Новости публикуются на языке оригинала

Управління Держпраці в Кіровоградській області повідомляє, що якщо ст. 257 ЦКУ встановлює загальний для цивільно-правових відносин строк позовної давності в 3 роки, то ст. 233 КЗпП запроваджує для звернення до суду щодо вирішення трудових спорів максимально скорочені строки, а саме:

  • для працівників у спорах про звільнення — місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки;
  • для працівників у інших трудових спорах — тримісячний строк із дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права;
  • для власника чи вповноваженого ним органу в спорах про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації — один рік із дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Водночас, як заявлено в повідомленні, пропуск 10-денного строку оскарження не є підставою відмови в прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. У разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах (ст. 228 КЗпП).

Отже, при зверненні до суду для вирішення трудового спору позивачу необхідно:

1. Пересвідчитися, що спір за юридичним характером належить до категорії трудових, а відповідні відносини регулюються КЗпП чи іншими актами трудового законодавства;

2. Установити, які строки звернення до суду застосовуються до позовних вимог (при цьому до різних вимог можуть застосовуватися різні строки, наприклад, до вимоги про поновлення на посаді — місячний строк, а до вимоги про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди — тримісячний).

3. У випадку пропущення строку звернення до суду додати до позовної заяви клопотання про його поновлення, навівши докази поважності причин пропущення.

Бухгалтерский сервис «Интерактивная бухгалтерия»