На період карантину наше ТОВ (складає фінзвітність за П(С)БО, квартальний платник податку на прибуток) вимушено скоротило обсяги виробництва продукції. Унаслідок цього частина виробничих основних засобів, які ми амортизуємо прямолінійним методом, тимчасово простоює. Чи зобов’язані ми законсервувати такі об’єкти? Чи можна продовжувати їх амортизувати?

Через пандемію COVID-19 чимало підприємств потрапили в дуже скрутне становище, зокрема, вимушені тимчасово скорочувати виробництво чи навіть повністю зупиняти його. Як наслідок — виробничники та бухгалтерія шукають відповіді на подібні питання. Наші коментарі щодо цього — далі.

Консервація

У разі якщо підприємство змушене тимчасово призупинити використання основних засобів (далі — ОЗ) у виробництві, воно може законсервувати їх за власним рішенням. Утім, наголошуємо, що для вашого ТОВ консервація не є обов’язковою.

Нормативне визначення консервації знаходимо в п. 2 Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затвердженого постановою КМУ від 28.10.1997 р. № 1183 (далі — Положення № 1183):

консервація — комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як 3 роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої й іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

Свого часу в публікації «Консервація основних засобів: порядок, документальне оформлення, облік» ми пояснювали, що консервацію проводять, аби зберегти об’єкти й зменшити витрати на утримання ОЗ, які тимчасово (зазвичай довгостроково) не використовуватимуть у господарській діяльності.

«Тимчасово» — оціночна категорія. Як правило, про консервацію не йдеться, якщо об’єкт ОЗ планують не використовувати протягом 1–2 місяців. Коли ж очікується тривалий простій (наприклад, півроку й більше), оцінюють доцільність консервації. Подібні міркування повністю актуальні й для поточної «карантинної» ситуації.

Окрім того, варто зважати на те, що витрати на консервацію ОЗ можуть виявитися вищими за майбутню економію витрат на їх утримання. Тому підприємство має врахувати всі істотні обставини, проаналізувати перспективи (зокрема, очікувані строки простою) та самостійно вирішити, чи консервувати об’єкт, який тимчасово не використовуватимуть.

До того ж пам’ятайте, що механізм консервації, який регламентовано Положенням № 1183, обов’язковий лише для підприємств:

— які мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави. Нині Перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затверджено постановою КМУ від 04.03.2015 р. ;

— заснованих на державній власності (крім підприємств, установ Державної кримінально-виконавчої служби).

Для решти підприємств Положення № 1183 має рекомендаційний характер. Вони можуть застосовувати його повністю або частково в добровільному порядку (див. лист Мінрегіону від 14.11.2012 р. № 7/15-18364).

Отже, якщо підприємство обґрунтує для себе доцільність консервації (зокрема, очікують на доволі тривалий простій) та прийме відповідне рішення, у питаннях організації, документального оформлення такого процесу та бухобліку витрат воно може послуговуватися згаданою вище «консерваційною» публікацією.

Бухгалтерська амортизація

У запитанні читача зазначено, що підприємство складає фінансову звітність за національними П(С)БО. Тож, коли воно вирішить законсервувати ОЗ, на такий період (розпочинаючи з місяця, наступного за місяцем переведення ОЗ на консервацію) нарахування бухгалтерської амортизації доведеться призупинити (п.п. 23, 29 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Залишкову вартість ОЗ, які тимчасово не використовують (консервація, реконструкція тощо), розкривають у примітках до фінансової звітності (п. 37.5 П(С)БО 7).