Не всі підприємства в період дії карантину можуть призупинити свою діяльність чи перевести працівників на віддалений режим роботи. Наприклад, це стосується підприємств, що реалізують продукти харчування або лікарські засоби. Своєю чергою, такі підприємтсва мають уживати відповідних профілактичних заходів:
— вимірювати температуру працівників;
— забезпечувати їх антисептичними та дезінфікуючими засобами;
— видавати засоби індивідуального захисту (маски чи респіратори для обличчя, медичні рукавички, захисні костюми тощо).
Це той мінімум, який потрібен у нинішніх умовах, аби зберегти здоров’я працівників.
Тож, з’ясуймо, як усе це відображати в бухобліку та чи будуть при цьому податкові наслідки

Безконтактний термометр

Бухгалтерський облік

Безконтактний (інфрачервоний) термометр — це термометр, який дозволяє вимірювати температуру на відстані за допомогою реєстрації променів теплового випромінювання.

Зазвичай очікуваний строк корисного використання (експлуатації) такого термометра — понад рік. У такому випадку його слід обліковувати як необоротний актив. Водночас залежно від вартості термометра його можуть обліковувати у складі:

— основних засобів на субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар»

або

— малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА) на однойменному субрахунку 112.

Детальніше про це — у публікаціях:

«Придбання МНМА: бухгалтерський та податковий облік»;

«Основні засоби: визнання та класифікація».

Нараховану щомісяця амортизацію таких активів відображають збільшенням суми витрат підприємства та зносу необоротного активу — Дт 15, 23, 91–94 (залежно від напряму використання) Кт 131 або 132 (п. 30 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

У разі якщо безконтактний термометр використовують для вимірювання температури працівників різних відділів підприємства, він матиме загальногосподарське призначення. Тоді амортизаційні відрахування з його вартості слід відображати у складі адмінвитрат на рахунку 92 (п. 18 П(С)БО 16 «Витрати»).

Термометри, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких менш ніж рік, треба обліковувати у складі запасів на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» згідно з П(С)БО 9 «Запаси».

Під час передання таких термометрів в експлуатацію їх вартість потрібно списати на витрати — Дт 15, 23, 91–94 (залежно від напряму використання) Кт 22.

Більше про облік малоцінних швидкозношуваних предметів (далі —МШП) читайте в публікації «Облік МШП: оприбуткування та передання в експлуатацію».

Податок на прибуток

Нині об’єкт обкладення податком на прибуток обчислюють шляхом коригування бухгалтерського фінрезультату до оподаткування на різниці, передбачені положеннями ПКУ.

Щодо операцій із придбання (оприбуткування) необоротних активів — у ПКУ не передбачено жодних коригувань фінрезультату до оподаткування. Звісно, якщо не йдеться про придбання в нерезидентів. Тоді за виконання певних умов діятиме збільшуюче коригування з пп. 140.5.4 ПКУ.

А от щодо нарахування амортизації чи в разі ліквідації або продажу об’єкта основних засобів доведеться показати збільшуючі/зменшуючі коригування фінрезультату, передбачені п. 138.1 і п. 138.2 ПКУ.

Зауважимо

Згідно з пп. 14.1.138 ПКУ податковими основними засобами будуть лише термометри зі строком корисного використання понад рік і вартістю більш ніж 6000 грн.

Такі термометри не є невиробничими, адже сприяють безпечному провадженню госпдіяльності підприємства. Детальніші пояснення щодо господарського призначення таких активів див. далі (у частині обкладення ПДВ).

Причому т.зв. податкові МНМА (госпдіяльні матактиви зі строком корисного використання понад рік та вартістю не більш ніж 6000 грн) не є основними засобами в розумінні пп. 14.1.138 ПКУ. Тому в податковому обліку їх не амортизують, і, відповідно, жодні різниці, передбачені ст. 138 ПКУ, за такими активами не виникають.

Отже, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка АМ до декларації з податку на прибуток потрібно вказати різниці, які виникають під час нарахування амортизації основних засобів (у розумінні визначення з пп. 14.1.138 ПКУ) або нематеріальних активів без урахування амортизації податкових МНМА (див. ІПК ДФСУ від 11.01.2018 р. № 116/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 11.02.2019 р. № 485/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК ГУ ДФС у Полтавській області від 07.03.2019 р. № 938/ІПК/16-31-12-04-23).

Тож, якщо вартість безконтактного термометра не перевищує 6000 грн, за ним коригувань не буде.

У випадку якщо термометр — МШП, то коригувань не буде. Витрати, відображені в разі передання термометра-МШП в експлуатацію, урахують в об’єкті обкладення податком на прибуток за бухобліковими правилами під час формування фінрезультату до оподаткування.

ПДВ

За наявності належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної вхідний ПДВ щодо придбаного безконтактного термометра має входити до складу податкового кредиту (див. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 і абз. 22 п. 201.10 ПКУ).

Нараховувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ не потрібно. Адже придбання такого термометра пов’язане із забезпеченням заходів з охорони праці, передбачених Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII (далі — Закон про охорону праці).

Крім того, ст. 18 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III (далі — Закон № 1645) зобов’язує власників, керівників й інших посадових осіб підприємств сприяти здійсненню заходів щодо захисту населення від інфекційних хвороб. До таких заходів належить і вимірювання температури тіла працівників, з метою виявлення симптомів інфекційного захворювання.

Тому придбання безконтактного термометра є необхідністю для безпечного провадження госпдіяльності підприємством і виконання вимог законодавства. І таке придбання ми вважаємо госпдіяльним.

Антисептичні та дезінфікуючі засоби

Бухгалтерський облік

Антисептики й дезінфікуючі засоби для протирання рук, поверхонь, обробки інструментів чи обладнання, а також мийно-дезінфікуючі засоби для прибирання приміщень слід обліковувати у складі запасів на субрахунку 209 «Інші матеріали».

Під час видачі таких запасів для використання їх вартість у бухобліку має входити до складу витрат — Дт 15, 23, 91–94 (залежно від напряму використання) Кт 209.

Податок на прибуток

Як у частині придбання, так і в разі використання цих дезінфікуючих засобів ПКУ не передбачає жодних коригувань фінрезультату до оподаткування. Тому такі операції враховують в об’єкті обкладення податком на прибуток за бухобліковими правилами під час формування фінрезультату до оподаткування.

Щоправда, коли йдеться про придбання у нерезидентів, то за певних умов діятиме збільшуюче коригування із пп. 140.5.4 ПКУ.

ПДВ

Вхідний ПДВ за придбаними дезінфікуючими засобами мають входити до складу податкового кредиту. Звісно, за наявності зареєстрованої в ЄРПН відповідної податкової накладної або касового чека на загальну суму до 240 грн із ПДВ (згідно з пп. «б» п. 201.11 ПКУ).

Як і в попередньому випадку, вважаємо, що підстав для нарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 ПКУ тут немає.

Зокрема, якщо говоримо про дезінфекцію поверхонь, обладнання чи прибирання приміщень підприємства, то можна стверджувати, що такі заходи безпосередньо пов’язані з госпдіяльністю. Адже їх можна віднести до розряду санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності, які вписуються в поняття охорони праці згідно із Законом про охорону праці. А необхідність створити на робочому місці санітарно-побутові умови, які повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, безпосередньо передбачена у ст. 153 Кодексу законів про працю України.

Так само можна розглядати й дезінфекцію рук працівників. Тим паче що такі заходи здійснюють на виконання вимог постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211 (далі — Постанова № 211).

Крім того, обов’язок здійснювати юрособами профілактичні дезінфекційні заходи (не рідше ніж двічі на рік — навесні та восени) у жилих, виробничих й інших приміщеннях (будівлях), що належать їм або перебувають у них у користуванні, передбачено ст. 18 Закону № 1645. Та й там же прописано про згадане вище сприяння здійсненню заходів щодо захисту населення від інфекційних хвороб, серед яких є й дезінфекція.

Щоправда, податківці дозволяють не нараховувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання за придбаннями, наприклад, мила та миючих засобів, за умови, якщо їхня вартість входить до складу вартості товарів/послуг, постачання яких обкладають ПДВ. Тобто якщо витрати на придбання відшкодовують покупці у вартості інших товарів/послуг, які постачає платник ПДВ. Про це зазначено в ІПК ДФСУ від 05.06.2018 р. № 2456/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 07.09.2017 р. № 1857/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 11.07.2017 р. № 1115/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Такі купівлі продиктовані не примхою та бажанням підприємства, а нагальною необхідністю безпечно провадити госпдіяльність і вимогами законодавства. До того ж навряд чи можна говорити, що такі засоби «постачають» працівникам. Це ж загалом не безкоштовна роздача, а забезпечення безпечних умов праці та діяльності підприємства, тобто витратні матеріали. Тому, як на нас, визнання в такому випадку негосподарського використання чи окремого об’єкта обкладення ПДВ неправомірне.

Хоча може виникнути необхідність у нарахуванні компенсуючих ПДВ-зобов’язань згідно зі ст. 199 ПКУ, якщо підприємство провадить пільгову діяльність або поєднує пільгову й оподатковувану діяльність, а таке придбання не можна пов’язати з конкретним видом діяльності. Детальніше про це — у публікації «Річний перерахунок ПДВ».

ПДФО та військовий збір

З метою обкладення ПДФО важливо, аби дохід фізособи можна було персоніфікувати. Водночас антисептиками та дезінфікуючими засобами зазвичай користується невизначене коло працівників. Це можуть бути навіть відвідувачі та клієнти підприємства. Тобто у цьому випадку реально підстави та можливість для персоніфікації відсутні. Адже засоби використовують для забезпечення діяльності самого підприємства, а не надають у власність фізичних осіб.

Тому вартість антисептиків і дезінфікуючих засобів не розглядається як дохід конкретної фізособи (як працівника, так і клієнта, що відвідав підприємство) і не є об’єктом обкладення ПДФО й, відповідно, військовим збором.

Засоби індивідуального захисту (захисні маски/респіратори, рукавички)

Бухгалтерський облік

Строк служби захисних масок/респіраторів та рукавичок обмежений коротким терміном, а подеколи й декількома годинами, тобто точно менш ніж рік. Адже вони є одноразовими. Звісно, окрім респіраторів, які можна використовувати довше, змінюючи фільтри. Однак і їхній строк служби зазвичай не довготривалий (менш ніж рік). Тому такі засоби слід обліковувати на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» згідно з П(С)БО 9 «Запаси».

Під час видачі засобів індивідуального захисту працівникам у бухобліку слід відобразити списання облікової вартості таких активів на рахунки обліку витрат — Дт 15, 23, 91–94 (залежно від напряму використання) Кт 22.

Більше про облік МШП читайте в публікації «Облік МШП: оприбуткування та передання в експлуатацію».

Податок на прибуток

ПКУ не передбачає жодних коригувань фінрезультату до оподаткування для МШП. Тому витрати, відображені під час передання МШП в експлуатацію, урахують в об’єкті обкладення податком на прибуток винятково за бухобліковими правилами.

ПДВ

За наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної вхідний ПДВ за придбаними засобами індивідуального захисту має входити до складу податкового кредиту.

Причому забезпечення працівників захисними засобами можна класифікувати як заходи з охорони праці. До того ж проведення профілактичних і протиепідемічних заходів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, які включають, зокрема, використання захисних масок і рукавичок, вимагає й згадана вище Постанова № 211. Тож, витрати на забезпечення працівників такими засобами є необхідними для провадження госпдіяльності. Тому нараховувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ в такому випадку немає підстав.

Своєю чергою, передання засобів індивідуального захисту працівникам не можна назвати постачанням товарів (передання права власності працівникам не відбувається). Отже, за такою операцією не потрібно нараховувати податкові зобов’язання згідно з п. 185.1 і п. 188.1 ПКУ.

ПДФО та військовий збір

Як і в попередньому випадку, ми вважаємо, тут немає персоніфікованого доходу фізичної особи. Адже захисні маски й рукавички роздають у необхідній кількості всім працівникам, також їх можуть брати сторонні відвідувачі підприємства, наприклад, покупці, які обирають товари. Тож, об’єкта обкладення ПДФО тут не буде. Відповідно, не треба нараховувати військовий збір.

Алевтина ПОЛІЩУК,

бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»