Новости публикуются на языке оригинала

ВСУ в постанові від 02.09.2015 р. у справі № 6-1077цс15 висловився стосовно дострокового повернення кредиту. Так, якщо договором установлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, і сплати процентів відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦКУ.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦКУ, порука припиняється після спливу строку, установленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Договором поруки не визначено строк, після спливу якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором.

При вирішенні таких спорів суд має брати до уваги, що згідно зі ст. 526 ЦКУ зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то в разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором, строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися із моменту порушення позичальником строку виконання зобов’язання згідно з такими умовами чи у зв’язку із застосуванням банком права на вимогу про повернення кредиту достроково порушення встановленого банком строку дострокового повернення позичальником кредиту.

Пред’явивши вимогу про дострокове повернення кредиту і сплати відсотків за користування ним кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦКУ змінив строк виконання основного зобов’язання й міг пред’явити позов до поручителя протягом 6 місяців, починаючи від дати порушення позичальником установленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Бухгалтерский сервис «Интерактивная бухгалтерия»