Внимание!

Материал не рецензировался специалистами редакции газеты «Интерактивная бухгалтерия».

Мнение автора может не совпадать с мнением редакции.

 

Публикуется на языке оригинала о

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» від 08.07.2013 р. № 5067-VI, Кабінет Міністрів України затвердив «Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» (постанова КМУ від 27.05.2013 р. № 437).

Порядок уніс низку суттєвих змін до процедури отримання, продовження й анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні. Особливістю нового Порядку є встановлення певних категорій працівників, яким для отримання дозволу потрібно додати ще й документи, які слугуватимуть обґрунтуванням для їхнього працевлаштування в Україні. Зазначимо, що розмір оплати за видачу дозволу не змінено (він становить 4 мінімальні зарплати — на сьогодні це відповідає сумі в 4588,00 грн). Проте важливим покращенням є те, що оплата здійснюється роботодавцем по факту прийняття рішення про видачу дозволу, а не за розгляд заяви на його отримання (строк дії дозволу — 1 рік). Також унесено зміни в перелік підстав для відмови у видачі й анулювання дозволу. До підстав для відмови додано заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення». Водночас вилучено таку підставу, як установлення гірших умов праці та меншого рівня заробітної плати за трудовим договором для іноземця, ніж для громадянина України, який виконує аналогічну роботу.

До підстав для анулювання дозволу додано таке:

  • неподання роботодавцем копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем протягом 3 робочих днів із моменту його укладення; 
  • набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким іноземця засуджено за скоєння злочину;
  • рішення державної міграційної служби України про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
  • невикористання іноземцем права на оскарження рішення територіального органу чи підрозділу ДМС про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або в разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Нововведенням у Постанові № 437 є визначення строку для повідомлення роботодавця про прийняте щодо його клопотання рішення — 3 робочі дні з дня видання наказу з одночасним розміщенням відповідної інформації на сайті територіального органу. Із набуттям чинності Постановою № 437 порядок отримання дозволу на використання праці іноземця матиме такі етапи:

1. Інформування територіального органу Державної служби зайнятості про наявну відкриту вакансію — не пізніше як за 15 календарних днів до звернення за дозволом.

2. Подання пакету документів за переліком, установленим Постановою № 437.

3. Перевірка пакету документів Державною службою зайнятості — протягом 1 робочого дня.

4. Розгляд пакету документів і прийняття рішення Державною службою зайнятості — протягом 15 календарних днів із дати подачі роботодавцем документів.

5. Отримання наказу Державної служби зайнятості, складеного за результатами розгляду пакету документів — протягом 3-х робочих днів з одночасним розміщенням відповідної інформації на сайті територіального органу.

6. Оплата послуг Державної служби зайнятості в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат у разі прийняття рішення про видачу дозволу роботодавцю — протягом 30 календарних днів із дня прийняття рішення про видачу дозволу. Порушення строку оплати має наслідком його скасування.

7. Отримання дозволу в територіальному органі Державної служби зайнятості, оформленого протягом 10-ти робочих днів із дня зарахування коштів на рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

8. Укладення з іноземцем трудового договору (контракту) і надання територіальному органу Державної служби зайнятості його копії — протягом 3 робочих днів після укладення такого договору (контракту) на підставі отриманого дозволу.

Документи. Для отримання дозволу на застосування праці іноземців або осіб без громадянства, окрім осіб, зазначених в абз. 6 п. 2 Порядку (іноземців або осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту), роботодавець подає територіальному органові:

  • заяву (установлена форма, додаток до Порядку);
  • копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;
  • копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом із перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому законодавством порядку;
  • дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 см;
  • документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ;
  • довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов’язана з належністю до громадянства України та не потребує надання допуску до державної таємниці. У разі наявності в роботодавця режимно-секретного органу зазначена довідка подається також за підписом керівника такого органу;
  • довідку МВС про те, що іноземець або особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;
  • довідку вповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець або особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

Документ про освіту, довідка з лікувально-профілактичного закладу, довідка вповноваженого органу країни походження й інші документи, які видані за межами України, повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в установленому порядку.

Для працевлаштування іноземця, який претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника чи іншої керівної посади за умови, що такий іноземець є засновником або співзасновником підприємства, установи, організації, роботодавець подає належним чином завірені копії установчих документів. У випадку, якщо іноземець є суб’єктом авторського права та суміжних прав і запрошується на роботу в Україну для здійснення цих прав, роботодавець до загального переліку документів має додати засвідчені нотаріально копії документів, що ідентифікують об’єкт авторського права та/або суміжних прав автора й засвідчують авторське право.

Для продовження строку дії дозволу роботодавець подає виключно заяву, довідку МВС про те, що іноземець не відбуває покарання за скоєння злочину та стосовно нього не здійснюється кримінальне провадження, і кольорові фотокартки, вимоги до яких аналогічні випадку отримання дозволу вперше.

Інші ж документи, визначені в Порядку № 437, подаються у випадку, якщо дані, які в них містяться, було змінено протягом строку дії дозволу. Строк звернення роботодавцем із ініціативою продовження дії дозволу не змінено та становить не менше як 30 календарних днів до закінчення дії дозволу.

Видача дубліката дозволу здійснюється на безоплатній основі.

Про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з іноземцем або особою без громадянства необхідно в письмовій формі протягом 3-х робочих днів повідомити Центр зайнятості (п. 29 Порядку № 437).

Працевлаштування іноземців без отримання дозволу. Згідно зі ст.ст. 3, 42 Закону «Про зайнятість населення», не потрібно звертатися до Центру зайнятості за отриманням дозволу на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, які мають ознаку:

1) іноземців, які постійно проживають в Україні;

2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України чи одержали дозвіл на імміграцію в Україну;

3) іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;

4) представників іноземного морського (річкового) флоту й авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;

5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;

6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів і працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;

7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;

8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;

9) священнослужителів, які є іноземцями та тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише в таких організаціях із офіційним погодженням із органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;

10) іноземців, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;

11) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької діяльності за фахом у державних вищих навчальних закладах на їх запрошення;

12) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Нагадуємо, що відповідно до п. 5 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено відповідальність роботодавця (штрафні фінансові санкції) за використання праці іноземця без отримання дозволу.

ТОВ «Аудиторська фірма «Гранд»

тел.: (044) 229-31-60

e-mail: info@afgrand.com.ua

http://afgrand.com.ua

Все права на данный материал принадлежат ООО «Аудиторская фирма «Гранд».