Декларація з податку на прибуток: рядок за рядком

Нині гаряча пора формування звітності з податку на прибуток. Сьогодні ми розглянемо кожен рядок декларації та їхнє наповнення, а також ознайомимося з підходами податківців щодо формування окремих показників і відповідями на найпоширеніші запитання, що виникають під час складання декларації

Хто подає Декларацію з податку на прибуток за 2019 рік

Її подають, зокрема:

— усі платники податку на прибуток (як ті, що мають дохід понад 20 млн грн, так і ті, які отримали за 2019 рік бухдохід не більш ніж 20 млн грн, у т.ч. сільгоспвиробники) (п. 137.4, п. 137.5 ПКУ, лист ДФСУ від 11.01.2018 р. № 105/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);

— новостворені (зареєстровані у 2019 році) підприємства — платники податку на прибуток (пп. «а» п. 137.5, пп. 137.4.2 ПКУ) (за період із дати реєстрації до кінця року);

— резиденти (зокрема, неприбуткові організації, платники єдиного податку, крім звичайних фізосіб (Узагальнююча консультація від 26.04.2019 р. № 181), які виплачували оподатковувані доходи нерезидентам-юрособам у 2019 році й, відповідно, зобов’язані заповнити додаток ПН і рядок 23 декларації.

Своєю чергою, платник податку на прибуток, який використовує базовий звітний (податковий) період рік, у разі переходу на спрощену систему оподаткування у середині року подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, у полі 2 «Звітний (податковий) період» якої одночасно зазначає:

— відповідний звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування (І квартал, півріччя, три квартали);

— базовий звітний період квартал (роз’яснення з категорії 102.20.02 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Строк звітування

З 01.01.2018 строк звітування за рік — для всіх однаковий. Зокрема, річну декларацію платники податку на прибуток, незалежно від того, звітують вони раз на рік чи подавали декларації щокварталу, подають упродовж 60 днів за звітним роком. Таке правило прописано в пп. 49.18.6 і п. 49.19 ПКУ.

Тобто слід направити Декларацію з податку на прибуток за 2019 рік не пізніше ніж 2 березня 2020 року (п. 137.4, п. 137.5, пп. 49.18.6, п. 49.19 ПКУ).

Гранична дата подання припадає на 29 лютого 2020 року — суботу, переноситься на перший робочий день — понеділок, 2 березня.

Платники, які збираються надіслати паперову декларацію поштою, повинні зробити це не пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку подання. Лист із декларацією відправляють із повідомленням про вручення й описом вкладення.

Форма декларації

Форма Декларації з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.

Мінфін наказом від 14.11.2019 р. № 481 затвердив зміни до Декларації з податку на прибуток. Її привели у відповідність до чинних норм ПКУ. Зокрема, унесено зміни до основної частини декларації щодо опису рядка 26, відміток про подання додатків, до додатків РІ, ПН, ВП і впроваджено новий додаток — ПП (щодо податкових пільг).

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (з 20.12.2019), за винятком окремих змін, зокрема, щодо доповнення декларації додатком ПП, які набирають чинності з 1 січня 2020 року.

За п. 46.6 ПКУ нову форму декларації треба буде подавати з наступного періоду після її оприлюднення, тобто за І квартал 2020 року, а для річників — за 2020 рік. Проте…

ДПС рекомендує платникам податку на прибуток подавати декларацію за оновленою формою за 2019 рік (лист ДПСУ від 16.01.2020 р. № 757/7/99-00-07-02-01-07).

Важливо: «Зауважимо, що додаток ПП вперше подаватиметься починаючи зі звітних періодів 2020 року» (лист ДПСУ від 16.01.2020 р. № 757/7/99-00-07-02-01-07).

Про нову форму читайте в публікації «Оновлена форма декларації з податку на прибуток».

Виходить, що декларацію за 2019 рік можна подавати ще за старою формою.

Неприбуткові організації використовують форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджену наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553, у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 469.

Подання розрахунку податкових зобов’язань із податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, здійснюють за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544. Про особливості звітування для постпредставництв податківці зазначили в листі від 31.05.2017 р. № 421/О/99-99-15-02-02-14/ІПК.

Подання фінзвітності до податкової

Під час подання Декларації з податку на прибуток підприємства за 2019 рік усі платники податку на прибуток разом із нею подають фінансову звітність (п. 46.2 ПКУ). Остання є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

У таблиці під основною частиною декларації нині діючої форми треба ставити відмітку «+» про подання відповідної форми (форм) фінзвітності. Таке правило міститься у виносці 12 до Декларації:

«Фінансова звітність, що складається платниками податку на прибуток, є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною. У відповідних клітинках проставляється позначка «+».

А ось в оновленій формі ще додалася відмітка про те, за якими стандартами ведуть облік — МСБО чи П(С)БО.

Про це докладніше йтиметься далі.

Особливості подання електронної декларації

Нагадаємо: обов’язок подавати декларацію в електронному вигляді діє для платників податку на прибуток, які належать до великих і середніх підприємств. Така вимога прописана в п. 49.4 ПКУ:

«Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством».

Тому фактично декларацію з податку на прибуток у паперовому вигляді можуть подавати лише мікропідприємства та малі підприємства.

До слова — діє окрема норма щодо подання всіма платниками ПДВ декларацій із ПДВ в електронній формі (абз. 2 п. 49.4 ПКУ).

Ідентифікатор електронної форми декларації

Стара форма	Нова форма
J0100117 J0110317, J0110617, J0111317, J0111417, J0111517, J0111617, J0111717, J0111817, J0112817	J0100118 J0110318, J0110618, J0111318, J0111418, J0111518, J0111618, J0111718, J0111818, J0112018, J0112818
(подають до 01.04.2020)	Податківці рекомендують подавати за новою формою за 2019 рік (додаток ПП не подавати)

Як бачите, водночас є можливість подати декларацію як за старою, так і за новою формою (за інформацією станом на 29.01.2020).

І при цьому немає розбивки на окремі коди для квартальників і річників — відмітку про базовий звітний період проставляють у декларації — «базовий звітний період квартал» — ті, хто звітував поквартально у 2019 році, або «базовий звітний період рік» — хто подає декларацію лише за підсумками року. А код електронної декларації відрізняється для старої та нової форми.

Правила заповнення

Затверджених правил заповнення декларації немає. Деякі підказки наведено у виносках самої декларації. До того ж у листі ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17 зафіксовані певні нюанси щодо заповнення декларації.

Пройдімося кожним рядком декларації й акцентуймо увагу на найважливішому, а там, де є підхід податківців, — наведімо його.

Шапка

У полі 1 проставляють вид декларації — «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча». Звітуючи за 2019 рік, відмітка навпроти — «Звітна». Якщо подали вже звітну декларацію та до граничної дати подання (до 02.03.2020) виявили неточність — можна подати декларацію «Звітна нова».

Після граничної дати подання декларації позбутися помилки можна буде лише через уточнюючу декларацію (з відміткою «Уточнююча») або ж через наступну поточну звітну декларацію (із заповненням додатка ВП).

У полі 2 указують звітний податковий період — 2019 рік. До того ж у рядку 2 заголовної частини декларації передбачено поле для позначки «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік» (лист ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17).

Поле 3 заповнюють лише в тому випадку, коли виправляють помилку з податку на прибуток. Якщо виправлення проводять через поточну декларацію, тобто із заповненням додатка ВП за період, який виправляють. Саме цей період і зазначають у полі 3 декларації. А якщо помилку виправляють через уточнюючу декларацію (коли в полі 1 — «Уточнююча»), то поля 2 і 3 будуть однаковими.

Заповнення полів 4–8 не розглядатимемо, оскільки вони стандартні.

У полі 9 проставляють особливі відмітки — приналежність до «особливих» платників податку на прибуток. Звичайні підприємства тут нічого не заповнюють. Ці особливі відмітки передбачені для:

— виробника сільськогосподарської продукції;

— банку;

— страховика;

— суб’єкта, який здійснює випуск і проведення лотерей;

— суб’єкта, що проводить азартні ігри з використанням гральних автоматів;

— суб’єкта, що проводить букмекерську діяльність й азартні ігри (у т.ч. казино), крім азартних ігор із використанням гральних автоматів;

— постійного представництва нерезидента;

— підприємства (організації) громадської організації інвалідів, яке отримало дозвіл на користування пільгою;

— платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації;

— платника єдиного податку.

Основна частина декларації

Декларацію заповнюють у гривнях — про це вказано над основною частиною декларації написом «(грн)».

Розгляньмо рядки.

Рядок 01

Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку

01

За цим критерієм вирішуватимуть, чи може підприємство визначати базу оподаткування без застосування різниць (якщо дохід понад 20 млн грн — обов’язково застосовують різниці, якщо менше — є право вибору в першому році безперервної сукупності років, коли дохід не перевищує 20 млн грн). Докладніше про це — у публікації «Хто застосовує різниці під час визначення податку на прибуток».

У розрахунку 20-мільйонного ліміту беруть участь (абз. 10 пп. 134.1.1 ПКУ):

— дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядка 2000 форми № 2) (лист ДФС у м. Києві від 16.03.2016 р. № 6300/10/26-15-12-05-11);

— інші операційні доходи (рядок 2120 форми № 2) ― обороти за Дт 71 із Кт 791;

— фінансові доходи (рядок 2220 форми № 2) — обороти за Дт 73 із Кт 792. До фінансових доходів входять дивіденди, відсотки й інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (окрім доходів, які обліковують за методом участі в капіталі) (п. 7 П(С)БО 15);

— інші доходи (рядок 2240 форми № 2) — обороти за Дт 74 Кт 793.

Та звернімо увагу, що податківці, окрім цих складових, воліють бачити ще й дохід від участі в капіталі! Підтвердженням слугує лист ДФС у м. Києві від 16.03.2016 р. № 6300/10/26-15-12-05-11. Цитуймо:

«Для визначення річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), установленого за правилами бухгалтерського обліку, розраховується сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) Форма № 2: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000), інші операційні доходи (ряд. 2120), дохід від участі в капіталі (ряд. 2200), інші фінансові доходи (ряд. 2220), інші доходи (ряд. 2240)».

Таке саме наповнення бухдоходу наведено й у листі ДФС від 10.02.2016 р. № 2716/6/99-99-19-02-02-15.

Отже, для заповнення рядка 01 декларації беруть суму рядків 2000, 2120, 2220, 2240 (на думку контролерів — ще й ряд. 2200) із форми № 2. Для «малюків», що звітують за формами 2-м або № 2-мс, дані беруть із рядка 2280. Тим часом форму № 2 заповнюють у тис. грн (форми № 2-м та № 2-мс — у тис. грн з одним десятковим знаком) з відповідним заокругленням, а декларацію — у грн. Тож із цих рядків фінзвітності треба взяти суму в гривнях іще до округлення, та саме її записати в рядок 01 декларації.

Рядок 02

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку чи міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)

02

Дані для заповнення рядка 02 декларації слід брати з рядка 2290 або рядка 2295 ф. № 2, або рядка 2290 ф. № 2-м, ф. 2-мс. Якщо прибуток, то записують із додатним значенням, а якщо збиток — зі знаком «–».

Формe № 2 заповнюють у тисячах гривень із відповідним округленням (для суб’єктів малого підприємництва, що звітують за формами з НП(С)БО 25, — у тис. грн з одним десятковим знаком), а декларація — у грн.

Отже, із фінзвітності треба взяти суму прибутку (чи збитку) у гривнях іще до заокруглення, і саме її записати в рядок 02 декларації.

Рядок 03 РІ

Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)

03 РІ

Різниці показують в окремому додатку РІ. У додатку окремо згруповано різниці — як із р. ІІІ, так і з інших розділів. Тож, додаток РІ заповнюють не лише ті, у кого дохід становить понад 20 млн грн, а й ті, хто має дохід менш ніж 20 млн грн і вирішив не застосовувати різниць із р. ІІІ ПКУ (скажімо, та ж різниця — від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного періоду).

Звісно, додаток РІ заповнюють, якщо є хоча б одна з різниць. Адже якщо додаток РІ порожній, то заповнювати його й, відповідно, рядок 03 РІ не потрібно.

Про заповнення додатка РІ й особливості його складання читайте в публікації «Додаток РІ: різниці з податку на прибуток».

А зараз для розуміння, кому які різниці за групами можуть «перепасти», пропонуємо ознайомитися з таблицею.

Таблиця

Різниці, які застосовують різні категорії платників

Платники, які зобов’язані використовувати різниці, оскільки: 1) мають дохід понад 20 млн грн; 2) мають дохід не більш ніж 20 млн грн, але не відмовилися від різниць (не поставили відмітку в декларації про відмову)	Платники, які мають дохід не більш ніж 20 млн грн і відмовилися від застосування різниць (поставили відмітку в декларації)
1. Різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів (ст. 138 р. III ПКУ)	—
2. Різниці, які виникають під час формування резервів (забезпечень) (ст.ст. 139, 141 р. III ПКУ)	—
3. Різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій (ст. 140 ПКУ)	Застосовують лише одну різницю з групи т.зв. «фінансових різниць» зі ст. 140 ПКУ: бухфінрезультат до оподаткування зменшують на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 р. III ПКУ )
4. Інші різниці: Страхові резерви страховиків (ст. 141 р. III ПКУ)	4. Інші різниці: —
Різниці щодо операцій із продажу чи іншого відчуження цінних паперів (ст. 141 р. III ПКУ)	—
Інші різниці, передбачені р. III ПКУ	—
Різниці, передбачені р. I ПКУ	— Зауважимо: різниця з р. І ПКУ стосується трансфертних цін. А якщо платник має дохід до 20 млн грн, то трансфертні ціни для нього не спрацьовують
Різниці, передбачені р. II ПКУ	Застосовують різницю з р. ІІ. Вона тут одна й передбачає, що бухфінрезультат до оподаткування збільшується на суму сплачених платежів, внесків, премій за договором довгострокового страхування життя чи договором страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення за певних умов (ст. 1231 р. II ПКУ)
Різниці, передбачені «Перехідними положеннями» ПКУ (підрозділ 4 р. XX ПКУ)	Застосовують усі різниці з підрозділу 4 р. ХХ ПКУ

Рядок 04

Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -)

04

Заповнюють розрахунково як суму рядків 02 та 03 (з відповідним знаком), та, відповідно, якщо отримали прибуток ― записуємо додатне значення, якщо вийшов збиток — проставляємо суму зі знаком «–».

Рядок 05

Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)

05 ПЗ

Фактично звільнення від оподаткування у 2019 році передбачено лише для підприємств й організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів, та щодо Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта «Укриття», а також для літакобудування (п. 142.1, п. 41 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

Рядок 06

Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 – рядок 05) х ____ 2 / 100)

06

Розраховують податок на прибуток (уточнено, що від додатного значення, тобто від прибутку), а саме — різницю між прибутком із рядка 04 та звільненим прибутком із рядка 05 перемножують на ставку податку.

Оскільки прибуток звільнено лише для організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів і суб’єктів літакобудування, то для решти підприємств у рядку 06 буде добуток прибутку (з рядка 04) і ставки податку 18%, поділеної на 100%.

Рядки 07–15 призначені для особливих платників — страховиків, суб’єктів, що проводять азартні ігри, лотереї, букмекерів.

Отже, звичайні підприємства їх не заповнюватимуть, а проставлятимуть прочерки.

Рядок 16 ЗП

Зменшення нарахованої суми податку

ЗП

Зменшення нарахованої суми податку проводять у додатку ЗП, значення якого й переносять до рядка 16 ЗП. Нагадаємо, податок на прибуток можна зменшити:

— на суму податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном;

— на суму нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку з виплатою дивідендів;

— на акцизний податок, сплачений за важкі дистиляти (газойль) (товарні позиції 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД), використані на дизельних локомотивах і самоскидах вантажопідйомністю понад 75 т.

Розлогіше про заповнення додатка ЗП ідеться в окремій публікації «Додаток ЗП: зменшення податку на прибуток».

Рядок 17

Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП)

17

Заповнюють розрахунково. Для звичайних підприємств (не страховиків, не банків, не букмекерських й особливих категорій) у рядку 17 буде різниця між нарахованим податком на прибуток (із рядка 06) і сумами, що його зменшують (із рядка 16 ЗП).

Рядок 18

Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)7

18

Заповнюють лише ті платники, які звітували поквартально (на це вказує виноска 7). Вони в декларації за 2019 рік у рядку 18 зазначають податкові зобов’язання за результатами 3 кварталів 2019 року.

Рядок 19

Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+, -)8

19

Заповнюють рядок як ті, хто звітує лише за рік, так і поквартальники.

У платників, що звітують лише за підсумками року, рядок 19 = рядку 17.

У платників-поквартальників визначають різницю між рядками 17 та 18.

Рядок 20 АВ

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді

20 АВ

Розрахунок суми дивідендного авансового внеску наводять у додатку АВ. Про правила обчислення та сплати такого авансу ми розповідали в публікаціях: «Виплата дивідендів і сплата авансового внеску: правила, які потрібно знати», «Авансові внески під час виплати дивідендів: контролери про виплату за неповний рік». А заповнення додатка АВ див. «Додаток АВ: авансовий внесок під час виплати дивідендів».

Рядок 21

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року) 7

21

Заповнюють лише квартальники. Про це свідчить виноска 7.

Рядок 22

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 20 АВ - рядок 21)8

22

Для платників, що звітують лише за рік: рядок 22 = рядку 20.

Для квартальників обчислюють розрахунково: рядок 20 АВ – рядок 21.

Рядок 23 ПН

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період

23 ПН

Заповнюють ті платники, які у звітному періоді виплачували нерезидентам доходи із джерел походження з України. Про правила оподаткування доходів нерезидентів див. «Податок на репатріацію: хто сплачує».

Водночас розрахунок податку (чи звільнення від сплати, якщо застосовували міжнародний договір) проводять у додатку ПН. Його заповнюють на кожного нерезидента окремо. А до рядка 23 ПН переносять сумарне значення з усіх додатків ПН за звітний рік.

Рядок 24

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 21 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)7

24

Заповнюють лише квартальники (див. виноску 7).

Рядок 25

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 23 ПН - рядок 24)8

25

Для тих, хто звітує лише за підсумками року: рядок 25 = рядку 23.

А квартальники розраховують різницю між рядками 23 і 24, записуючи її в рядок 25.

Виправлення помилок

Передбачено окремі блоки для виправлення помилок:

— у податку на прибуток й авансовому внеску під час виплати дивідендів (рядки 26–30);

— за податком на репатріацію під час виплати доходів нерезидентам (рядки 31–34).

У разі виправлення помилок за допомогою поточної декларації заповнюють додаток ВП. Результат виправлення (заниження чи завищення) переносять у відповідний блок декларації зі знаком «+» — заниження, а зі знаком «–» — завищення. Водночас у разі заниження податкових зобов’язань розраховують суму самоштрафу (5%) і пеню, а їх суми зазначають у відповідних рядках. Якщо завищили податкові зобов’язання — ані штрафу, ані пені.

Зауважимо

Зміни до форми декларації внесені Наказом № 481, оновили й додаток ВП (якщо звітуватимете за 2019 рік за новою формою — зверніть на це увагу). Зокрема, його доповнили таблицею про наявність поданих до декларації додатків — форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється: «Таблиця 3. Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється⁹».

Тож, якщо потрібно виправити помилку за допомогою додатка ВП, слід подавати виправлену фінансову звітність за період, який уточнюється.

Нові рядки 35–37

Ці рядки додано Наказом № 481 (у старій формі їх немає).

Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок
Сума збільшення податкового зобов’язання за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до пунктів 142.1–142.3 статті 142 розділу III, пункту 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України	35
Штрафні санкції за порушення положень пункту 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України	36
Пеня, нарахована на виконання вимог статті 1231 глави 11 розділу II, пунктів 142.1–142.3 статті 142 розділу III, пункту 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України	37

Згідно з п.п. 142.1–142.3 ПКУ та п. 41 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ від оподаткування звільнені:

— підприємства, засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їхньою повною власністю, які займаються посередництвом (п. 142.1);

— прибуток Чорнобильської АС (п. 142.2);

— прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги на виконання проекту «Укриття» для Чорнобильської АС (п. 142.3);

— прибуток підприємств — суб’єктів літакобудування (п. 41 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

У разі порушення вимог цільового використання коштів, вивільнених від оподаткування відповідно до п.п. 142.1–142.3 ПКУ та п. 41 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з податку на прибуток за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Для суб’єктів літакобудування передбачено ще й нарахування штрафу (п. 41 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

До рядка 37 потрібно вносити також пеню, яку нараховує страхувальник згідно зі ст. 123¹ ПКУ в разі дострокового розірвання договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії, або порушення інших вимог, установлених ПКУ для таких договорів.

Додатки

Про заповнення додатків ми незабаром розповімо в окремих публікаціях нашого видання. Тим часом зауважимо, що нині їх 10, а з додатком ПП буде 11 (його подають зі звітних періодів 2020 року):

АВ — Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів);

ЗП — Зменшення нарахованої суми податку;

ПН — Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (таблиця 1). Розрахунок прибутку від операцій із безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов’язаннями (рядок 16 таблиці 1) (таблиця 2);

ТЦ — Самостійне коригування податкових зобов’язань платника податку з метою трансфертного ціноутворення;

ВП — Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и);

РІ — Різниці;

ПЗ — Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування (таблиця 1). Підстави для застосування пільги (таблиця 2);

АМ — Інформація щодо нарахованої амортизації;

ЦП — Розрахунок фінансового результату від операцій із цінними паперами;

ФЗ — Фінансова звітність.

Три з перелічених вище додатків (а саме — додатки АМ, ЦП і ТЦ) є додатками до додатка РІ. Тому їх дані напряму не переносять до рядків декларації, а відображають у додатку РІ, та вже через нього — у рядку 03 РІ декларації.

Про наявність додатків треба зазначити в окремому полі.

Наявність додатків10	АВ	ЗП	ПН	ТЦ11	ВП	РІ	ПЗ	АМ	ЦП	ФЗ12

У відповідних клітинках таблиці проставляють позначка «+», окрім клітинки під літерами «ПН», у якій зазначають кількість поданих додатків «ПН» до декларації. Про це свідчить виноска 10.

Додаток ТЦ заповнюють платники податку на прибуток підприємств, які здійснювали самостійне коригування відповідно до ст. 39 р. I ПКУ (виноска 11).

У новій формі декларації (зі змінами, унесеними Наказом № 481) поле з додатками має ще графу для додатка ПП й окремі комірки для вказування, за якими стандартами складають фінзвітність — міжнародними чи національними. Це актуально для тих, хто й за 2019 рік вирішить дослухатися до рекомендацій податківців та відзвітувати за новою формою.

Наявність додатків10

АВ

ЗП

ПН

ТЦ11

ВП

РІ

ПЗ

АМ

ЦП

ПП

ФЗ12

П(С)БО

МСФЗ

Фінзвітність, яку подають із декларацією

Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності12	Баланс (Звіт про фінансовий стан)13	Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)13	Звіт про рух грошових коштів13	Звіт про власний капітал13	Примітки до річної фінансової звітності13	Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва		Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва
						Баланс	Звіт про фінансові результати	Баланс	Звіт про фінансові результати

Навпроти відповідної клітинки проставляють знак «+» (зазначено у виносці 12).

У новій формі декларації (зі змінами, унесеними Наказом № 481), на жаль, назви форм фінзвітності не оновили. Адже для малих і мікропідприємств їх назви змінилися (див. НП(С)БО 25) і звучать як Фінансова звітність малого підприємства (№ 1-м та № 2-м) та Фінансова звітність мікропідприємства (№ 1-мс та № 2-мс).

Та, безспірно, це не завадить проставити правильно відмітки щодо форм фінзвітності, які подає підприємство.

Доповнення до декларації

Наявність доповнення14	Доповнення до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (заповнюється і подається відповідно до пункту 46.4 статті 46 розділу II Податкового кодексу України)
	№ з/п	Зміст доповнення

Додатки на ___ арк.

Нагадаємо

Згідно з п. 46.4 ПКУ, якщо платник вважає, що форма податкової декларації збільшує чи зменшує його податкові зобов’язання, усупереч нормам він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

За потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до цієї декларації, складене в довільній формі, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.

Таке доповнення подають із поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Отже, якщо підприємство подає доповнення, воно нумерує їх і вказує суть, зміст доповнення в наведеному вище полі.

Рішення про незастосування різниць

Наявність рішення15	Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці

Якщо підприємство має дохід за останній рік не більш ніж 20 млн грн і не бажає використовувати різниці під час визначення податку на прибуток, потрібно:

— оформити таке рішення окремим наказом або розпорядженням;

— зазначити про прийняте рішення в декларації в окремому полі. Водночас, у який спосіб проставлятимуть відмітку, ролі не відіграє, головне, аби однозначно було зрозуміло. Тому найвдалішим варіантом нам видається проставляння відмітки «+» і запис реквізитів документа, яким прийнято рішення про незастосування різниць, — ).

Розлогіше про це див. у публікації «Як у декларації з податку на прибуток правильно проставити відмітку про незастосування різниць».

Щоправда, варто сказати про підхід контролерів стосовно прийняття рішення про відмову від різниць. Вони вважають, що прийняти рішення про відмову можна в будь-якому році безперервної сукупності років, коли дохід не перевищує 20 млн грн, а не обов’язково саме в першому в такій безперервній сукупності.

У роз’ясненні з категорії 102.13 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) щодо запитання «Чи має право платник податків, доходи якого не перевищували 20 млн грн, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень р. ІІІ Податкового кодексу України, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату на другий, третій рік у безперервній сукупності років, у кожному з яких розмір доходу не перевищує 20 млн грн?» — міститься така відповідь:

«Платник податків, доходи якого від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку, не перевищували двадцяти мільйонів гривень, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), має право один раз у будь-якому році безперервної сукупності років, у кожному з яких розмір доходу не перевищує двадцяти мільйонів гривень, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, та зазначити про прийняття такого рішення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік».

Додамо: якщо ви раніше прийняли рішення про відмову від різниць (скажімо, у минулорічній декларації за 2018 рік), і в 2019 році у вас дохід не перевищив 20 млн грн, контролери воліють, аби у такій декларації було продубльовано прийняте рішення про відмову від різниць (див. публікацію «Чи треба щороку дублювати рішення про незастосування різниць»).

І ще один нюанс: якщо у вашого підприємства вперше у 2019 році дохід вийшов не більш ніж 20 млн грн і декларацію ви подавали до цього щокварталу та із застосуванням різниць — ви маєте право уже за 2019 рік прийняти рішення про відмову від різниць із р. ІІІ ПКУ, і річну декларацію скласти без них. При цьому уточнювати періоди 2019 року не доведеться.

Зокрема, у роз’ясненні з категорії 102.12 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) податківці підтверджують:

«Платник податку, який за результатами попереднього (звітного) року мав дохід, що перевищував 20 млн. грн. та який подавав податкові декларації з податку на прибуток підприємств (далі — Декларація) за звітний квартал, півріччя, три квартали та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (20 млн. грн.) має право задекларувати в річній Декларації рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не визначати податкові різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) за такий податковий (звітний) рік.

Уточнюючі декларації при цьому за 1 квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.

На підставі п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання».