Новости публикуются на языке оригинала

ДФСУ в листі від 29.10.2015 р. № 22910/6/99-99-19-02-02-15 розглянула питання щодо визначення фінрезультату при нарахуванні резерву сумнівних боргів і при списанні безнадійної заборгованості, що перевищує резерв сумнівних боргів.

Тож податківці зазначають: коригування фінрезультату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у т.ч. резерву сумнівних боргів, передбачає:

  • збільшення фінрезультату до оподаткування на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО чи МСФЗ (пп. 139.2.1 ПКУ).
  • збільшення фінрезультату до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам1, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, понад суму резерву сумнівних боргів;
  • зменшення фінрезультату до оподаткування на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до П(С)БО чи МСФЗ (пп. 139.2.2 ПКУ).

1 Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ наведено в пп. 14.1.11 ПКУ. Так, у податковому обліку безнадійною заборгованістю є:
а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи за відсутності в неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які в судовому порядку визнані безвісти відсутніми, оголошені померлими;
г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних із таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) із таким кредитором у трудових відносинах;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження в справі про банкрутство, а для фізичних осіб — заборгованість, яка не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (за відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
д) актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної чи юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, якщо дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами в установленому законом порядку чи припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Як бачимо, фінрезультат до оподаткування зменшується лише тоді, коли здійснюється коригування в бік зменшення резерву сумнівних боргів, і на цю суму збільшується фінрезультат до оподаткування відповідно до П(С)БО чи МСФЗ (у бухобліку визнаються доходи).

У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів фінрезультат до оподаткування, який визначений у фінзвітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості. Але при цьому на суму витрат від списання понад суму резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, установленим пп. 14.1.11 ПКУ, підлягає збільшенню фінрезультат до оподаткування.

Водночас, якщо безнадійна дебіторська заборгованість, котра відповідає ознакам, установленим пп. 14.1.11 ПКУ, у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів списується з активів на інші операційні витрати, то збільшення фінрезультату до оподаткування не здійснюється.

Бухгалтерский сервис «Интерактивная бухгалтерия»