як зазначає Пленум ВСУ в п. 19 Постанови № 9, чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу перебування його у відпустці або тимчасової непрацездатності. За умови недотримання строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював.

Проте Міністерство праці та соціальної політики України в листах від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10, від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12, від 07.10.2015 р. № 420/06/186-15 повідомило таке: до завершення 2-місячного строку з дня попередження звільнення працівників за ініціативи адміністрації на зазначених підставах без їхньої згоди не допускається. Однак за наявності прохання працівника скоротити строк попередження про майбутнє звільнення, який обов’язковий лише для адміністрації, працівник може бути звільнений до його завершення як на підставах, визначених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, так і за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) і за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Отже, якщо саме працівник у письмовій формі попросить його звільнити без дотримання 2-місячного строку, ТОВ має право його звільнити. Для цього Міністерство праці та соціальної політики України рекомендує працівнику подати заяву роботодавцю з проханням скоротити строк попередження про звільнення, зазначивши дату, з якої він бажає бути звільненим. Трудовий договір припиняють відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Своєю чергою, якщо вивільнення є масовим, то відповідно до ст. 48 Закону № 5067 власник або вповноважений ним орган доводить до відома Державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників (ч. 3 ст. 492 КЗпП). Тому не пізніше ніж за 2 місяці до вивільнення працівників ТОВ має подати до територіального органу Державної служби зайнятості України за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування звітність за формою № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці», затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. № 317.

Власне, із форми № 4-ПН видно, що підприємство повинно перед її поданням уже видати наказ про попередження про заплановане вивільнення працівників (цю інформацію вказують у графі 3 «Дата наказу про попередження про заплановане вивільнення» форми № 4-ПН).

Особливість звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП полягає також в тому, що працівникам потрібно виплатити вихідну допомогу. Це передбачено нормами ч. 1 ст. 44 КЗпП, згідно з якими в разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у ст. 40 КЗпП, працівникові виплачують вихідну допомогу в розмірі, не меншому за середній місячний заробіток.

Зокрема, на необхідність дотримання вимог про виплату вихідної допомоги звертає увагу й Міністерство праці та соціальної політики України в листах від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10, від 07.10.2015 р. № 420/06/186-15. В останньому листі Мінпраці також зазначає, що колективним договором на підприємстві може бути встановлено додаткові розміри вихідної допомоги.

Як і в інших випадках звільнення працівника, за нормами ст. 47 КЗпП власник або вповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або вповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. У решті випадків звільнення копію наказу видають лише на вимогу працівника.

Працівнику виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 1 ст. 83 КЗпП).

Візьміть до відома

За загальними нормами ч. 1 ст. 22 Закону № 504/96 у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або вповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Проте згідно з п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону № 504/96 це відрахування не здійснюють, якщо працівник звільняється з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у т.ч. ліквідацією, реорганізацією чи перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників.

Під час звільнення працівника виплату всіх сум, що належать йому, від підприємства провадять у день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові під час звільнення, власник або вповноважений ним орган має письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ч. 1 ст. 116 КЗпП).

Варіант 2. Припинення трудового договору за угодою сторін

На практиці ТОВ іноді застосовують варіант звільнення працівників за угодою сторін на підставі пп. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Для ТОВ цей варіант має певні переваги, оскільки:

— по-перше, не треба повідомляти працівника про звільнення за 2 місяці;

— по-друге, у такому випадку не виплачують вихідну допомогу.

А те, що під час ліквідації підприємства працівники можуть бути звільнені й за угодою сторін (на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП), підтвердило Мінпраці України в листі від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12.

За такого варіанта звільнення необхідно письмово оформити домовленість між ТОВ і працівником про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін), у якій вказати строк припинення договору.

ВСУ в п. 8 Постанови № 9 зазначає, що в разі домовленості між працівником і власником підприємства про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняють у строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише за взаємної згоди про це власника або вповноваженого ним органу та працівника.

Сама по собі згода власника або вповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважають таким, яке відбулося з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП).

За такого варіанта звільнення форму № 4-ПН до Державної служби зайнятості не подають. Це висновується, зважаючи на ч. 1 ст. 48 Закону № 5067, якій зазначено, що масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом:

1) одного місяця:

— вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі й організації із чисельністю від 20 до 100 працівників;

— вивільнення 10% і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі й організації із чисельністю від 101 до 300 працівників;

2) трьох місяців — вивільнення 20% і більше працівників на підприємстві, в установі й організації незалежно від чисельності працівників.

Водночас у п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону № 5067 випадок ліквідації підприємств пов’язується зі змінами в організації виробництва та праці (звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

До того ж із форми № 4-ПН видно, що вона стосується тих випадків, коли підприємство попереджає працівника про заплановане вивільнення.

Як і в інших варіантах звільнення, працівнику виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним відпустки (ч. 1 ст. 83 КЗпП) та всі інші суми в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Так само про нараховані суми, належні працівникові, під час звільнення письмово повідомляють працівника перед виплатою зазначених сум (ч. 1 ст. 116 КЗпП).

Варіант 3. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

Під час ліквідації ТОВ працівник може звільнитися й за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП. Із цим погоджується й Мінпраці України в листі від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12.

Згідно із ч. 1 ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або вповноважений ним орган письмово за 2 тижні. Тож, працівник у цьому випадку пише відповідну заяву щодо звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП.

У разі якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або вповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Перелік поважних причин, за наявності яких дотримуватися строку 2 тижні не потрібно, наведено у ч. 1 ст. 38 КЗпП, при цьому він не є вичерпним. Тому якщо ТОВ визнає причину поважною, працівник може й не відробляти 2 тижні.

Цей варіант звільнення для ТОВ є найбільш безпроблемним. На підставі заяви працівника видають наказ про звільнення, форму № 4-ПН до Державної служби зайнятості не подають. А в день звільнення працівника виплачують йому належні суми, до яких входить і грошова компенсація за всі не використані ним дні відпустки. Про ці суми працівника письмово повідомляють (ч. 1 ст. 83 КЗпП, ч. 1 ст. 116 КЗпП).

Ніна ДЬЯКОНОВА,

консультант із бухгалтерського обліку й оподаткування

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. КЗпП — Кодекс законів про працю України.

2. Закон № 504/96-ВР — Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

3. Закон № 5067 — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

4. Порядок № 317 — Порядок подання форми звітності № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці», затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. № 317.

5. Постанова № 9 — постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9.